Постанова № 65036290, 22.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" лютого 2017 р. № 820/6705/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Спірідонова М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Таман" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Таман", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 28 вересня 2016 року № 2813/20-31-12-04-26/31555588 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004801204 від 11.11.2016 р.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004801204 від 11.11.2016 р. про сплату штрафу в сумі 81 950 (вісімдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят) грн. 44 коп. (розраховано за платежем орендна плата з юридичних осіб).

3. Судові витрати стягнути із відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна камеральна перевірка була проведена податковою інспекцією незаконно, без належних на те підстав, оскільки щодо ТОВ фірми "Таман" діяв мораторій на проведення перевірок, а тому і винесене за її наслідками податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, просив суд ухвалити рішення на користь підприємства.

Відповідач, Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, надав свої письмові заперечення. В обґрунтування заперечень ОДПІ зазначено, що суб'єкт владних повноважень діяв відповідно до вимог закону, у межах надав повноважень, а тому підстави для задоволення позову відсутні. У судовому засіданні представник відповідача просив суд залишити позов без задоволення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що фахівцем Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна камеральна перевірка податкової звітності з податку на майно в частині плати за землю (орендна плата за земельні ділянки ділянки державної або комунальної власності), за результатами якої складено акт перевірки від 28.09.2016 р. № 2813/20-31-12-04-26/31555588.

Перевіркою встановлено, що ТОВ фірма «Таман» в порушення вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з податку на майно в частині плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) у загальній сумі 409752,43 грн.

11.11.2016 р. за наслідками проведеної перевірки з посиланням на положення ст. 126 Податкового кодексу України до ТОВ фірми "Таман" застосовано штрафні санкції у сумі 81950,44 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №31555588.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних дій та рішень, суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 28 вересня 2016 року № 2813/20-31-12-04-26/31555588 суд зазначає, що згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу Державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Відповідно до вимог абзацу другого п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Суд звертає увагу, що на відміну від всіх інших встановлених Податковим кодексом України видів перевірок камеральна перевірка для свого проведення не вимагає в якості обов'язкової умови наявності наказу керівника органу державної податкової служби та взагалі не потребує будь-якого спеціального рішення або направлення на її проведення. У зв'язку з цим, згода платника на камеральну перевірку та його присутність при її проведенні не є обов'язковими.

Фактично єдиною підставою для камеральної перевірки є подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби. До такої звітності законодавець відносить податкову декларацію та податковий розрахунок (разом з усіма додатками) - документи, що подаються платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документи, що свідчать про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 3 Закону № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової інформації", у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що ціллю камеральної перевірки не є перевірка господарської діяльності підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців. Під час камеральної перевірки перевіряються дані, зазначені у податковій звітності. Подання платником податків звітності до податкового органу є його згодою на проведення камеральної перевірки, а тому податкова звітність перевіряється суцільним рядком у відповідності до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що дії відповідача по проведенню камеральної перевірки податкової звітності позивача були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем у межах даної адміністративної справи не спростовувалася і не оскаржувалася сама обставина допущення підприємством порушень податкового законодавства, ТОВ фірма "Таман" не погоджувалося лише із підставами проведення камеральної перевірки, які у ході судового розгляду були визнані судом такими, що відповідають закону.

Розглядаючи справу в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення суд зазначає, що До обов'язків платника податків згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України відноситься сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податкового кодексу України.

Порушення платником податків вимог щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання тягне за собою певні негативні наслідки для такого платника, а саме застосування до нього положень статті 126 Податкового кодексу України щодо притягнення до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податкового кодексу України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено у ході камеральної перевірки і не заперечувалося позивачем у ході розгляду справи, самостійно задекларовані податкові зобов'язання згідно податкових розрахунків №9017639320 від 18.02.2015 р., №9136821707 від 01.08.2015 р., №9020917298 від 19.02.2016 р. сплачувалися підприємством із затримками від 74 до 207 календарних днів. Спір між сторонами стосовно обрахунку кількості днів затримки, а також правильності і відповідності нарахування штрафних санкцій положенням ст. 126 Податкового кодексу України між сторонами відсутній.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З приписів наведених вище норм процесуального закону слідує, що сама лише незгода суб'єкта господарювання з рішенням суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання судом такого рішення незаконним, позаяк до висновку про незаконність суд може дійти лише оцінивши обґрунтованість доводів сторони добутими доказами.

Оскільки ані в позові, ані в ході розгляду справи ТОВ "Таман" не було зазначено, в чому полягає невідповідність закону згаданого рішення податкового органу, на підтвердження заявленої вимоги не було подано жодного доказу, то позов у частині даної вимоги не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними діями та рішеннями суб'єкта владних повноважень прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Таман" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 27 лютого 2017 року.

Суддя Спірідонов М.О.