Ухвала суду № 65023700, 27.02.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2178/17

провадження № 2-п/753/82/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Дарницький районний суд м.Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 23 січня 2017 року по цивільній справі №753/16677/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_4,

Встановив:

З заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 щодо перегляду (скасування) заочного рішення Дарницький районний суд м.Києва від 23 січня 2017 року (по цивільній справі №753/16677/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_4), зокрема вбачається її мотивування тим, що відповідач не з'явилася в судове засідання на судовий розгляд вказаної справи (який був призначений на "23" січня 2017 року - дату коли він і відбувся а.с.130-132), зокрема оскільки вона чекала свого представника. У вказаній заяві зазначена вимога - скасувати заочне рішення у справі №753/16677/15 і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст.157 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи вказаної категорії протягом розумного строку, але не більше двох місяців (при цьому позов було подано ще у 2015 році, провадження по справі відкрито 26 грудня 2016 року а.с.118), а відповідно до положень ст.1 ЦПК України - завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі строками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, передбаченими ч.2 ст.230 ЦПК України - вказана заява провинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження, при цьому, згідно з записом щодо реєстрації вказаної заяви в журналі щодо надходження справ - ця заява була зареєстрована (надійшла в провадження судді) лише 13.02.2017 року за №503 (а.с.154).

Крім того, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Оскаржуваним заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року по цивільній справі №753/16677/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_4, було вирішено наступне.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Дельта Банк», ЄДРПОУ 34047020, з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість за кредитним договором в сумі 307968,03 грн.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3079 грн. 68 коп. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Дельта Банк», ЄДРПОУ 34047020, з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

При цьому, зі змісту заяви про перегляд вказаного заочного рішення вбачається, що заявником фактично не враховано, що зі змісту наявної в матеріалах справи розписки відповідача (рекомендований лист а.с.124) вбачається, що Дарницьким районним судом м. Києва було належним чином повідомлено відповідача ОСОБА_2 про вказану дату судового розгляду вказаної цивільної справи, в тому числі завчасно - ще 10.01.2017 року (а.с.118, 119, 11, 124, 127), а також згідно з наявною розпискою від 10.01.2017 року відповідач ОСОБА_2 була ознайомлена з матеріалами цивільної справи №753/16677/15 а.с.120), при цьому, остання "23" січня 2017 року не з'явилася на судове засідання по розгляду вказаної цивільної справи - у зал 114, який знаходиться в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-а, на який міститься чітке та однозначне посилання в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року щодо відкриття провадження, а також відповідач не повідомила суд про поважні причини своєї неявки на вказаний судовий розгляд справи. При цьому, в заяві щодо перегляду вказаного заочного рішення також відсутнє посилання на наявність саме поважних причин такої неявки, які б об'єктивно заважали цьому відповідачу з»явитися у судове засідання на судовий розгляд справи, зокрема враховуючи, що неявка на нього представника відповідача (на що в заяві про перегляд заочного рішення міститься огульне посилання) на думку суду не має жодного відношення до ігнорування саме відповідачем факту початку судового засідання у час, призначений згідно з вказаною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року. Крім того, судом враховано, що у вказаній заяві про перегляд вказаного заочного рішення відсутнє посилання і на поважні причини неявки на судовий розгляд справи і вказаного представника (як не вказані і причини щодо відповідного не повідомлення суду таких причин).

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, судом також враховано, що заявник не надав і доказів щодо наявності у відповідача та її відповідного представника (на якого міститься вказане посилання у заяві про перегляд заочного рішення) поважних причин вказаної неявки на судовий розгляд цієї справи.

Відповідно до імперативних положень п.2) ч.1 ст.169 ЦПК України: суд, в межах строків, встановлених статтею 157 ЦПК України, відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, у випадку якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними. Отже суд не має можливості відкласти розгляд справи у випадку якщо відповідач не з»явився та не повідомив саме про поважні причини неявки, а також враховуючи і імперативні вищенаведені вимоги ст.157 ЦПК України, які також не можуть бути проігноровані судом, в тому числі в контексті нижченаведених положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, в спеціальній імперативній нормі ч.1 ст.224 ЦПК України, яка визначає умови, за яких можливе винесення заочного рішення зазначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положень ч.4 ст.169 ЦПК України - у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), тобто цей закон визначає саме порядок судового розгляду, якому передувало відкладення розгляду справи внаслідок першої неявки сторони відповідача виключно з поважних причин - згідно з імперативними приписами щодо обов'язкової наявності таких причин, як єдиної передумови для відповідного відкладення у випадку першої неявки відповідача згідно з п.2) ч.1 ст.169 ЦПК України, тобто Закон саме додатково регламентує ще і такий випадок (повторної неявки), регламентуючи вже обов'язковий розгляд справи у випадку повторної неявки відповідача - незалежно від наявності повторних будь-яких поважних причин у відповідача.

Відповідно до положень ч.3 ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права.

Враховуючи вищевикладене, наявні вищевказані обставини, в тому числі ту обставину, що від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, то судом (у судовому засіданні по розгляду цієї справи 23 січня 2017 року) було ухвалено рішення у заочному порядку, який єдиним порядком, в якому згідно з нормами ЦПК України (зокрема вищенаведеними) можливо розглянути вказану справу в порядку цивільного судочинства - з дотриманням імперативних норм, встановлених цим порядком, в тому числі щодо даного випадку.

Враховуючи, що відповідно до положень ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за умови наявності сукупності обставин - а) що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і б) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, при цьому, відсутні вищевказані обставини, які викладені у вищевказаному пункті, умовно позначеному літерою а), суд вважає, що вказана заява про перегляд заочного рішення не може бути задоволена в силу вказаних імперативних приписів положень ч.1 ст.232 ЦПК України, при цьому, і посилання у вказаній заяві на зміст висновків суду по суті вищевказаних позовних вимог не спростовує такого висновку суду, в тому числі, стороною відповідача до вказаної заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодного доказу.

Крім того, судом враховано, що в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, щодо процесу розгляду заяви про перегляд заочного рішення, то судом враховані імперативні приписи ч.2 ст.231 ЦПК України, якими, саме як спеціальними нормами саме щодо порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення однозначно та чітко встановлений виключний перелік відповідних дій головуючого, а саме: головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення, проте після повідомлення головуючим змісту заяви, на запитання суду сторона відповідача фактично відмовилась повідомити думку щодо вказаних вимог.

Вивчивши всі наявні матеріали, враховуючи вищевикладене, вищенаведені норми ст.232 ЦПК України, суд вважає, що вказана заява про перегляд (скасування) заочного рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись п.1) ч.3 ст.231 ЦПК України,

Ухвалив:

Залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд (скасування) заочного рішення по цивільній справі №753/16677/15.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: