Ухвала суду № 65110034, 28.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2017 р. м. Київ К/800/34473/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Приходько І.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 року по справі № 810/1328/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області третя особа Міністерство фінансів України про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНІКА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, ДПІ у Києво-Святошинському району Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати незаконними та скасувати:

- рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 10 вересня 2015 року № 10500/10/10-13-11-02-10;

- рішення ГУ ДФС у Київській області від 10 листопада 2015 року № 2966/10/10-36-11-01-10;

- рішення ДФС України від 02 лютого 2016 року № 2111/6/99-99-11-02-02-15;

- зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданих ТОВ «АНІКА» копій записів у реєстрах, виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць серпень 2015 року, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року та постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, позивач подав касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 року касаційну скаргу залишено без руху у звязку з тим, що до касаційної скарги позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Позивач звернувся із заявою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить роз'яснити ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 року по справі № 810/1328/16.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як зазначено у частині 3 цієї ж статті, розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється протягом десяти днів із повідомленням заявника та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правилами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою. Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом, який ухвалив судове рішення, ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, вважає, що остання підлягає задоволенню в частині правового регулювання та розміру судового збору, який підлягає сплаті, та зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України від 22.05.2015 року №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 року №3674-VІ «Про судовий збір».

Як встановлено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У свою чергу, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 01 січня 2016 року встановлено у сумі 1378,00 грн.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправних, на його думку, рішень відповідачів та зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вчинити певні дії (всього чотири немайнові вимоги).

З урахуванням розміру немайнових вимог, заявлених позивачем, загальна сума судового збору за подання даного адміністративного позову становила 5512,00 грн. (що й було роз'яснено позивачу ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2016 року про залишення позовної заяви без руху). Вказана сума була сплачена позивачем та згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року провадження по даній справі було відкрито.

Згідно пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», в редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки за подання позовної заяви було сплачено 5512,00 грн., то за подання касаційної скарги позивач зобов'язаний сплатити 5512,00 грн. * 120% = 6614,40 (тобто, суму за чотири немайнові вимоги).

Позивачем сплачено 1653,60 грн. (тобто, за одну немайнову вимогу).

З урахуванням викладеного, позивачу слід доплатити за подання до адміністративного суду касаційної скарги 6614,40 грн.-1653,60 грн.=4960,80 грн.

Зі змісту положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що роз'яснена може бути постанова або ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення.

Тому, механізм визначений зазначеною статтею Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, та враховуючи безпідставність доводів заявника у відповідній частині, слід відмовити у задоволенні решти заявлених у клопотанні вимог.

Керуючись статтями 165, 170, 231, 222, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 року по справі № 810/1328/16 задовольнити частково.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аніка» ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 року по справі № 810/1328/16 в частині правового регулювання та розміру судового збору, який підлягає сплаті.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.Судді (підпис) Приходько І.В. (підпис) Юрченко В.П.