Ухвала суду № 65041063, 28.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №755/18211/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/2716/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А. 28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» про визнання недійсним та скасування рішення дирекції, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Державним реєстраторам відділу Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що виконують функції реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в тому числі нотаріусам проводити реєстраційні дії по внесенню записів та змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною керівника та підписантів юридичною особи - Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти».

Не погодившись з ухвалою суду, представник ПАТ «Інститут транспорту нафти» подала апеляційну скаргу в інтересах ПАТ «Інститут транспорту нафти» в якій просить ухвалу скасувати, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним та скасування рішення дирекції та просив суд визнати дії ОСОБА_4 щодо прийняття рішення про відсторонення з посади генерального директора ОСОБА_3 незаконним, скасувати рішення Дирекції ПАТ «Інститут транспорту нафти», оформлене протоколом від 5 грудня 2016 року.

13 грудня 2016 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, зазначаючи, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У зв'язку із викладеним, просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державним реєстраторам відділу Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що виконують функції реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в тому числі нотаріусам проводити реєстраційні дії по внесенню записів та змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною керівника та підписантів юридичною особи - Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти».

Згідно ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову,суд першої інстанції виходив з того, що невжиття таких заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму ВССУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд визнати дії щодо прийняття рішення про відсторонення з посади незаконними та скасувати протокол від 5 грудня 2016 року. Заявлені вимоги не є співмірними із вимогами заяви про забезпечення позову відповідно до ст. ч. 3 ст. 152 ЦПК України.

Крім того колегія суддів вважає, що обраний захід забезпечення позову може перешкоджати здійсненню господарської діяльності підприємства, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони проводити реєстраційні дії по внесенню записів та змін до відомостей про юридичну особу є неспівмірним із заявленими вимогами, а тому ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді