Ухвала суду № 65109249, 28.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6220/17

Провадження № 1-кс/761/3951/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., при секретарі Вольда М.А., розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві підполковника поліції Кириченко Д.О., у кримінальному провадженні №42015100000001087, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 368-4, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві підполковника поліції Кириченко Д.О. у кримінальному провадженні № 42015100000001087, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 368-4, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що в відповідно до умов іпотечних договорів від 27.06.2008 та 28.11.2008 (зі змінами до них), укладених між АКБ "Київ" та ВАТ "АК "Укртранс" предметом іпотеки стали майнові права на квартири, у тому числі і на квартири №№ 15, 75, 76, 93, 113, 117 та 121 будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) вулиць Дмитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.03.2014 року, 09.04.2014 року та 31.03.2014 року у справах за позовами ПАТ «АКБ «КИЇВ» вимоги останнього було задоволено та вирішено стягнути з публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованість за кредитними договорами, було відкрито виконавчі провадження.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 61 від 11.02.2015 «Про деякі питання участі держави у виведенні з ринку ПАТ «АКБ «Київ», постанови Правління Національного банку України № 128 від 24.02.2015, ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відбулася передача активів і зобов'язань ПАТ «АКБ «Київ» ЄДРПОУ 14371869, МФО 322498 до ПАТ АБ «Укргазбанк» ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478 згідно з договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та застави від 19.06.2015 та договором про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку від 19.06.2015.

ПАТ «Укргазбанк», у зв'язку з прийняттям активів ПАТ АКБ «Київ», 03.08.2015 та 06.10.2015 здійснив заміну сторони у вищезазначених судових провадженнях, що тривали по стягненню заборгованості з ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», а також здійснив заміну сторони у виконавчих провадженнях.

Станом на 20.08.2015 року ПАТ АК «Укртранс» свої зобов'язання по поверненню кредитів не виконав у повному обсязі, та у останнього існує заборгованістю на загальну суму 113 649 114,19 грн. Крім того, невстановлені слідством особи, продовжуючи свої злочинні дії, та переслідуючи мету виведення нерухомого майна з під іпотеки, а також унеможливлення в подальшому ПАТ «АБ «Укргазбанк» повернути кошти або майно, яке було під іпотекою та заставою, 27.08.2015 використовуючи в своїй злочинній діяльності ТОВ «ФК «Кредит Гарант» ЄДРПОУ 39500887, уклали договори між вказаним товариством та ТОВ «ФК «Джерело фінансів» ЄДРПОУ 39856652 про надання фінансових послуг факторингу та про відступлення права вимоги по кредитному портфелю та майну ВАТ «АК «Укртранс», згідно яких іпотекодержателем та заставодержателем майна ПАТ АК «Укртранс» стало ТОВ «ФК «Джерело фінансів» ЄДРПОУ 39856652, в тому числі і квартир №№ 15, 75, 76, 93, 113, 117 та 121 по АДРЕСА_1.

У подальшому, з метою уникнення від накладення арешту на зазначені квартири та їх звернення на користь АБ "Укргазбанк" для відшкодування завданих збитків, указані квартири було поділено із присвоєнням їм нових номерів, а саме квартиру № 15 було поділено на квартири № 15а та 15б, квартиру № 75 на квартири №№75а та 75б, квартиру № 76 на квартири №№ 76а та 76б, квартиру № 93 на квартири №№ 93а та 93б, квартиру № 113 на квартири №№ 113а та 113б, квартиру № 117 на квартири №№ 117а та 117б, квартиру № 121 на квартири №№ 121а та 121б.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження та наслідки, які настали після підписання та посвідчення вищевказаних нікчемних договорів, встановлено, що в результаті незаконних дій невстановлених осіб, ПАТ АК «Укргазбанк» було позбавлено права вимоги по кредитних зобов'язаннях ПАТ АК «Укртранс», а також незаконно виведено нерухоме та рухоме майн з іпотеки та застави ПАТ АБ «Укргазбанк» з подальшою їх незаконною реалізацією, чим ПАТ АБ «Укргазбанк» спричинено матеріальну шкоду.

14.02.2017 винесено постанову про визнання квартир №№ 15а, 15б, 75а, 75б, 76а, 76б, 93а, 93б, 113а, 113б, 117а, 117б, 121а та 121б речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні оскільки указані квартири є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке розслідується в указаному кримінальному провадженні.

З метою встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, забезпечення кримінального провадження, недопущення відчуження майна, на користь третіх осіб, слідчий просив накласти арешт на указані квартири.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав, наклавши арешт на майно.

Особи, володільці майна про розгляд клопотання не повідомлялись, оскільки їх майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч.2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у їх відсутність.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення в повному обсязі, виходячи із наступного.

Так, слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100000001087, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2015 за фактами заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах, самовільного присвоєння владних повноважень та підкупу особи, яка надає публічні послуги, підроблення та використання підробленого документа, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 353, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 368-4 КК України, в якому встановлено, що 20.08.2015 невстановлена особа, представившись приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 заступником голови Ради Директорів ПАТ АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, надав підроблені: паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий 05.07.1997 Автозаводським РВК МУ України в Полтавській області, картку фізичної особи - платника податків № НОМЕР_1, видану 02.11.2008 року, протокол кредитного комітету ПАТ «Укргазбанк», протокол наглядової ради ПАТ «Укргазбанк», довіреність на право підпису договорів від імені ПАТ «Укргазбанк» тощо, діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Гарант» (ЄДРПОУ 39500887), у тому числі з директором вказаного товариства ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами, заволоділи, шляхом обману, майном ПАТ АБ «Укргазбанк» в особливо великих розмірах, незаконно уклав того ж дня договір про надання фінансових послуг факторингу та договору про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ АБ «Укргазбанк» відступив за 3 млн. грн., а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Гарант» прийняв Права вимоги на кредитний портфель (ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», ЄДРПОУ 22890514) загальною заборгованістю 246 427 372, 84 грн., чим заподіяно збитки ПАТ АБ «Укргазбанк» в особливо великих розмірах.

Крім того, невстановлені слідством особи, продовжуючи свої злочинні дії, та переслідуючи мету виведення нерухомого майна з під іпотеки, а також унеможливлення в подальшому ПАТ «АБ «Укргазбанк» повернути кошти або майно, яке було під іпотекою та заставою, 27.08.2015 використовуючи в своїй злочинній діяльності ТОВ «ФК «Кредит Гарант» ЄДРПОУ 39500887, уклали договори між вказаним товариством та ТОВ «ФК «Джерело фінансів» ЄДРПОУ 39856652 про надання фінансових послуг факторингу та про відступлення права вимоги по кредитному портфелю та майну ВАТ «АК «Укртранс», згідно яких іпотекодержателем та заставодержателем майна ПАТ АК «Укртранс» стало ТОВ «ФК «Джерело фінансів» ЄДРПОУ 39856652, в тому числі і квартир №№ 15, 75, 76, 93, 113, 117 та 121 по АДРЕСА_1.

У подальшому, з метою уникнення від накладення арешту на зазначені квартири та їх звернення на користь АБ "Укргазбанк" для відшкодування завданих збитків, указані квартири було поділено із присвоєнням їм нових номерів, а саме квартиру № 15 було поділено на квартири № 15а та 15б, квартиру № 75 на квартири №№75а та 75б, квартиру № 76 на квартири №№ 76а та 76б, квартиру № 93 на квартири №№ 93а та 93б, квартиру № 113 на квартири №№ 113а та 113б, квартиру № 117 на квартири №№ 117а та 117б, квартиру № 121 на квартири №№ 121а та 121б.

Судом встановлено, що 14.02.2017 вказані вище об'єкти нерухомості визнано речовими доказами у даному провадженні.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що квартири № 15б, 75б, 76б та117б, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на даний час, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_6, відповідно до договорів купівлі-продажу від 22.12.2016.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У силу ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Крім того, за ч.3 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя має зазначити, що не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи за вчиненні злочини, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

З огляду на положення ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням вимог ч.2 ст.173 КПК України, суд вважає, що слідчим доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна; надано достатньо доказів, які вказують на те, що вказане нерухоме майно було об»єктом злочинного посягання та предметом кримінального правопорушення; враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення; відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб.

Отже, беручи до уваги викладене та враховуючи ту обставину, що заходи забезпечення кримінального провадження мають бути співмірними з розміром шкоди, завданою кримінальним правопорушенням, або зазначеним у цивільному позові, відповідно до наданих слідчим матеріалів та його пояснень, слідчий суддя вважає, що в розумінні положень ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту на квартири, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. В іншій частині відмовити, оскільки шляхом накладення арешту на майно було запобігнуто спроби його продажу, відчуження тощо.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у вигляді заборони для ОСОБА_6 у володінні якого перебуває майно (квартири), розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, а саме на:

- квартиру № 15б (Загальна площа (кв.м): 101,2, житлова площа (кв.м): 52,2);

- квартиру № 75б (Загальна площа (кв.м): 128,7, житлова площа (кв.м): 80,4);

- квартиру № 76б (Загальна площа (кв.м): 124,9, житлова площа (кв.м): 41,3);

- квартиру № 117б (Загальна площа (кв.м): 68,2, житлова площа (кв.м): 33,7).

Ухвала виконується негайно слідчим.

На дану ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя :