Рішення № 6511180, 27.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2009Справа №2-18/4032-2009 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01000) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (вул. Р. Люксембург, 1, м. Сімферополь, 95000) До відповідача – Малого приватного підприємства «Космос-центр», м. Керч (вул. Танкістів, 7, м. Керч, 98313).

Про стягнення 31455,04 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Мандзюк М.В. – ю/к., довіреність від 23.07.2008 року.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Малого приватного підприємства «Космос-центр», м. Керч (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 31455,04 грн., з яких 16472,00 грн. – сума заборгованості та 14983,04 грн. – сума пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 386 вх-134 на виконання робіт по будівництву мереж зв’язку для бізнес-абонентів в м. Сімферополі. Позивач виконав свої зобов’язання – перерахував кошти на проведення робіт, але відповідач не виконав умови зазначеного Договору, у зв’язку з чим, 18.05.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 142вх-13. Згідно умов даної угоди, було прийнято рішення про розірвання Договору від 07.10.2008р. та повернення відповідачем коштів у розмірі 16472,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник відповідача у судове засідання тричі не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі. Про день та час слухання справи сповіщений належним чином.

27.10.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення, відповідно до яких додаткові угоди № 384-13 вих. від 30.12.2008 року, № 142 від 18.05.2009 року укладені до договору № 386 вх. -13 від 07.10.2008 року. Підтверджує, що інших договорів з номером 386 вх. – 13 і датою 07.10.2008 року позивач з відповідачем не укладав.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжено головою господарського суду АР Крим у порядку статті 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

07.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (замовник) та Малим приватним підприємством «Космос-центр» (підрядник) укладено договір № 386 вх – 13.

Відповідно до пункту 1 договору, замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання робіт з будівництва мереж зв’язку для бізнес-абонентів у м. Сімферополі.

Пунктом 4 договору передбачено, що підрядник завершує виконання робіт 30.11.2008 року.

31.12.2008 року між сторонами підписана додаткова угода № 364 вих. – 13 до договору № 386 вх – 13, якою пункт 4 договору викладено у наступній редакції: «підрядник завершує виконання робіт 27.03.2009 року».

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 854 Цивільного кодексу України, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з пунктами 8, 13 і 44 договору, договірна ціна робіт визначається на підставі приблизного кошторису і складає 48332,40 грн., у тому числі ПДВ 20% - 8055,40 грн. Виконання зобов’язання замовника за договором забезпечується авансом, який складає 20000,00 грн. у тому числі ПДВ – 3333,00 грн.

Відповідач сплатив позивачеві аванс у сумі 20000,00 грн. грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9953 від 27.10.2008 року.

18.05.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» та Малим приватним підприємством «Космос-центр» укладена додаткова угода № 142 вх – 13 до договору № 386 вх – 13, якою сторони у зв’язку із відсутністю фінансування дійшли згоди розірвати договір № 386 вх – 13.

Пунктом 2 додаткової угоди № 142 вх – 13 передбачено, що підрядник у строк до 20.05.2009 року повертає кошти на розрахунковий рахунок замовника у розмірі 16472,00 грн., що є невиконаною сумою авансу 20000,00 грн., яка сплачена у відповідності з п. 44 договору платіжним дорученням № 9953 від 27.10.2008 року.

Проте у вказаний строк сума у розмірі 16472,00 грн. позивачу повернена не була.

Крім того, відповідач звернувся до позивача з листом від 14.05.2009 року за вих. № 25 (а.с. 62), в якому прохав позивача продовжити строк повернення суми у розмірі 16472,00 грн. до 20.07.2009 року, але така дата не була узгоджена позивачем.

Суд звертає увагу, що і у вказану дату – 20.07.2009 року, кошти за передплату у розмірі 16472,00 грн. позивач не отримав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідач не представив суду доказів повернення позивачеві авансу у розмірі 16472,00 грн. грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов’язання по поверненню авансу у сумі 16472,00 грн., суд дійшов до висновку, позовні щодо стягнення суми боргу у розмірі 16472,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню у сумі 14983,04 грн. за період з 27.03.2009 року по 18.05.2009 року посилаючись на пункт 61 договору № 386 вх – 13 від 07.10.2008 року.

Згідно з пунктом 61 договору, підрядник несе відповідальність за порушення термінів закінчення виконання робіт у вигляді неустойки у розмірі 0,5% від договірної ціни робіт за кожний день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунками суду, позивач вірно вказав період, за який стягується пеня, а саме: з 27.03.2009 року (кінцевий строк виконання зобов’язання) по 18.05.2009 року (дата підписання додаткової угоди про розірвання договору)

Проте сума пені, підлягає перерахунку з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, а саме: 48332,40х2х12%х52 дня/365 днівх100%=1652,57 грн.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення 16472,00 грн. авансу та 1652,57 грн. пені.

Державне мито у розмірі 181,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 67,99 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач переплатив суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

27.10.2009 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.10.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства «Космос-центр», м. Керч (вул. Танкістів, 7, м. Керч, 98313; код ЄДРПОУ 20740395) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01000, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (вул. Р. Люксембург, 1, м. Сімферополь, 95000; код ЄДПРОУ 22236588) суму передплати у розмірі 16472,00 грн.; пеню у сумі 1652,57 грн.; 181,25 грн. державного мита та 67,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У іншій частині позову відмовити.

4.          Повернути Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01000, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (вул. Р. Люксембург, 1, м. Сімферополь, 95000; код ЄДПРОУ 22236588) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.