Вирок № 6503184, 27.07.2009, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

Справа № 1-14

2009 року

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

27 липня 2009 року Апеляційний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Матущака М.С.,

судді Лінника П.О.,

народних засідателів: Кулікової , ОСОБА_2 Т.В., Ярути Г.Д.,

при секретарі Лукянчук О.М.,

з участю прокурора Драча І.В.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шепетівки, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працює, несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.129 КК України,

установив:

У січні 2009 року ОСОБА_3, який у вільний від основної роботи час на власному автомобілі марки ВАЗ-21144, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, здійснював пасажирські перевезення, познайомився з ОСОБА_2 Останній розповів йому про існування старовинної окультної книги. Після цього вони разом вживали заходи для її придбання та подальшого перепродажу за більш високою ціною. При цьому ОСОБА_3 з цією метою надавав свій автомобіль.

09 лютого 2009 року біля 19 години 30 хвилин ОСОБА_3 для зясування відносин, повязаних із зволіканням щодо придбання цієї книги ОСОБА_2, на власному автомобілі приїхав до його АДРЕСА_1. Під час розмови ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вирішив його убити. З цією метою він узяв з літньої кухні господарську сокиру і поблизу приміщення туалету на подвірї цього ж господарства завдав рублячою частиною декілька ударів у голову та по тулубу ОСОБА_3, внаслідок яких той помер на місці події.

У подальшому з метою приховання трупа потерпілого ОСОБА_3 та знарядь вчиненого злочину ОСОБА_2 заніс господарську сокиру в приміщення літньої кухні, а труп ОСОБА_3 затягнув за будинок, де заховав у скирті сіна, прикривши відрізком листової гуми.

При цьому ОСОБА_2 обшукав кишені одягу ОСОБА_3, викрав з них мобільний телефон марки "Саджем" вартістю 400 грн. зі стартовим пакетом "Київстар" вартістю 25 грн., на рахунку якого були кошти в сумі 10 грн., а також зняв з безіменного пальця лівої руки каблучку у вигляді печатки з інкрустацією вартістю 1 180 грн.

З метою приховування вчиненого вбивства ОСОБА_2, маючи ключі від замка запалювання, які він взяв у кишенях одягу вбитого ОСОБА_3, незаконно заволодів його автомобілем вартістю 35 843,5 грн. та намагався під'їхати ним до карєру, щоб скинути його туди та втопити. Проте, через відсутність навичок з водіння привів автомобіль у несправний стан, не зумів приїхати ним у заплановане місце, тому залишив його на проїжджій частині вулиці Тітова в с. Судилкові Шепетівського району, де його 10 лютого 2009 року виявили працівники міліції.

При цьому з автомобіля ОСОБА_3 він викрав його гаманець із шкірозамінника вартістю 30 грн., гроші в сумі 93 грн., зарплатну карту банку "Приватбанк", на рахунку якої знаходилися кошти в сумі 1 012 грн. 27 коп., а всього заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 2 785 грн. 27 коп.

Тоді ж ОСОБА_2 в автомобілі незаконно заволодів важливими особистими документами ОСОБА_3: свідоцтвом про реєстрацію автомобіля марки ВАЗ-21144, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 05 вересня 2008 року та посвідченням водія категорії "А" і "В" НОМЕР_3, виданого 22 січня 2003 року. Ці документи він заніс у приміщення своєї літньої кухні, де знищив їх, спаливши в печі.

Біля 20-ї години ОСОБА_2 з метою приховання трупа ОСОБА_3 зателефонував до своїх знайомих неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували в м. Полонному Хмельницької області в гуртожитку Полонського ПАЛ, та під приводом спільного відпочинку запросив їх до себе. Ті погодилися на його пропозицію та приїхали в с. Судилків Шепетівського району.

Біля 21-ї години ОСОБА_2 в автомобілі ОСОБА_3 розповів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про вчинене вбивство та наказав їм допомогти заховати труп убитого, погрожуючи позбавленням життя в разі відмови. На доказ цього він у літній кухні свого господарства продемонстрував їм знаряддя злочину господарську сокиру зі слідами крові на ній.

Після того як вони погодились, реально сприйнявши ці погрози,ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_5 завантажив труп убитого ОСОБА_3 на господарський візок та вивіз його зі свого господарства в напрямку стихійного сміттєзвалища, розташованого поблизу природного рову в селі Судилків Шепетівського району.

У цей час ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_2 йшов попереду та мав у разі появи сторонніх осіб за допомогою мобільного телефону попередити ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які котили візок, про дану обставину.

Дотягнувши спільно з ОСОБА_4. труп ОСОБА_3 на возі до сміттєзвалища, ОСОБА_2 перехилив візок, скинув труп у купу сміття і прикидав його гілками та сміттям.

На досудовому слідстві і в судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчинених злочинах визнав частково.

Пояснив, що познайомився з ОСОБА_3, коли той відвозив його додому на таксі. Тоді ж розповів ОСОБА_3 про існування книги "Чорна магія", яку можна було придбати і вигідно перепродати. Після цього в них склалися дружні відносини і була домовленість, що ОСОБА_3 його буде підвозити на таксі, а взамін він буде надавати йому свою квартиру в м. Шепетівці. Цією квартирою ОСОБА_3 користувався протягом двох тижнів.

У подальшому він вживав заходів для придбання згаданої книги разом з ОСОБА_3, який нею зацікавився, але це йому не вдалось.

Увечері 09 лютого 2009 року потерпілий ОСОБА_3 приїхав до нього у с. Судилків з приводу цієї книги. У розмові погрожував йому своїм впливовим дядьком і великими неприємностями. Зокрема сказав, що якщо не буде книжки, то він (ОСОБА_2) змушений буде через невиконання домовленостей продати квартиру і будинок у селі, щоб віддати гроші за те, що до справи з продажу книги залучено багато людей.

Після таких слів ОСОБА_3 ним керувала злість і була мета його вбити. Тому, коли ОСОБА_3 пішов у туалет, він узяв сокиру, а коли той вийшов, то зненацька завдав йому удари сокирою по голові та тулубу.

Не мав наміру вбити ОСОБА_3, щоб його пограбувати, а такий намір виник тільки після його вбивства.

Заперечив, що викрадав автомобіль, а лише бажав у такий спосіб приховати сліди вбивства. З тією ж метою спалив документи, які належали ОСОБА_3.

Також не визнав, що був нетверезим та погрожував убивством ОСОБА_4 та ОСОБА_5, бо вони погодилися на його прохання та допомогли перевезти труп загиблого.

Поряд з частковим визнанням вини підсудним його вина повністю доведена наступними доказами.

Про обставини вчиненого злочину ОСОБА_2 добровільно повідомив органи міліції у власноручно написаній явці з повинною, в якій виклав перебіг подій та механізм заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3.

(т.1, а.с.152-156)

Свої пояснення ОСОБА_2 підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події, під час якого на місці детально розповів і показав, яким чином завдавав удари сокирою ОСОБА_3. Також показав дорогу, якою вивозив труп і вказав на місце, де його заховав

(т.1, а.с.223-231)

Такі його пояснення співпали з результатами огляду місця події від 12 лютого 2009 року в частині обставин учиненого ним убивства, згідно яких у грубці літньої кухні домогосподарства ОСОБА_2 було виявлено та вилучено обгорілі рештки мобільного телефона, а в самій кухні господарську сокиру. На подвір'ї було виявлено металевий візок, на якому ОСОБА_2 перевозив труп ОСОБА_3, а на зовнішній стіні літньої кухні плями крові.

Також під час огляду місця події у тому місці, на яке вказував ОСОБА_2 в явці з повинною та в своїх поясненнях, біля річки на сміттєзвалищі, розташованому неподалік від земельних ділянок мешканців с. Судилків, було виявлено та вилучено труп ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями у вигляді рубаних ран голови, що свідчило про насильницький характер смерті

(т.1, а.с.166-169)

Згідно протоколу огляду місця події від 11 лютого 2009 року було оглянуто та вилучено автомобіль ОСОБА_3, який знаходився ближче до узбіччя на вул. Тітова у с. Судилкові Шепетівського району неподалік від господарства ОСОБА_2 без зовнішніх видимих ушкоджень (т.1 а.с.85-87), але з несправним зчепленням (т.1, а.с.92)

Під час затримання ОСОБА_2 як підозрюваного у нього було вилучено і оглянуто гроші в сумі 70 грн., які, за його поясненнями, він забрав у ОСОБА_3 після його убивства

(т.1а.с.162)

Протоколом огляду встановлено, що відрізком листової гуми ОСОБА_2 прикривав тіло ОСОБА_3 зразу ж після убивства, а за допомогою металевого візка вивозив його тіло зі свого господарства

(т.1 а.с.246-247)

Обєктивно пояснення ОСОБА_2 підтверджуються висновками судово-медичної експертизи № 48 від 27 березня 2009 року, згідно яких у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: відкриті переломи кісток черепа в лівій скронево-тім'яній та в правій скроневій ділянках, що супроводжувались забоєм головного мозку і виникли прижиттєво за короткий проміжок часу від дії гострого рублячого предмета, яким могло бути лезо сокири, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і призвели до смерті.

Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломом кісток черепа, забоєм речовини головного мозку.

Крім цього, в потерпілого були виявлено: відкритий перелом пятого пальця лівої кисті, рани на поверхні шиї зліва, рани в лівій підключичній ділянці, рани на тильній поверхні лівої кисті, які заподіяні від дії гострого рублячого предмета, яким могло бути лезо сокири, а також садна на носі, підборідді і хребті, що виникли від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі. Вказані тілесні ушкодження у причинному звязку зі смертю не знаходяться

(т.1 а.с.185-191 )

Про те, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть, утворились саме від дії сокири, стверджує висновок судової медико-криміналістичної експертизи № 29-мк від 26 березня 2009 року, відповідно до якого досліджувані окремі, наскрізні рани шкіри лівої скроневої ділянки волосистої частини голови трупа потерпілого ОСОБА_3 утворилися від дворазового, різноспрямованого рублячого, пошкоджуючого впливу притупленого леза якогось твердого, плаского, залізовмісного, травмуючого предмету, котрим може бути лезо клинка сокири, в тому числі і столярної сокири, виявленої та вилученої 12 лютого 2009 року під час проведення огляду місця події

(т.2,а.с.117-123)

За висновком судово-імунологічної експертизи № 70 від 10 березня 2009 року, знайдена на штукатурці з зовнішньої стіни літньої кухні біля туалету кров людини може належати потерпілому ОСОБА_3., що підтверджує місце вчинення злочину, вказане підсудним

(т.2, а.с.92-95)

Винність підсудного у вчиненні злочинів доведена іншими доказами.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що близько 20-ї години 09 лютого 2009 року, коли проходив по вул. Тітова в с. Судилкові, то повз нього з вимкнутими фарами на великій швидкості, нібито втікав від працівників міліції, проїхав автомобіль "таксі" і зупинився. На запитання водія молодого, худорлявого хлопця з короткою стрижкою, який був нетверезим, він відповів, що причина несправності автомобіля у пошкодженому зчепленні. Після цього він допоміг хлопцеві відкотити автомобіль на узбіччя і вони разом пішли по вулиці. Проте, через декілька метрів хлопець повернувся назад, бо забув в автомобілі ключі та мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_2 запропонував йому вигідно продати старовинну книгу, яка знаходилась в іншому селі. На початку лютого 2009 року на таксі сірого кольору, за кермом якого був чоловік на імя ОСОБА_14, разом з ОСОБА_2 вони їздили в с. Ч. Цвіт Шепетівського району для того, щоб купити вказану книгу. Проте не застали продавця, який перебував на заробітках, і повернулись. За цю поїздку мав розраховуватись ОСОБА_2 У подальшому він від місцевих жителів дізнався, що ОСОБА_2 убив цього таксиста.

Із показань свідка ОСОБА_8 випливає, що в лютому 2009 року до нього приїхав його знайомий ОСОБА_3 з ОСОБА_2 і розповіли про бажання придбати книгу "Чорна магія", а далі продати її за велику суму. Для цього вони попросили його допомогти їм в охороні вказаної книги під час її продажі. На вказану пропозицію він погодився, але серйозно її не сприйняв. Згодом він дізнався, що ОСОБА_3 вбила особа на прізвище ОСОБА_2 Коли ж він побачив підсудного, то зрозумів, що це та сама особа, з якою ОСОБА_3 приїжджав до нього з приводу книги.

Свідок ОСОБА_9 показав, що в 2004 році він тимчасово проживав в однієї бабці, яка давала йому читати книгу в чорній обкладинці про долю людини. Після смерті цієї бабці книга залишилась в нього. Восени 2008 року до нього приїжджав його троюрідний брат ОСОБА_2, якого ця книга дуже зацікавила. Згодом у січні 2009 року він зателефонував йому з пропозицією її придбання за 300 грн. Це його здивувало, бо книга, на його думку, не мала такої цінності, але на таку пропозицію він погодився. ОСОБА_2 ще декілька разів телефонував йому з приводу вказаної книги, але він не міг пояснити йому, де вона знаходиться, бо сам не знав. Востаннє ОСОБА_2 зателефонував до нього увечері 09 лютого 2009 року і повідомив, що відпала необхідність у книзі.

За свідченнями ОСОБА_10, на початку січня 2009 року до нього додому приїхав його родич ОСОБА_2 на таксі з чоловіком на імя ОСОБА_14 та хлопцем на імя ОСОБА_11. ОСОБА_2 сказав, що хоче придбати у його брата ОСОБА_12 книгу. На той час брат перебував на заробітках, але . по телефону пояснив, де мала знаходитися вказана книга. У вказаному ним місці він її не знайшов, про що повідомив ОСОБА_2 Останній знову зателефонував до ОСОБА_12 і, поговоривши з ним, поїхав з села. На його думку, вказаної книги у його брата ОСОБА_12 ніколи не було, а він обманював ОСОБА_2

Потерпіла ОСОБА_13 у суді показала, що її син ОСОБА_3 у вільний від основної роботи час підробляв таксистом на власному автомобілі. 09 лютого 2009 року син розповідав, що того дня возив одного клієнта і той винен йому гроші. Проте не може стверджувати, що це саме був ОСОБА_2 Коли того вечора син не відповідав на телефонні дзвінки та не ночував удома, то вона зранку наступного дня звернулась у міліцію з приводу його зникнення.

Потерпіла ОСОБА_15 показала, що про борг, який хтось мав перед її чоловіком, уперше почула від свекрухи ОСОБА_13 Ствердила, що серед інших речей у її загиблого чоловіка була печатка із білим каменем і ланцюжок з хрестиком із золота.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що увечері 09 лютого 2009 року, коли він разом з ОСОБА_5 перебували в кімнаті гуртожитку у м. Полонному, то йому зателефонував ОСОБА_2 і запропонував приїхати до нього в с. Судилків Шепетівського району, щоб провести вечір за його рахунок. Вони погодилися на пропозицію ОСОБА_2 і на "таксі" приїхали туди. Там вони підійшли до автомобіля ВАЗ 2114 "таксі", де ОСОБА_2 пояснив, що це автомобіль його товариша. Надалі він за допомогою ключів відімкнув автомобіль і вони сіли в нього. Там ОСОБА_2, який був у нетверезому стані, повідомив, що він убив водія цього автомобіля і той лежить у його господарстві. При цьому відмітив, що коли вони не хочуть "полягати біля нього", погрожуючи зарубати, то повинні йому допомогти заховати вбиту людину. Злякавшись за своє життя, вони з ОСОБА_5 погодилися допомогти ОСОБА_2

Згодом вони прийшли в господарство ОСОБА_2, де зайшли в кухню. Там ОСОБА_2 показав їм сокиру зі слідами крові на лезі та повідомив, що нею вбив таксиста. Надалі вони вийшли з будинку, взяли лопату і пішли за ОСОБА_2, дійшли до річки, де він наказав йому залишатися з лопатою біля кладки, а ОСОБА_5 йти за ним по тіло. При цьому ОСОБА_2 наказав йому, що коли зявиться хтось зі сторонніх осіб, то він повинен його попередити по мобільному телефону. Через деякий час він побачив, що до нього рухається ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 При цьому останній тягнув металевого візка на гумових колесах, на якому був труп людини, загорнутий в покривало, а ОСОБА_2 підтримував його за ноги, щоб той не випав. Тоді ОСОБА_2 наказав йому допомогти ОСОБА_5 тягнути візок і вказав куди саме необхідно було йти. Коли вони зупинилися біля невеликого сміттєзвалища, то ОСОБА_2 скинув труп з тачки та закидав сміттям, а вони пішли в зворотному напрямку. Після цього вони повернулись у гуртожиток.

Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_2 і попросив вийти з гуртожитку йому і ОСОБА_5 Він виходити відмовився, а вийшов лише ОСОБА_5 Зі слів останнього він зрозумів, що ОСОБА_2 приїжджав та цікавився, чи вони нікому нічого не розповіли. Згодом до нього приїхали працівники міліції, яким він розповів про всі обставини справи.

Аналогічні показання суду дав потерпілий ОСОБА_5 Доповнив, що із погроз ОСОБА_2 він зрозумів, що у разі відмови допомогти йому в прихованні трупа, той може позбавити життя їх так само як і таксиста, тому вони реально сприймали факт можливого вчинення ним вбивства.

Такі свої показання вони підтримали при проведенні очних ставок з підсудним.

У суду немає жодних підстав уважати, що потерпілі такими послідовними та незмінними у щонайменших деталях показаннями упродовж досудового слідства та в суді обмовили підсудного.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковано за п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України.

У матеріалах справи немає переконливих доказів того, що ОСОБА_2 мав корисливий мотив при нападі на потерпілого, а встановлено, що між ними виник конфлікт на ґрунті особистих відносин, під час чого підсудний вчинив умисне вбивство потерпілого.

Також з достовірністю не доведено, що шляхом убивства ОСОБА_2 звільнився тим самим від боргових зобов'язань перед ОСОБА_3 на суму в 200 грн. за послуги з перевезення, які ОСОБА_3 надавав ОСОБА_2 протягом січня-лютого 2009 року.

За таких обставин дії ОСОБА_2 потрібно кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України.

Оскільки у суді не доведено корисливого мотиву нападу на потерпілого, а майном останнього підсудний заволодів після його вбивства, то його дії необхідно перекваліфікувати з ч.4 ст.187 на ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна.

Дії ОСОБА_2 за епізодом незаконного заволодіння автомобілем потерпілого підлягають кваліфікації за ч.1 ст.298 КК України.

Як установлено в судовому засіданні, вже після вчинення вбивства потерпілого і саме з метою приховати цей злочин підсудний заволодів його транспортним засобом, намагався його скинути в найближчий карєр, при цьому проїхав певну відстань, поки автомобіль не вийшов з ладу через відсутність у нього навичок водіння.

Крім цього, ОСОБА_2 у нічний час поводив себе агресивно, погрожував фізичною розправою, зокрема позбавленням життя, та як на доказ того, що він може реалізувати свої погрози, продемонстрував неповнолітнім ОСОБА_4 і ОСОБА_5 труп убитого ним ОСОБА_3 та знаряддя злочину господарську сокиру зі слідами крові на ній. Виходячи з викладеного, вони мали реальні підстави побоюватися здійснення вказаних погроз вбивством, а тому дії ОСОБА_2 за цим епізодом обвинувачення правильно кваліфіковані за ч.1 ст.129 КК України.

Також правильною є кваліфікація його дій за ч.ч.1 і 3 ст.357 КК України, що виразилося в незаконному заволодінні важливими особистими документами потерпілого та подальшому їх умисному знищенні.

При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, ним учинено злочини, серед яких особливо тяжкий. Він уперше притягується до кримінальної відповідальності, до вчинення злочину за місцем навчання та проживання характеризувався позитивно, є особою молодого віку, визнаний осудним, розкаявся у вчиненому.

Активне сприяння розкриттю злочину та зявлення із зізнанням, суд визнає обставинами, що помякшують покарання.

Учинення злочину у стані алкогольного сп'яніння є обставиною, яка обтяжує покарання.

З урахуванням конкретних обставин справи суд приходить до переконання, що для виправлення підсудного і попередження нових злочинів йому за сукупністю вчинених злочинів необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до максимальної межі санкції статті КК України, що передбачає більш суворе покарання.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.1 ст.289, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.129 КК України, і призначити покарання:

за ч.1 ст.115 КК України 13 років позбавлення волі;

за ч.1 ст.185 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.289 КК України 3 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.357 КК України 1 рік обмеження волі;

за ч.3 ст.357 КК України 1 рік 6 місяців обмеження волі;

за ч.1 ст.129 КК України 1рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 13 (тринадцять) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання йому обчислювати з 12 лютого 2009 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без зміни утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 185 грн. 37 коп. судових витрат на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Хмельницькій області р/р 35228001000040 МФО 815013 код №25575309 Управління Держказначейства Хмельницької області.

Речові докази, що зберігаються в камері схову речових доказів Шепетівського МВ УМВС України у Хмельницькій області:

- господарську сокиру, обгорілі залишки мобільного телефона, відрізок листової гуми, одяг потерпілого, зразки крові потерпілого, зрізи нігтів потерпілого, зразки крові обвинуваченого, частину штукатурки з стіни літньої кухні із плямами крові знищити;

- металевий візок, одяг засудженого: спортивну шапку, куртку, черевики, джинсові штани повернути матері засудженого ОСОБА_2;

- чохол з керма та чохли сидінь автомобіля ВАЗ 21144, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, подушку та спортивну шапку повернути ОСОБА_15

Гроші в сумі 70 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Шепетівського МВ УМВС України у Хмельницькій області передати у власність ОСОБА_15

А втомобіль ВАЗ-21144, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, залишити на зберіганні в ОСОБА_15

Вирок може бути оскаржений до Верховного суду України через апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з часу вручення йому копії вироку.

Головуючий /підпис/

Суддя/підпис/

Народні засідателі:/підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду М.С.Матущак