справа № 815/6060/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стеценко О.О.,
за участю секретаря Гунько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 19953,28 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області (далі Позивач, або Роздільнянська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач, або ФОП ОСОБА_1Л.) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю з фізичних осіб в розмірі 19953,28 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає, що в порушення п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України (далі ПК України) Відповідачем не сплачено узгодженої суми грошового зобовязання з орендної плати за землю з фізичних осіб, в результаті чого за Відповідачем рахується податковий борг в розмірі 19953,28 гривень, з яких за основним платежем 17507,10 грн. та пені в розмірі 2446,18 грн. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у звязку із чим Позивач звернувся до суду.
В судове засідання, призначене на 21.02.2017 року, представник Позивача не зявився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.20).
В судове засідання, призначене на 21.02.2017 року, Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не зявився, заяв, клопотань та заперечень проти позову не надав (а.с.102).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причина неявки Відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, є не поважною та керуючись приписами ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалив про розгляд справи у його відсутність.
У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
30.06.1999 року (дата запису 31.03.2005 року) Позивач, ФОП ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець за № 25310170000001258 (а.с.13-14,15-16) та знаходиться на обліку в Роздільнянській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків.
Пунктом 14.1.136. Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII ПК України - орендна плата).
Відповідно до п. 288., 1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
ПК України також передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК України, зокрема, відповідно до п. 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом встановлено, що 22.02.2016 року Відповідачем було подано до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області звітну податкову декларацію з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_1 за 2016 рік, відповідно до якої Відповідачем нараховано суму податкового зобовязання з орендної плати за землю для сплати в 2016 року в загальному розмірі 70028,35 грн. або 5835,70 грн. щомісяця протягом 2016 року (а.с. 11-12).
Відповідач суму самостійно визначених податкових зобовязань згідно поданої декларації за період з липня по вересень 2016 року не сплатив, у звязку з чим станом на 01.10.2016 року утворився податковий борг зі сплати орендної плати за землю в розмірі 17507,10 грн. Крім того, згідно даних облікової картки платника податків, наданих Позивачем, у Відповідача також наявний податковий борг зі сплати пені в розмірі 2446,18 грн. (а.с. 29-83).
Сума узгодженого грошового зобовязання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за Відповідачем по узгодженим грошовим зобовязанням станом на 01.10.2016 року складала 19953,28 грн., з яких за основним платежем 17507,10 грн. та пені в розмірі 2446,18 грн., яка нарахована за несвоєчасну сплату податкового боргу, що підтверджується довідкою Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та обліковою карткою платника податків (а.с.7-8, 29-83).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що в 2013 році Позивачем на адресу Відповідача вже направлялась податкова вимога № 1 від 04.01.2013 року (а.с.10).
Зазначена податкова вимога була отримана Відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа (а.с.10).
Враховуючи приписи п.59.5 ст.59 ПК України та те, що сума податкового боргу з 2013 року, що обліковувалась за Відповідачем, змінювалась, проте в повному обсязі погашена не була, Позивачем податкова вимога додатково не надсилалась.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п.20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
Таким чином, Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України, ч. 2 ст. 162 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 12, 41, 86, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю з фізичних осіб в розмірі 19953,28 гривень задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (І/Н НОМЕР_2) податковий борг по орендній платі за землю з фізичних осіб (код платежу 18010900) в розмірі 19953,28 грн. (девятнадцять тисяч девятсот пятдесят три гривні 28 копійок) на р/р33216815700128 в УДКСУ у Біляївському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37913781 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.
.
Судове рішення № 65036181, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/6060/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: