Ухвала суду № 65008383, 23.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р. Справа № 876/1439/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Козика В.Є., відповідача Яремака Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ СІТІ» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у адміністративній справі №809/1446/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ СІТІ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ СІТІ» звернулося до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2016 № 0007561503, 0007571503.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що з липня 2016 року було арештовано майно боржника та оголошено заборони на його відчуження та арештовано кошти боржника, а це призвело до зупинення фінансово-господарських (розрахункових) операцій за рахунками, внаслідок чого позивач не мав можливості виконати відповідні зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб протягом строків, визначених п.287.3 ст. 287 ПК України, тобто немає вини позивача у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань. Крім того не враховано, що до цього позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачувались податки. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Позивач самостійно у встановлений законодавством термін подав до ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з орендної плати на 2015 рік від 13.02.2015 №9014918734 і на 2016 рік від 12.02.2016 №9015746313 та обчислив податкові зобов'язання по орендній платі за землю. Також, 29.04.2016 позивачем подана уточнююча декларація по орендній платі за 2015 рік.

Заступником начальника відділу адміністрування екологічного податку, рентної плати та місцевих податків управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області Малихіною І.Ю. була проведена камеральна перевірка податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ СІТІ» з питань плати за землю (орендної плати за землю з юридичних осіб) за звітний податковий період 30.08.2015 - 29.04.2016 р.

За результатами перевірки складено акт від 13.06.2016 №2445/15-03/34084722, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення Позивачем норм податкового законодавства України, а саме: порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб протягом строків, визначених п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки ДПІ у м. Івано-Франківськ 29.06.2016 сформовано податкове повідомлення-рішення №0007561503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 20% від суми грошового зобов'язання, яка була сплачена несвоєчасно, що в розрахунку становить 181 262,25 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб та № 0007571503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 10% від суми грошового зобов'язання, яка була сплачена несвоєчасно, що в розрахунку становить 12057,89 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач 15.07.2016 року звернувся до Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області з скаргою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №1507-1.

05.08.2016 року рішенням від 03 серпня 2016 року № 2040/10/0919-10-04-14 Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «АРСЕНАЛ СІТІ» без задоволення.

Позивач оскаржив Рішення № 2040/10/0919-10-04-14 до вищестоящого органу - Державної фіскальної служби України.

13.10.2016 ДФС України розглянула скаргу Позивача від 12.08.2016 року №1208-1 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківськ ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 29.06.2016 року № 0007561503 № 0007571503 та залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 29.06.2016 року № №0007561503, 0007571503 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги - без задоволення.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що Податковий кодекс України не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, якою була підстава її несплати.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72). Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.72).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.) Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Судом встановлено, що по податковій декларації з плати за землю на 2015 рік від 13.02.2015 №9014918734 виявлено порушення граничних термінів сплати орендної плати за землю з юридичних осіб 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, 30.01.2016, податковий борг погашено 26.04.2016 та 29.04.2016.

По податковій декларації з плати за землю на 2016 рік від 12.02.2016 №9015746313, встановлено порушення строків сплати орендної плати за землю з юридичних осіб по граничних термінах сплати 01.03.2016, 30.03.2016 податковий борг погашено 29.04.2016.

Також судом досліджено, що 18.09.2014 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/785/14 рішенням стягнуто з ТОВ «Арсенал Сіті» на користь Івано-Франківської міської ради 1851600,99 грн. заборгованості по орендній платі та 37032,02 грн. судового збору, про що було видано судовий наказ №102 від 05.02.2015 року.

27.02.2015 заступником начальника відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошено заборони на його відчуження, та 20.07.2016 Постанова про арешт коштів боржника.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що посилання позивача на неспроможність погашення боргу з вини державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що позивачу було вищезазначеними постановами заблоковано рахунки з липня 2015 року є безпідставними, оскільки саме неналежне ведення господарської - діяльності та невчасна сплата рахунків позивачем привела до утворення заборгованості. Крім того, як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 20.07.2015 підставою до винесення такої заступником начальника відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Французом І.Г. слугувало невиконання боржником - ТОВ «Арсенал Сіті» самостійно, у встановлений державним виконавцем строк, рішення господарського суду Івано-Франківської області. Тобто, невиконання позивачем рішення суду в добровільному порядку призвело до його примусового виконання державною виконавчою службою шляхом арешту коштів позивача.

Крім того, вина державної виконавчої служби щодо неправомірних дій при проведенні виконавчого провадження не встановлена відповідним рішенням суду.

У відповідності до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Норми статті 126 Податкового кодексу України поширюються також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбувається в примусовому порядку, на підставі рішення суду. Передбачена вказаною статтею відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, а розмір штрафу залежить виключно від терміну прострочення.

Пунктом 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Системно аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим та сплачується із затримкою на визначені вказаної статтею терміни.

Податковий кодекс України не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, якою була підстава її несплати.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, з урахуванням наведеного више, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, відповідно заявлений товариством з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ СІТІ» позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ СІТІ» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у адміністративній справі №809/1446/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

Р.М. Шавель

Повний текст ухвали складено 28.02.2017р.