Ухвала суду № 65036176, 20.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/993/17

УХВАЛА

20 лютого 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комісії УМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 комісії Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП України в Одеській області, Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 комісії, про встановлення факту, зобовязання вчинити дії, визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комісії УМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 комісії Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП України в Одеській області, Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 комісії, в якому позивач просить (мовою оригіналу):

1.установить факт принадлежности трудовых книжек ОСОБА_3 и признать запись в трудовых книжках БТ-1 № 4337041 и БТ-11 № 0350382 действительными, а внесённые данные сотрудниками отдела кадров завода «ООО Спецтехоснастка» и отдела кадров санатория «Жемчужина» признать с допущенной ошибкой и неточностью;

2.обязать ответчиков ОСОБА_4 комиссию Киевского РО ОГУ ГУМВД Украины в Одесской области, ОСОБА_4 комиссию при УМВД Украины в Одесской области и ГУНП Украины в Одесской области, издать новый приказ об изменениях трудового стажа и даты увольнения в трудовых книжках ОСОБА_3, БТ-1 № 4337041 и БТ-11 № 0350382 руководствуясь п.п. 1.1., 2.2., 4.1., 4.2. «Инструкции про порядок ведения трудовых книжек работников», утвержденной Приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины, Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.1993 г. № 58, Постановления № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», Постановление КМУ № 301 «О трудовых книжках работников» от 27.04.93 и внести соответствующие изменения в трудовых книжках БТ-1 № 433704 и БТ-11 № 0350382;

3.обязать ГУНП в Одесской области на основании нового приказа об изменении даты увольнения в трудовой книжке ОСОБА_3 БТ-11 № 0350382 с 30.07.1996 г., изменить на дату увольнения, согласно архивных справок из областного архива в Одесской области, по дату выдачи последней заработной платы - 31 декабря 1991 г., а в трудовой книжке БТ-1 № 4337041 согласно архивных справок из областного архива в Одесской области изменить дату увольнения из санатория «Жемчужина» с 01.12.1982 г. на 11.12.1982 г.;

4.обязать отдел кадров ОСОБА_4 комиссии Киевского РО ОГУ ГУМВД Украины в Одесской области, ОСОБА_4 комиссии при УМВД Украины в Одесской области и ГУНП Украины в Одесской области на основании нового Приказа, включить и зачесть в трудовой стаж на заводе «ООО Спецтехоснастка» в общий трудовой стаж с 02.04.1985 г. по 31.12.1991 г.,

5.обязать отдел кадров ОСОБА_4 комиссии Киевского РО ОГУ ГУМВД Украины в Одесской области, ОСОБА_4 комиссии при УМВД Украины в Одесской области и ГУНП Украины в Одесской области внести изменения в расчёт выслуге лет.;

5.1.оформить расчет выслуги лет в милиции, дающее право ОСОБА_3, для досрочного льготного оформления пенсии, по общему трудовому стажу работы, как бывшему сотруднику органов внутренних дел;

6.обязать ОСОБА_4 комиссию Киевского РО ОГУ ГУМВД Украины в Одесской области, ОСОБА_4 комиссию при УМВД Украины в Одесской области и ГУНП Украины в Одесской области, согласно Закона Украины "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" и Постановления № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» издать приказ об оформлении и начислении пенсии ОСОБА_3 Н, как бывшему сотруднику органов внутренних дел, по общему трудовому стажу работы ,на основании расчета по выслуге лет;

7.отдел кадров ОСОБА_4 комиссии Киевского РО ОГУ ГУМВД Украины в Одесской области, ОСОБА_4 комиссии при УМВД Украины в Одесской области и ГУНП Украины в Одесской области подготовить и направить, необходимые документы уже с изменениями в трудовых книжке, для начисления льготной пенсии по общему стажу работы ОСОБА_3, в ОСОБА_4 комиссию Управления Финансового Обеспечения и Бухгалтерского Учёта Украины в Одесской области и Управления Финансового Обеспечения и Бухгалтерского Учёта Украины в Одесской области при ГУНП;

8.обязать Управление Пенсионного фонда Украины в Одесской области, отдел ОСОБА_4 комиссии Пенсионного фонда при УМВД Украины в Одесской области и ГУНП Украины в Одесской области, согласно Закона Украины "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" и Постановления № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», назначить и выплатить ОСОБА_3, пенсию по общему трудовому стажу работы, как бывшему сотруднику органов внутренних дел, с даты обращения за ее назначением в ГУНП и ГУМВД;

9.обязать Управление Пенсионного фонда Украины в Одесской области, отдел ОСОБА_4 комиссии Пенсионного фонда при УМВД Украины в Одесской области, выделить деньги на выплату пенсии за весь несвоевременно оформленный период не назначении пенсии ОСОБА_3Н;

10.признать действия сотрудников ОСОБА_4 комиссии Киевского РО ОГУ ГУМВД Украины в Одесской области, ОСОБА_4 комиссии при УМВД Украины в Одесской области и ГУНП Украины в Одесской области, и сотрудников ОСОБА_4 комиссии Управления Финансового Обеспечения и Бухгалтерского Учёта Украины в Одесской области их незаконных решений, что выразилось в бездействии не правомерными, и имеют признаки бездействия субъекта властных полномочий, в результате выполнения определённых действий, своих служебных и должностных полномочий, и одновременно взыскать с ответчиков в пользу ОСОБА_3 причиненный моральный и материальный ущерб, что выразилось так же в несвоевременной оформлении пенсии, согласно ч.4 п.4 ст. 105, ч.1 т.117, ст118 КАС, п.16 Постановления N 9 от 01.11.96 Пленума Верховного Суда и ст.237-1 КЗоТ Украины, в нарушение ответчиком её законных прав и интересов, определенных Конституцией Украины, а именно ст.ст. 55, 56, 43, 48, 68, за которые привели к моральным и физическим страданиям, потере нормальных жизненных связей, вынуждающих прикладывать её дополнительные усилия для организации своей жизни., моральный.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Як вбачається з позовної заяви, у пункті першому прохальної частини позову позивач фактично просить суд встановити факт, що має юридичне значення.

Суд зазначає, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядаються судами за правилами Глави 6 Цивільно-процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог про встановлення факту приналежності трудових книжок ОСОБА_1 та визнання запису у трудових книжках БТ-1 № 4337041 та БТ-11 № 0350382 дійсними, а внесення даних співробітниками відділу кадрів заводу ТОВ «Спецтехоснастка» та відділу кадрів санаторія «Жемчужина» визнати з здійсненою грубою помилкою, - належить відмовити, оскільки така вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В решті позовних вимог адміністративний позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.106 КАС України з огляду на наступне.

Згідно приписів ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Однак позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, а в позовній заяві зазначено, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги спрямовані на внесення змін до трудового стажу позивача як колишнього працівника органів внутрішніх справ для перерахунку та виплати пенсії та стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Таким чином, вимоги позивача не повязані із стягненням заробітної плати та поновлення на посаді, а тому пільги щодо сплати судового збору, встановлені п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на який посилається позивач, на даний спір не розповсюджуються.

При цьому, інших підстав, за яких позивача було б звільнено від сплати судового збору, передбачених ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд також не вбачає і позивач про такі підстави у позові не зазначає

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після предявлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженнями зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік, з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою до суду адміністративного позову не майнового характеру становить 640 грн.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, оскільки позивачем заявлено у позові девять немайнових вимог (№№2 - 10), позивач має сплатити за них судовий збір у розмірі 5760 грн. (640 х 9 = 5760).

Разом з тим, вимога позивача № 10 містить у собі вимогу про стягнення з відповідачів моральної та матеріальної шкоди, яка є майновою вимогою.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону України Про судовий збір встановлено, зокрема, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із змісту позовної вимоги вбачається, що позивач просить стягнути завдану їй моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 500000 грн. (судовий збір 500000 х 1% = 5000 грн.), проте позивач не зазначає розмір завданої їй матеріальної шкоди, що позбавляє суд можливості самостійно обрахувати суму судового збору за предявлені позивачем майнові вимоги.

Таким чином, вимоги ч.3 ст.106 КАС України позивачем не дотримані, оскільки судовий збір позивачем не сплачено.

У відповідності до ч.2 ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Позивач у своєму позові (арк.3 позову) посилається на неодноразові звернення до відповідачів (близько 20 заяв), проте жодного з цих звернень позивач не надає та не зазначає причин неможливості самостійно їх надати.

У пункті № 3 прохальної частини позову позивач просить зобовязати ГУ НП в Одеській області на підставі нового наказу про зміну дати звільнення у трудовій книжці ОСОБА_1 внести відповідні зміни, проте жодних доказів того, що позивач проходила службу в органах Національної поліції до суду не надано.

Пунктом 4 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Вони визначаються відповідно до ч. 4 - 5 ст. 105 КАС. Таким чином, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло (Постанова Вищого адміністративного суду України від 02.11.2010 р.)

Так, у пунктах №№ 2, 4-7 прохальної частини позову одні й ті самі вимоги заявлені одразу до двох відповідачів ОСОБА_2 комісії УМВС України в Одеськкій області та ОСОБА_2 комісії Київського РО ОГУ ГУМВС України в Одеській області, а в пункті № 10 позивач оскаржує дії та бездіяльність усіх трьох відповідачів та просить стягнути моральну та матеріальну шкоду, але є незрозумілим до якого саме відповідача заявлено ці вимоги, чи йдеться про солідарну відповідальність.

Слід також звернути увагу, що у пунктах №№ 4, 5, 5.1, 7 прохальної частини позову позовні вимоги заявлені до відділів кадрів ОСОБА_2 комісії УМВС України в Одеськкій області та ОСОБА_2 комісії Київського РО ОГУ ГУМВС України в Одеській області, що суперечить сутності поняття «відповідач» у розумінні КАС України як субєкта владних повноважень, оскільки відділи кадрів є лише структурними підрозділами вказаних субєктів владних повноважень.

Позовні вимоги у пунктах №№ 8,9 прохальної частини позову заявлені до Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, проте всупереч вимог п.4 ч.1 ст.106 КАС України, позивач у позовній заяві не зазначає відповідачем вказану особу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

З цього випливає, що у позовній заяві має вказуватись повне ім'я (найменування) відповідачів, їх місцезнаходження, поштові індекси, їх номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, проте у позовній заяві не зазначені номери засобів звязку відповідачів та їх адреси електронної пошти, якщо такі відомі.

Слід також звернути увагу, що найменування відповідача ОСОБА_2 комісії УМВС України в Одеській області є некоректним, оскільки ліквідаційну комісію було запроваджено для ліквідації Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (а не Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області), яке і є суб'єктом владних повноважень, що може відповідати за позовом.

Те ж саме стосується і ОСОБА_2 комісії Київського РВ ГУ МВС України в Одеській області, яка створена для проведення процедури ліквідації юридичної особи - Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, що є суб'єктом владних повноважень та може відповідати за позовом.

Відповідно до статті 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України від 3 липня 2012 року № 5029-VI Про засади державної мовної політики (далі - Закон № 5029-VI).

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 5029-VI, сторони, які беруть участь у справі, подають письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Державною мовою України є українська мова (стаття 10 Конституції України та стаття 6 Закону N 5029-VI).

Проте позовна заява всупереч ст. 15 КАС України та ст. 14 Закону України Про засади державної мовної політики від 03.07.2012 року №5029-VІ викладена не українською (державною) мовою, а російською.

Аналогічний висновок зробив Верховний суд України у своїх рішеннях від 24.06.2014 року по справі № 21-227а14, від 09.04.2015 року по справі № 21-338а15 та від 04.09.2015 року по справі № 826/19807/14.

Суд також зауважує на тому, що позивач працювала в органах внутрішніх справ і згідно вимог ч.1 ст.17 Закону України «Про міліцію», знання державної мови є однією з вимог для прийняття на роботу до органів внутрішніх справ.

Вказане свідчить про те, що позивач, як колишній працівник міліції зобов'язана володіти державною мовою.

Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду: докази сплати судового збору; оформлену належним чином позовну заяву з урахуванням викладених в ухвалі обставин та докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, разом їх копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108, п.1 ч.1 ст.109, ст.165 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_2 комісії УМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 комісії Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП України в Одеській області, Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 комісії, про встановлення факту приналежності трудових книжок ОСОБА_1 та визнання запису у трудових книжках БТ-1 № 4337041 та БТ-11 № 0350382 дійсними, а внесення даних співробітниками відділу кадрів заводу ТОВ «Спецтехоснастка» та відділу кадрів санаторія «Жемчужина» визнати з здійсненою грубою помилкою - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Адміністративний позов ОСОБА_1 в решті позовних вимог до ОСОБА_2 комісії УМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 комісії Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП України в Одеській області, Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 комісії, про зобовязання вчинити дії, визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення моральної та матеріальної шкоди залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки та надати суду документ про сплату судового збору (Одержувач УК у м. Одесі/Київський район, р/р 31212206784005, ЄДРПОУ 38016923 МФО 828011, Банк ГУДКСУ в Одеській області, Код класифікації доходів 22030001, призначення платежу судовий збір) у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали та розяснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В.Андрухів