Постанова № 6510392, 25.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.09.09Справа №2а-1207/09/2770

15 год. 59 хв.

Каб.№1

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді – Гавури О.В.,

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю:

представника позивача –Федеральне державне унітарне підприємство «13-й судноремонтний завод»Міністерства оборони Російської Федерації, довіреність б/н від 05.08.2009,

представника відповідача –ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя, Трипус Є.В., довіреність 1643/9/10-041 від 26.05.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомФедерального державного унітарного підприємства «13-й судноремонтний завод»Міністерства оборони Російської Федерації доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Федеральне державне унітарне підприємство «13-й судноремонтний завод»Міністерства оборони Російської Федерації (далі - ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ) звернулося до Господарського суду м.Севастополя з позовом до відповідача - ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 листопада 2005 року: №0003242310/0, яким платнику податку визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі у розмірі 3298476 грн. (у тому числі основний платіж –1646 619,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі –1 651 857,00 грн.) і №0003242310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі у розмірі 614074 грн. (у тому числі основний платіж –307 037 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі –307 037 грн.)

Позивач - ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ, посилаючись на норми міжнародного законодавства та Закону України «Про податок на додану вартість»в обґрунтування позову вказує:

- здійснення позивачем ремонту іноземних військових кораблів не є наданням послуг (робіт) на митній території України в розумінні п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.. 3 Закону;

- що на період квітень, травень 2005 р. розповсюджуються норми п.п. г) п. 6.5. ст. 6 Закону ( у редакції Закону від 25.03.2005 р.) та у зв’язку з цим вважає, що послуги надані не на митній території України і у період квітень, травень 2005 р. не були об’єктом оподаткування;

- відносини, які відбулися в червні 2005 р. не були об’єктом оподаткування з ПДВ згідно з п.п. 3.2.13 п. 3.2. ст.. 3 Закону в редакції від 03.06.2005 р.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду заяву про зміну позовних вимог від 23.09.2009 № 31-13/1689 згідно з якою, він змінив позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень в частині донарахування податку та застосування штрафних санкцій при оподаткуванні операцій з ЗАТ «Турборус».

В судовому засіданні представник відповідача - ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя не погодився з позовними вимогами позивача у зв’язку з тим, що такі доводи спростовуються фактичним обставинами справи, є помилковими внаслідок невірного трактуванням позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, з 21.09.2005 р. по 31.10.2005 р. ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена планова виїзна перевірка дотримання Федеральним державним унітарним підприємством «13-й судноремонтний завод»Міністерства оборони Російської Федерації вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 30.06.2005 (акт перевірки від 07.11.2005.м. №96/10/23-123/22288616/220).

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення рішення від 17.11.2005 №0003242310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1.646.619,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 1.651.857,00 грн., №0003312310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 307.037,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 307.037,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0003242310/0 від 17.11.2005 прийняте у зв’язку заниженням позивачем податкових зобов'язань з операцій продажу послуг у квітні, червні 2004 року, квітні-червні 2005 року на суму 1.646.619 грн. через не включення до податкових зобов'язань податку на додану вартість за ставкою 20%. В зазначеному періоді позивач надавав послуги ЗАТ «Турборус»Російська Федерація, ТОВ «ССЗ «Лазарівське адміралтейство»та військовим частинам Міністерства оборони Російської Федерації.

Податкове повідомлення-рішення №0003312310/0 прийняте у зв’язку з тим, що на виконання договору спільної діяльності № 24 від 7 квітня 2005 року з Військовою майстернею 1020 (уповноваженою стороною за договором є позивач) у травні 2005 року здійснено ремонт озброєння та військової техніки військового корабля Міністерства оборони Російської Федерації на суму 1.535.185 грн., який не оподаткований за ставкою 20%, що привело до заниження податкових зобов'язань у травні 2005 року на суму 307.037 грн.

Позивач у квітні-червні 2005 року на підставі контрактів № 765/05/49/КЗ/0509-05 від 28 лютого 2005 року (предмет контракту: ремонт військової техніки військових кораблів та підводних човнів Російської Федерації), № 765/11/49/КЗ/0542-05 від 3 березня 2005 року (предмет контракту: ремонт військової техніки військових кораблів Російської Федерації), № 765/08/49/КЗ/0604-05 від 11 березня 2005 року (предмет контракту: ремонт засобів навігації військових кораблів Російської Федерації), № 765/11/49/КЗ/0688-05 від 21 березня 2005 року (предмет контракту: ремонт корабельних систем та механізмів військових кораблів Російської Федерації), № 765/22/49/КЗ/0864-05 від 31 березня 2005 року (предмет контракту: ремонт суднопідйомного обладнання військових кораблів Російської Федерації) надав послуги з ремонту іноземних військових кораблів, які не оподаткував так як вважає, що відсутній об'єкт оподаткування.

У ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що за період, що перевіряється, позивачем укладено ряд договорів з ТОВ ССЗ «Лазарівське Адміралтейство»з надання автотранспорту, техніки, з виконання робіт. Зазначені операції, а також оплата коштів по ним здійснювались протягом квітня –травня 2004 р., квітня 2005 р. Податкові зобов’язання з податку на додану вартість по зазначеним операціям позивач задекларував за ставкою 0 % ПДВ, про що свідчать первинні документи та матеріали справи. Зазначену обставину позивач не оскаржує.

Разом з тим, суд вважає, що посилання позивача на те, що здійснення позивачем ремонту іноземних військових кораблів не є наданням послуг (робіт) на митній території України в розумінні п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованим, а саме.

За змістом п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу та операцій з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Згідно з частиною першою статті 5 Митного кодексу України митною територією України є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Відповідно до статті 14 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року (ратифікованої Верховною Радою України 24 березня 1999 року) підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації провадять податкові відрахування відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України (01.01.2004 р.) договори, укладені між ТОВ ССЗ «Лазарівське Адміралтейство»(Замовник) та ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ (Виконавець) №154-09/03 від 04.09.2003, №49-04/04 від 15.04.2004 є договорами підряду, де підрядчик (ФДУП «13 СРЗ ЧФ») зобов'язується виконати на свій ризик визначену роботу з завдання замовника, а замовник (ТОВ ССЗ «Лазарівське Адміралтейство») зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Таким чином, результати робіт відповідно до договорів, надаються ТОВ СРЗ «Лазарівське Адміралтейство», яке знаходиться на митній території України, є резидентом України та платником податку на додану вартість.

Згідно з п.1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.6 ст.1 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу; поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, результатами яких є передача нематеріальних активів, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товаром, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Товари - це матеріальні і нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій по їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»матеріальними активами, зокрема, є основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Таким чином, у розумінні п.1.1, п.1.6 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» матеріальні активи (сировина, матеріали, комплектуючі вироби), використані при здійсненні ремонтних робіт, вартість яких включається у ціну кінцевої продукції за контрактами, безпосередньо є товарами.

Об'єктом оподатковування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Порядок застосування нульової ставки з податку на додану вартість встановлений нормами міжнародного та національного законодавства України.

Згідно зі ст. 8-А Угоди про створення зони вільної торгівлі, укладеної між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав 15 квітня 1994 року, Договірні Сторони у взаємної торгівлі не обкладають побічними податками (ПДВ, акцизами) товари (роботи, послуги), які експортуються з митної території однієї з Договірних сторін на митну територію іншої Договірної сторони, що означає обкладення ПДВ за нульовою ставкою, а також звільнення від акцизів товарів, які експортуються. У державах - учасницях цієї Угоди, в яких не передбачено національним законодавством обкладення ПДВ за нульовою ставкою, застосовується звільнення від ПДВ товарів (робіт, послуг).

Статтею 4 Угоди Про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами - учасницями співдружності незалежних держав, яка ратифікована Законом України від 20.04.2000. № 1690-111, введений в дію механізм контролю за переміщенням товарів через митні кордони Сторін і сплатою непрямих податків, що викладений у Положенні про механізм стягування непрямих податків і контролю за фактичним переміщенням товарів (робіт, послуг) під час переходу на їх стягування за принципом країни призначення, яке є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Згідно з п.п. 3.3. Положення про механізм справляння непрямих податків і контролю за фактичним переміщенням товарів (робіт, послуг) під час переходу на їх справляння за принципом країни призначення, під час експорту робіт і послуг господарюючими суб'єктами до податкового органу за місцем реєстрації подаються документи, що підтверджують фактичний експорт товарів у разі, якщо виконання робіт (послуг) пов'язане з експортом товарів.

Відповідно до п.п. 3.2. Положення про механізм справляння непрямих податків і контролю за фактичним переміщенням товарів (робіт, послуг) під час переходу на їх справляння за принципом країни призначення, під час експорту товарів господарюючими суб'єктами до податкового органу за місцем реєстрації подаються вантажна митна декларація на експорт (за наявності відмітки митних органів на кордоні країни -експортера) та інші документи.

Відповідно до ст.2 Закону України від 20.04.2000. № 1690-111 “Про ратифікацію Угоди Про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами - учасницями співдружності незалежних держав, яка ратифікована”, стаття 2 Угоди застосовується з урахуванням норм національного законодавства.

Стаття 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою товарів, що експортуються, та супутніх такому експорту послуг.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» податок за нульовою ставкою обчислюється, зокрема, відносно операцій з продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997. № 574 «Про затвердження положення про вантажну митну декларацію» товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у випадку, якщо їх вивіз (експерт) засвідчений належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

Таким чином, положення п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», не суперечить вимогам ст. 8-А Угоди про створення зони вільної торгівлі, укладеної між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав 15.04.1994. та ст. 2 Угоди Про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами - учасницями співдружності незалежних держав, яка ратифікована Законом України від 20.04.2000. № 1690-Ш, щодо застосування нульової ставки з ПДВ при експорті робіт (послуг) пов'язаним з експортом товарів, при тому, що п.п. 3.2. Положення про механізм справляння непрямих податків і контролю за фактичним переміщенням товарів (робіт, послуг (під час переходу на їх справляння за принципом країни призначення, встановлює обов'язок експортера щодо надання до податкового органу за місцем реєстрації вантажної митної декларації на експорт (за наявності відмітки митних органів на кордоні країни-експортера) та інших документів.

Як слідує із матеріалів справи, у вартість ремонту, який був проведений позивачем, включається вартість наданих послуг, а також вартість сировини, матеріалів, сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів, які були використані при ремонті.

Відповідно до п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при постачанні товарів (робіт, послуг (вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого здійснюється будь-яка із подій, що відбулася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку у якості оплати товарів, робіт, послуг, що підлягають продажу, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, тільки після фактичного виконання ремонту (підписання актів виконаних робіт) і оформлення вантажної митної декларації, що підтверджує вивезення товарно - матеріальних цінностей за межі митної території України, платник податку на додану вартість може задекларувати обсяг виконаних робіт і застосувати нульову ставку податку.

Згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Таким чином, право розпоряджатися виконаними роботами переходить до ТОВ ССЗ «Лазарівське Адміралтейство»для подальшого використання та споживання цих робіт на митній території України, а саме ТОВ ССЗ «Лазарівське Адміралтейство»отримує право власності на ці послуги.

Крім того, згідно з п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 під № 964/8285 (зі змінами та доповненнями), у рядку 2 "Операції, оподатковувані податком за ставкою 0%" вказуються обсяги продажу, що обраховуються податком за нульовою ставкою, окремо експортні, окремо інші операції. При визначенні обсягу продажу за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до вимог пункту 1.4. статті 1 Закону (абз. 2 п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 вищевказаного порядку).

З метою оподатковування, особливою умовою експорту вважається споживання товарів (робіт, послуг) за межами митної території України. Тобто, у податковому обліку при віднесенні операцій до експортного, вирішальне значення має наявність факту вивозу товарів та наявність факту споживання робіт (послуг) за межами митної території України.

Статтею 8 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що платник податків, який здійснює вивіз (пересилання) товарів, робіт (послуг) за межі митної території України, має право на експортне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, але однією з умов для підтвердження відшкодування податку на додану вартість є факт вивозу товарів, підтверджений наявністю митною вантажною декларацією, а для виконання робіт (послуг) - акт (інший документ), що засвідчує передачу права власності на роботи (послуги)....

Таким чином, ставка з податку на додану вартість - 0% використовується: у випадку користування пільгами згідно зі ст. 11 Закону "Про податок на додану вартість" чи здійснення експорту товарів, робіт (послуг) відповідно до п. 6.2 ст.6 зазначеного Закону. Для здійснення підприємством експорту робіт (послуг), необхідно складання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з іноземним суб'єктом господарської діяльності та за фактом виконання робіт (послуг) підписання сторонами акта (іншого документа), що підтверджує виконання даних робіт.

Договори на виконання робіт укладені з ТОВ ССЗ «Лазарівське Адміралтейство», що є резидентом України, не є зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

З урахуванням викладеного, послуги та передплата, отримана позивачем від ТОВ ССЗ «Лазарівське Адміралтейство»у квітні, травні 2004 р., квітні 2005 р. є об'єктом для нарахування ПДВ за ставкою 20%. Таким чином, податкові зобов'язання по ПДВ занижені позивачем на 33093,78 грн., у тому числі: за квітень 2004р. на суму 32,72 грн., за травень 2004р. на 1353,04грн., за квітень 2005 р. на 31708,02 грн.

Щодо оподатковування податком з доданої вартості робіт з ремонту військових кораблів на замовленнях військових частин Чорноморського Флоту Російської Федерації в період із квітня по червень 2005р. як за договорами ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ, так і за договорами про спільну діяльність Державного підприємства Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського флоту Російської Федерації та ВМ - 1020 (далі -ДСД ДП ССРЗ ЧФ РФ/ВМ - 1020) необхідно відзначити наступне.

З 31.03.2005р. набрала сили нова редакція Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР, викладена Законом України від 25.03.2005р. №2505 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005рік»та деякі інші законодавчі акти України», у результаті чого норми п.6.2.2 ст. 6, на підставі яких ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ застосовував нульову ставку до операцій з ремонту військових кораблів, втратили силу.

Якщо в період до 31.03.2005р. підставою для застосування основної ставки щодо виконаних робіт був факт їх використання та споживання за межами митної території України, то після 31.03.2005р. умови застосування нульової ставки залежать від місця постачання послуг, визначених п.6.5. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

У період із квітня по червень 2005р. ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ роботи з ремонту військових кораблів на замовлення військових частин Чорноморського Флоту як по ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ, так і по ДСД ДП ССРЗ ЧФ РФ/ВМ - 1020 у декларації по ПДВ не зазначалися. Дані роботи підприємство розцінювало як операції, що не є об'єктом оподатковування з ПДВ, тому що вони виконуються на кораблях (суднах) нерезидентів, як роботи які змінюють якісну характеристику об'єкта, а саме відновлюють та поліпшують їхні різні якісні характеристики.

ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ у ході перевірки, а також у листі, наданому до ДПІ у Нахімовському районі (вих. №31-13/2276 від 26.10.2005р.), не надав інформацію про зміну зазначених характеристик. У процесі ремонту, як встановлено перевіркою, дані характеристики судна не змінилися, а лише відбулося їхнє поліпшення та відновлення первісних характеристик, що так само випливає з вищенаведеного листа підприємства.

При цьому позивач в обґрунтування зазначеного посилається на те, що на період квітень, травень 2005 р. розповсюджуються норми п.п. г) п. 6.5. ст. 6 Закону (у редакції Закону від 25.03.2005 р.) та у зв’язку з цим вважає, що послуги надані не на митній території України і у період квітень, травень 2005 р. не були об’єктом оподаткування, а відносини, які відбулися в червні 2005 р. не були об’єктом оподаткування з ПДВ згідно з п.п. 3.2.13 п. 3.2. ст. 3 Закону в редакції від 03.06.2005 р.

Разом з тим така думка позивача є помилковою з огляду на наступне.

Пунктом 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції Закону від 25.03.2005 р.) визначений перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування. При цьому зазначена норма Закону є імперативною та не підлягає розширеному тлумаченню.

При цьому стаття 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції Закону від 25.03.2005 р.) встановлює ставки податку на додану вартість, а також визначає умови та понятійний апарат, при дотриманні яких визначається розмір ставки податку (20% або 0 %). Зокрема, застосування підпункту г) пункту 6.5. ст. 6 Закону також визначає вищевказані умови для застосування ставки податку, та не є нормою, що визначає наявність або відсутність об’єкту оподаткування ПДВ.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України»від 03.06.2009 р. № 2642-IVпункт 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»доповнений підпунктом 3.2.13 такого змісту: 3.2.13. поставки послуг резидентом, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, за винятком поставок транспортних послуг по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами митної території України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України»від 03.06.2009 р. № 2642-IV, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпункту 8 пункту 1 розділу I, яким вносяться зміни до статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість», який набирає чинності з 1 вересня 2005 року.

При цьому, офіційне опублікування зазначеного Закону відбулося у періодичних друкованих виданнях: «Голос України»від 30.06.2005 N 117, «Урядовий кур'єр»від 30.06.2005 N 118, «Офіційний вісник України», N 26 від 15.07.2005, «Відомості Верховної Ради України»N 27 від 08.07.2005, тобто після виникнення спірних правовідносин, на які посилається позивач.

Таким чином, суд вважає, що ремонт іноземних військових кораблів на території України є наданням послуг на митній території України, тому доводи позивача про те, що ці роботи були виконані на території іншої держави, є помилковими.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя від 17 листопада 2005 року: №0003242310/0, яким платнику податку визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі у розмірі 3298476 грн. (у тому числі основний платіж –1646 619,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі –1 651 857,00 грн.) і №0003242310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі у розмірі 614074 грн. (у тому числі основний платіж –307 037 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі –307 037 грн.) прийняте відповідачем у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 70, 71 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, доводи позивача суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 30.09.2009 року.

На підставі викладеного, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ст..ст. 1, 3, 6, 7, 8, 11 «Про податок на додану вартість», ст..ст.1, «Про оподаткування прибутку підприємств», керуючись ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70-72, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Федеральне державне унітарне підприємство «13-й судноремонтний завод»Міністерства оборони Російської Федерації - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                      О.В. Гавура