Ухвала суду № 65071577, 01.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.03.2017 р. Справа № 914/531/16

За заявою Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2016р. по справі №914/531/16

за позовом: Фірми «ДСЛ Вуд ОУ», м.Еспо, Фінляндська Республіка

до відповідача: Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», м.Сколе Львівської області

про стягнення 648992,38грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від боржника (заявника): ОСОБА_1 директор

від стягувача: ОСОБА_2 представник за довіреністю

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», м.Сколе Львівської області (вх.№203/17 від 18.01.2017р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2016р. по справі №914/531/16 за позовом Фірми «ДСЛ Вуд ОУ», м.Еспо Фінляндська Республіка до Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», м.Сколе Львівської області про стягнення 648992,38грн. коштів попередньої оплати.

Ухвалою суду від 23.01.2017р. вирішення питання про прийняття зазначеної заяви відкладено до повернення на адресу господарського суду Львівської області справи №914/531/16, яку надіслано Львівському апеляційному господарському суду при супровідному листі №914/531/16/1/16 від 09.09.2016р.

Львівським апеляційним господарським судом при супровідному листі №09-01/413/17 від 07.02.2017р. вказану справу надіслано на адресу господарського суду Львівської області (вх.№175 від 07.02.2017р.).

Відтак, ухвалою суду від 10.02.2017р. заяву прийнято судом та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2017р. В судовому засіданні 20.02.2017р. оголошено перерву до 01.03.2017р.

Представникам сторін розяснено права, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник заявника в судове засідання 01.03.2017р. зявився, долучив до матеріалів справи додаткові документи на підтвердження своєї правової позиції (вх.№8308/17 від 01.03.2017р.), заяву про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 20.04.2016р. по справі №914/531/16 підтримав, з підстав вказаних у ній. Просив, у звязку із важким фінансовим становищем підприємства, заяву задоволити та розстрочити виконання рішення суду на 36 місяців шляхом сплати 18297,98грн. щомісячно починаючи з 01.02.2017р.

Представник стягувача в судове засідання 01.03.2017р. зявився, долучив до матеріалів справи додаткові документи на підтвердження своєї правової позиції (вх.№8318/17 від 01.03.2017р.), проти задоволення заяви Сколівського ДЛГП «Галсільліс» заперечив з мотивів, зазначених в поданих ним письмових запереченнях (вх.№7614/17 від 24.02.2017р.). У задовленні вказаної заяви просив відмовити, зважаючи на її необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши подані докази в їх сукупності та заслухавши пояснення сторін, судом встановлено таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.04.2016р. позовні вимоги Фірми «ДСЛ Вуд ОУ» задоволено повністю та стягнуто з Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» на його користь 648992,38грн. коштів попередньої оплати та 9734,89грн. судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 06.05.2016р., відтак, 10.05.2016р. на його примусове виконання судом видано відповідний наказ, який предявлено стягувачем до виконання.

Ухвалою суду від 11.07.2016р. відмовлено в задоволенні заяви Сколівського ДЛГП «Галсільліс» про розяснення рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2016 року по справі № 914/531/16.

Ухвалою суду від 25.08.2016р. відмовлено у задоволенні заяви Сколівського ДЛГП «Галсільліс» (вх.№4032/16 від 11.08.2016р.) про визнання наказу господарського суду Львівської області від 10.05.2016р. по справі №914/531/16 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 19.09.2016р. у ВП №51679869, виконавчий документ, а саме зазначений вище наказ, повернуто господарському суду Львівської області, оскільки ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2016р. по справі №914/531/16 поновлено боржнику строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. у справі № 914/531/16 апеляційну скаргу Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2016р. по вказаній справі без змін.

Наказ господарського суду Львівської області від 10.05.2016р. про примусове виконання рішення суду від 20.04.2016р. по справі №914/531/16 повторно предявлено стягувачем до виконання. Старшим державним виконавцем Сколівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 винесено постанову від 23.02.2017р. у ВП №53468007 про відкриття виконавчого провадження.

У поданій на розгляд суду заяві Сколівське ДЛГП «Галсільліс» стверджує, що своєчасне виконання рішення суду неможливе та обґрунтовує необхідність його розстрочення тим, що підприємство боржника належить до підприємств спільної власності територіальних громад Львівської області й здійснює діяльність у сфері лісогосподарського виробництва, охорони й захисту комунальних лісів на території Сколівського району Львівської області, що перебувають у його користуванні. Заявник звертає увагу на те, що діяльність підприємства базується на можливостях лісового фонду та здійснюється з метою його невиснажливого використання. Внаслідок фінансово-економічної кризи в державі та введення заборони на експорт необробленої деревини обсяг виробництва та торгівлі скоротився в декілька разів, що, в свою чергу, зумовило зменшення доходів підприємства в порівнянні з минулими періодами. Водночас, кредиторська заборгованість підприємства зростає й на даний момент перевищує 3 млн. грн. На підтвердження скрутного фінансового становища Сколівським ДЛГП «Галсільліс» надано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) підприємства за 9 місяців 2016 року та за весь 2016 рік, баланс (звіт про фінансовий стан) підприємства станом на 30.09.2016р. та на 31.12.2016р., а також довідку №64 від 27.02.2017р., видану Сколівським відділенням Львівського обласного відділення АТ «Ощадбанк» про те, що залишок коштів на рахунку боржника на дату її видачі становить 15,31грн.

Заявник зазначає, що Сколівське ДЛГП «Галсільліс» щорічно формує виробничо-фінансовий план виходячи з розрахункової лісосіки, яка затверджена для освоєння відповідними державними органами, в якому, серед іншого, закладені витрати на виплату заробітних плат працівників. Заявник стверджує, що керівництвом підприємства вживаються всі необхідні та достатні заходи з метою погашення заборгованості встановленої рішенням суду, проте одноразова оплата 658727,27грн. неможлива, а подальший арешт його рахунків в межах виконавчого провадження з примусового стягнення зазначеної суми боргу, приведе до повної зупинки його виробничо-господарської діяльності та зростання соціального напруження серед найманих працівників у зв'язку з невиплатою заробітної плати.

Зазначене зумовило звернення Сколівського ДЛГП «Галсільліс» до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців шляхом сплати 18297,98 гривень щомісячно починаючи з 01.02.2017р.

Водночас, стягувач проти задоволення вказаної заяви заперечив, зазначивши, що з моменту ухвалення судового рішення боржником вчиняються дії з метою затягування його виконання, зокрема шляхом подання заяв про розяснення рішення, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, а також оскарження судового рішення по спливу значного строку з моменту набрання ним законної сили, які залишено судами першої та апеляційної інстанції без задоволення, що свідчить про їх безпідставність.

Стягувач також зазначає, що питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Водночас, з моменту набрання рішенням суду законної сили відповідачем не вчинено жодних дій спрямованих на вирішення спору, не зважаючи на те, що сторонами підписано договір про визнання та розтермінування погашення заборгованості №20/07/16 від 20.07.2016р., за яким Сколівське ДЛГП «Галсільліс» зобовязалось погасити суму заборгованості за договором, встановлену рішенням суду по цій справі, до 10.02.2017р. у відповідності до погодженого графіку платежів (п.п.1-4). До матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження здійснення боржником платежів на виконання умов зазначеного договору.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Беручи до уваги заперечення стягувача, суд звертає увагу на те, що на відміну від відстрочки, надання розстрочки не відкладає (переносить) виконання рішення на новий визначений судом строк, а означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, про що, зокрема зазначено у п.п. 7.1.1, 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р.

У п.7.2 вказаної Постанови розяснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані ними пояснення та докази в їх сукупності, суд звертає увагу на те, що хоч у звіті про фінансові результати (сукупний дохід) Сколівського ДЛГП «Галсільліс» показано прибутковість його діяльності у 2016 року, проте значний розмір кредиторської заборгованості, відображений у балансі підприємства, в тому числі й за розрахунками з бюджетом, нівелює такий показник. Відтак, суд приходить до висновку, що на даний момент існують обставини, що ускладнюють виконання рішення господарського суду з огляду на можливу загрозу зупинення діяльності підприємства боржника, а відтак і банкрутства останнього, зважаючи на характер виробничих процесів та його значну заборгованість. Відтак, враховуючи фінансовий стан стягувача та боржника, інфляційні процеси в економіці держави, та беручи до уваги матеріальні інтереси сторін, суд дійшов висновку, що, заява боржника підлягає частковому задоволенню шляхом надання Сколівському ДЛГП «Галсільліс» розстрочки виконання рiшення господарського суду Львівської області від 20.04.2016р. у справі №914/531/16 на 4 (чотири) місяці для надання можливості заявнику організувати сезонну діяльність у поточному році та залучити грошові кошти для погашення кредиторської заборгованості, в тому числі й перед Фірмою «ДСЛ Вуд ОУ», без загрози зупинення виробничої діяльності підприємства боржника, забезпечення виплати заробітної плати найманим працівникам, сплати обовязкових платежів та зборів до бюджету.

Керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (вх.№203/17 від 18.01.2017р.) задоволити частково.

2. Надати Сколівському дочірньому лісогосподарському підприємству ЛГП «Галсільліс» (Львівська область, Сколівський район, м.Сколе, вул.Князя Святослава, буд.7 Б; код ЄДРПОУ 31148149) розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2015р. у справі №914/531/16 зі сплати заборгованості в розмірі 648992,38грн. коштів попередньої оплати та 9734,89грн. судового збору на 4 (чотири) місяці шляхом стягнення 164681,81грн. щомісячно з 01.03.2017р. та стягнення 164681,84грн. в червні 2017 року.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Щигельська О.І.