Рішення № 6511208, 27.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2009 Справа №2-24/4787-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арда" ( 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 32232867) до відповідача - Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 51 928,82 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача Ляш С.В. представник, довіреність № б/н від 01.12.2008р., НОМЕР_2 від 01.12.2008р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арда" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арда" суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 42379,58 грн., трьох процентів річних у розмірі 1076,08 грн., неустойки у розмірі 8473,15 грн. загальною сумою 51 928,82 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору поставки № 1665-SI від 11.08.2008р., відповідачем порушені зобовязання щодо належної сплати поставленої за товарними накладними Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арда" продукції. Так, позивач у позовній заяві зазначає, що на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арда" з позовом до Господарського суду АР Крим відповідачем поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арда" товар вартістю 36632,37 повністю не оплачений, що і стало підставою для звернення позивача до Господарського суду АР Крим. Крім того, позивач просить стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 інфляційні втрати, три проценти річних, пеню.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, за мотивами викладеними у позовній заяві.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, проте ухвала Господарського суду АР Крим про порушення провадження по справі повернута поштою з відміткою «за зазначено адресою не проживає».

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 30.09.2009 р. адреса відповідача зазначена АДРЕСА_1, на яку спрямовувалась кореспонденції із зазначеної справи.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

11.08.2008 р. між ТОВ "Торговий Дім "Арда" (Постачальник) та Субєктом підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір поставки № 1665-S1 (а.с. 8-10).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Постачальник зобовязується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору.

Асортимент, кількість товару, що постачається зазначається у накладних (п. 3.1 Договору).

Ціни на товар вказуються у Специфікаціях на товар, що є додатком до цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 14 календарних днів з дня її поставки, але, у будь якому випадку, не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність встановленим стандартам.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2008 р., а у частині не виконаних зобовязань до їх повного виконання (п. 8.1 Договору).

Крім того, відповідачем на виконання умов договору позивачу була надана генеральна довіреність із вказівкою П.І.П. матеріально відповідальних осіб, а також зразки їх підписів, яким підтверджується отримання матеріальних цінностей протягом 01.08.2008 р. по 31.08.2008 р. (а.с.25).

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договору поставки, позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 181987,59 грн., відповідачем зазначений товар приймався та частково сплачувався.

Проте, відповідач не сплатив у повному обсязі вартість отриманого товару за накладними № 1515317 від 31.07.2008 р., № 1516317 від 31.07.2008 р., № 60212088 від 12.08.2008 р., № 60112088 від 12.08.2008 р., №60912088 від 12.08.2008 р., № 58719088 від 19.08.2008 р. у розмірі 36632,37 грн., що стало підставою для звернення ТОВ "Торговий Дім "Арда" з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку (а.с.11-14).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з виписки з банківського рахунку позивача, відповідачем 20.08.2009 р. було сплачено частку заборгованості за отриманий товар за договором у розмірі 500,00 грн. (а.с.39-40).

Судом встановлено, що вказана сума у розмірі 500,00 грн. була сплачена відповідачем 20.08.2009 р., тобто до звернення позивача з відповідним позовом до суду. (01.09.2009 згідно штампу поштового відділення на конверті, доданому до позовної заяви).

Отже на момент звернення з позовом до суду у позивача було відсутнє право вимоги на суму у розмірі 500,00 грн. Таким чином в цій частині в позові слід відмовити.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за поставлений позивачем товар у повному обсязі.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, підписаний з обох сторін, станом на 31.08.2009 р., відповідно до якого відповідач підтвердив наявну за ним заборгованість за отриманий товар у розмірі 36132,37 грн. (а.с.24).

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 36132,37 грн. заборгованості за поставлений товар, через що вимоги позивача про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості підлягають частковому задоволенню у розмірі 36132,37 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1076,08 грн. 3 % річних та 5747,21 грн. індексу інфляції.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що відповідач припустився порушень умов договору від 11.08.2008 р. в частині своєчасності сплати вартості отриманого товару, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та 3 % річних обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та індексу інфляції, враховуючи встановлення судом факту прострочення зобовязання відповідача, суд визнає суму 3 % річних у розмірі 1076,08 та індексу інфляції у розмірі 5747,21 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 8473,15 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків, визначених п. 4.2 Договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення Покупцем строків сказаних в п. 4.2 Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобовязань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар.

Стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (якою відповідно до ст.230 ГК України є пеня), якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідно до умов договору сторони погодили не обмежувати строк нарахування пені, враховуючи встановлення судом факту порушення з боку відповідача п. 4.2 Договору щодо своєчасної сплати вартості отриманого товару, розглянувши розрахунок пені, нарахованої за кожною накладною окремо за якою мале місце прострочення оплати товару за загальний період з 15.08.2008 р. по 17.08.2009 р., суд визнає його обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи.

А тому сума пені у розмірі 8473,15 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30.10.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арда" ( 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 32232867) 36132,37 грн. основного боргу, 1076,08 грн. річних, 8473,15 грн. пені, 5747,21 грн. індексу інфляції, 514,29 грн. державного мита та 233,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 500,00 грн. основної заборгованості у задоволенні позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.