Постанова № 65111117, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 501/531/16-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Смирнов В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (третя особа Управління соціальної політики Іллічівської міської ради) про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 при здійсненні виконавчого провадження № 37037163 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- зобовязати відповідача негайно здійснити процесуальні дії, передбачені п. 13 ч. 3 ст. 11, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 при здійсненні виконавчого провадження № 37037163 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, щодо не направлення до Іллічівського міського суду Одеської області заяви про видачу дублікату виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- зобовязати відповідача звернутись до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою про видачу дублікату виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2-а-38/11/1511 (виконавче провадження № 37037163);

- зобовязати відповідача скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року ВП № 37037163 з виконання виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- зобовязати Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 при здійсненні виконавчого провадження № 37037585 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- зобовязати відповідача негайно здійснити процесуальні дії, передбачені п. 13 ч. 3 ст. 11, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 при здійсненні виконавчого провадження № 37037585 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, щодо не направлення до Іллічівського міського суду Одеської області заяви про видачу дублікату виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- зобовязати відповідача звернутись до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою про видачу дублікату виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року по справі № 2-а-3113/11/1511 (виконавче провадження № 37037585);

- зобовязати відповідача скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року ВП № 37037585 з виконання виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;

- зобовязати Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області.

В обґрунтування позову зазначалось, що 18 лютого 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП № 37037585 та ВП № 37037163. На думку ОСОБА_2, бездіяльність державного виконавця при здійсненні названих виконавчих проваджень та дії щодо винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень є протиправними.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобовязано Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області здійснити процесуальні дії, передбачені пунктом 13 частини 3 статті 11, статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ, по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, та по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області. Зобовязано відповідача винести постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області. Стягнуто з Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області судові витрати на користь держави у розмірі 551 грн. 20 коп.. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що виконавчі провадження ВП № 37037585 та ВП № 37037163 здійснювались державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 шість місяців без здійснення будь-яких процесуальних дій примусового порядку. Крім того, судом не правильно обчислено судовий збір, який стягнуто з відповідача. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не були витребувані для дослідження виконавчі провадження ВП № 37037585 та ВП № 37037163. Крім того, судом не враховано, що оскаржувані постанови були винесені у звязку з тим, що стягувачем не були надані відповідачу виконавчі листи, без яких проведення виконавчих дій не можливе. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області та проти задоволення апеляційної скарги позивача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги позивача та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2-а-38/11/1511 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2. Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобовязано Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2009 та 2010 роки відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року по справі № 2-а-3113/11/1511, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області у перерахунку ОСОБА_2 виплати разової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2011 рік у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком. Зобовязано Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, виходячи з розміру пяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на день виплати цієї разової допомоги, з урахуванням раніше отриманих сум. Зобовязано Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області виконати постанову негайно.

В серпні 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області видано виконавчі листи для виконання судових рішень по названим справам, а саме № 2а-3113/11 та № 2а-38/2011 (т. 2 а. с. 46-47, 73-74).

18 березня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Одеській області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за названими виконавчими листами, а саме ВП № 37037585 та ВП № 37037163 (т. 2 а. с. 60, 90).

13 травня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Одеській області винесено постанови про закінчення названих виконавчих проваджень відповідно до п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2 а. с. 69-70, 97-98).

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2014 року по справі № 501/803/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Управління ДВС ГУЮ в Одеській області щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2-а-38/11/1511 (виконавче провадження ВП № 37037163). Зобовязано Управління ДВС ГУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення названого виконавчого провадження.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 13 серпня 2014 року по справі № 501/2728/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Управління ДВС ГУЮ в Одеській області щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року по справі № 2-а-3113/11/1511 (виконавче провадження ВП № 37037585). Зобовязано Управління ДВС ГУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення названого виконавчого провадження.

Постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області від 19 серпня 2015 року відновлено виконавчі провадження з виконання виконавчих листів № 2а-3113/11 та № 2а-38/2011 (т. 2 а. с. 50, 83).

18 лютого 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП № 37037585 та ВП № 37037163 (т. 2 а. с. 55-56, 79-80).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що з боку державного виконавця не було здійснено жодних процесуальних дій, спрямованих на виконання в примусовому порядку постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 7 серпня 2012 року по справі № 2а-3113/11/1511. При цьому в мотивувальній частині постанови суду першої інстанції відсутні будь-які мотиви з приводу вирішення позовних вимог, повязаних з оскарженням дій відповідача по виконанню в примусовому порядку судового рішення по справі 2-а-38/11/1511.

Вирішуючи справу, апеляційний суд виходить з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначалися Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (з наступними змінами).

Відповідно до ст. 1 названого Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Частиною 1 ст. 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як встановлено матеріалами справи, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2-а-38/11/1511 зобовязано Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2009 та 2010 роки відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.

Матеріалами справи також встановлено, що постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року по справі № 2-а-3113/11/1511, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року, визнано протиправною відмову Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області у перерахунку ОСОБА_2 виплати разової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2011 рік у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком. Зобовязано Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, виходячи з розміру пяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на день виплати цієї разової допомоги, з урахуванням раніше отриманих сум. Зобовязано Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області виконати постанову негайно.

З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області видано виконавчі листи для виконання судових рішень по названим справам, а саме № 2а-3113/11 та № 2а-38/2011 (т. 2 а. с. 46-47, 73-74).

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що 18 березня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Одеській області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за названими виконавчими листами, а саме ВП № 37037585 та ВП № 37037163 (т. 2 а. с. 60, 90).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 75 названого Закону (у вказаній вище редакції) у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Матеріалами справи встановлено, що 13 травня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесені постанови про закінчення названих виконавчих проваджень відповідно до п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2 а. с. 69-70, 97-98).

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2014 року по справі № 501/803/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, визнано протиправними дії старшого державного виконавця Управління ДВС ГУЮ в Одеській області щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2-а-38/11/1511 (виконавче провадження ВП № 37037163). Зобовязано Управління ДВС ГУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення названого виконавчого провадження.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 13 серпня 2014 року по справі № 501/2728/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, визнано протиправними дії старшого державного виконавця Управління ДВС ГУЮ в Одеській області щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року по справі № 2-а-3113/11/1511 (виконавче провадження ВП № 37037585). Зобовязано Управління ДВС ГУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення названого виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено матеріалами справи, постановами державного виконавця від 19 серпня 2015 року відновлено виконавчі провадження з виконання виконавчих листів № 2а-3113/11 та № 2а-38/2011 (т. 2 а. с. 50, 83).

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» (у вказаній вище редакції) державний виконавець зобовязаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Пунктом 13 ч. 3 ст. 11 Закону (у названій редакції) встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 89 Закону (у вказаній вище редакції) визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) були визначені дії державного виконавця з виконання рішення та надано останньому право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують здійснення відповідачем дій по примусовому виконанню виконавчих листів № 2а-3113/11 та № 2а-38/2011 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Викладене свідчить про бездіяльність відповідача щодо примусового виконання названих виконавчих листів.

При цьому, 18 лютого 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП № 37037585 та ВП № 37037163 (т. 2 а. с. 55-56, 79-80).

Як вбачається з названих постанов про закінчення виконавчих проваджень, в останніх міститься посилання на п. 13 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 49 названого Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі непредявлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

Згідно ст. 51 Закону (у вказаній вище редакції) у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобовязаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови предявити його до виконання.

Таким чином, відповідач вказує на відсутність в останнього виконавчих документів, що стало причиною для винесення оскаржених постанов про закінчення виконавчих проваджень ВП № 37037585 та ВП № 37037163.

Проте, разом з апеляційною скаргою стороною відповідача надані копії виконавчих листів № 2а-3113/11 та № 2а-38/2011 (т. 2 а. с. 46-47, 73-74), що свідчить про знаходження названих виконавчих листів в матеріалах виконавчих проваджень, тобто у відповідача.

Крім того, на підставі п. 8 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в названій вище редакції) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою, зокрема, про видачу дубліката виконавчого документа.

Оцінюючи постанови відповідача про закінчення виконавчих проваджень, апеляційний суд враховує, що згідно частинам 1 та 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі «ОСОБА_4 проти України», яке набрало статусу остаточного 15 січня 2010 року, зазначено, що ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (п. 51 рішення). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі «Сокур проти України» і у справі «Крищук проти України») (п. 54 рішення).

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини, ефективний засіб юридичного захисту, передбачений ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Як встановлено матеріалами справи, виконавчі провадження ВП № 37037585 та ВП № 37037163 були відкриті постановами державного виконавця від 18 березня 2013 року.

В подальшому, судовими рішеннями, що набрали законної сили, визнано протиправними дії старшого державного виконавця Управління ДВС ГУЮ в Одеській області щодо закінчення названих виконавчих проваджень та зобовязано відповідача винести постанови про відновлення виконавчих проваджень.

Проте, після відновлення названих виконавчих проваджень, 18 лютого 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, без вчинення дій по примусовому виконанню судових рішень, а також без звернення до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів, безпідставно винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП № 37037585 та ВП № 37037163.

Таке тривале невиконання відповідачем по справі судових рішень створює передумови для визнання факту порушення права позивача на ефективний засіб юридичного захисту.

Із врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2, визнавши протиправною бездіяльність відповідача з примусового виконання виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, по виконавчому провадженню № 37037163, а також з примусового виконання виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, по виконавчому провадженню № 37037585.

На підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_2, визнавши протиправними та скасувавши постанови Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області від 18 лютого 2016 року про закінчення виконавчих проваджень ВП № 37037163 та ВП № 37037585, а також зобовязавши відповідача відновити названі виконавчі провадження та вчинити дії по примусовому виконанню названих виконавчих листів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

На думку апеляційного суду, задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у названому обсязі в повій мірі поновить порушені права та законні інтереси позивача, на захист яких подано позов.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на лист Іллічівського міського суду Одеської області від 27 серпня 2015 року щодо направлення виконавчого листа по заяві позивача на адресу його представника, оскільки останній стосується зовсім іншої справи, а саме цивільної справи за № 501/1873/13-а (т. 2 а. с. 58).

Суд апеляційної інстанції також відхиляє посилання апелянта на лист Іллічівського міського суду Одеської області від 27 серпня 2015 року щодо направлення виконавчого листа по справі № 2а-38/2011 по заяві позивача на адресу його представника (т. 2 а. с. 78), оскільки назване не позбавляло відповідача можливості відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» звернутись до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та здійснити дії щодо примусового виконання рішення по названій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 названої статті Кодексу якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як встановлено матеріалами, позивач є інвалідом II групи та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За таких даних, відсутні підстави для стягнення з відповідача судового збору, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують здійснення позивачем судових витрат.

Оскільки судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з примусового виконання виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, по виконавчому провадженню № 37037163.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 18 лютого 2016 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 37037163 з виконання виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області.

Зобовязати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, та вчинити дії по примусовому виконанню названого виконавчого листа відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з примусового виконання виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, по виконавчому провадженню № 37037585.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 18 лютого 2016 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 37037585 з виконання виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області.

Зобовязати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області, та вчинити дії по примусовому виконанню названого виконавчого листа відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

В іншій частині відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_5