Ухвала суду № 65005495, 16.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №642/5446/14-ц Головуючий 1 інстанції Проценко Л.Г.

Провадження № 22-ц/790/475/17 Головуючий ІІ інстанції Бездітко В.М.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Котлярової М.Ю.,

розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Харківська міська рада про поділ житлового будинку з надвірними будівлями в натурі між співвласниками, виділ часток з спільної часткової власності в натурі, припинення спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою і виділення її в натурі у визначених межах та встановлення порядку користування нею, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Харківська міська рада про грошову компенсацію за користування спільною частковою власністю в разі припинення спільної часткової власності і встановлення порядку користування земельною ділянкою співмешканцями, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа Харківська міська рада про виділ в натурі житлових приміщень, збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

встановила:

У червні 2014 року ОСОБА_6, ОСОБА_2 звернулись до суду з вищевказаним позовом, який в подальшому уточнили, посилаючись на те, що згідно договору дарування від 15 квітня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 у р.№4346 вони є власниками у рівних частинах кожний 34/100 частин житлового будинку з прибудовами та відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою : м.Харків вул. Революції 1905 року, № 62. Житловий будинок з прибудовами «А-1», розташований на земельній ділянці розміром 924 кв. м. та має житлову площу 123,7 кв. м. Будинок є деревяним, обкладений цеглою та при ньому є надвірні будівлі: сараї літ. «Б, Д», вбиральні літ. «Г, Ж, К», льохи літ. «В, З», огорожа № 1-3, 6, 7, зливна яма № 4, дворова колонка № 5, гараж літ. «Л», душ літ. «Н». Відповідачу ОСОБА_4 належить 15/100 часток вказаного житлового будинку, відповідачці ОСОБА_5 належить 6/50 часток на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.10.2002 року та 39/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.02.2009 року. Ситуація, яка склалась між співвласників житлового будинку розташованого за адресою : м.Харків, вул. Революції 1905 року, № 62 не влаштовує позивачів, оскільки відповідач ОСОБА_4 користується частиною домоволодіння, яка належить їм, що порушує їх права. Крім тог, між співвласниками маються розбіжності щодо користування перед домовою територію, що тягнуть за собою певні незручності.

Просили поділити житловий будинок № 62 в м. Харкові по вул. Революції 1905 року та з надвірними будівлями в натурі між співвласниками у відповідності до їхніх часток у спільній частковій власності. Виділити в натурі позивачам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наступні приміщення : житлову кімнату 1-3 площею 21,3 кв. м., житлову кімнату 1-2 10,3 кв. м., житлову кімнату 1-1 7,9 кв. м., кухню 1-4 8,4 кв. м., сіні 1 3,1 кв. м., санвузол 2 2,9 кв. м., кімнату 1-5 4,1 кв. м., а також наступні надвірні будівлі: сарай літ. «Б» - 15,5 кв. м., льох літ. «В» - 7,4 кв. м., сарай літ. «Д» - 4,9 кв. м., вбиральню літ. «Ж» - 1,0 кв. м., огорожу літ. № 2, 3, водопровід № 5, зливну яму № 4, ворота № 1. Виділити в натурі ОСОБА_4, наступні приміщення : житлову кімнату 2-2 площею 17,2 кв. м., вітальню 2-1 14,9 кв. м., кухню 2-3 6,6 кв. м., тамбур 2 1,4 кв. м., а також наступні надвірні будівлі: вбиральню літ. «К» - 1,2 кв. м., літній душ літ. «Н» - 1,0 кв. м., сарай літ. «И» площею 3,12 * 3,22 10 кв. м., льох літ. «З» - 3,9 кв. м., водопровід № 8. Стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачів, грошову компенсацію вартості їхньої частки, тобто за зменшення належної їм частки у житловому будинку № 62 в м. Харкові по вул. Революції 1905 року при його поділі в розмірі 5460 грн. 10 коп. Виділити в натурі ОСОБА_5 на праві приватної власності наступні приміщення в житловому будинку: кухню 3-1 5,8 кв. м., житлову кімнату 3-2 12,8 кв. м., житлову кімнату 3-3 15,2 кв. м., тамбур IV 1,6 кв. м., коридор 4-1 5,7 кв. м., житлову кімнату 4-2 9,4 кв. м., житлову кімнату 4-3 15,2 кв. м., житлову кімнату 4-4 18,2 кв. м., житлову кімнату 4-5 5,9 кв.м., ванну 4-6 4,7 кв. м., кухню 4-7 8,6 кв. м., сіні V 5,6 кв. м., комору VI 3,2 кв. м., а також наступні надвірні будівлі: гараж літ. «Л» - 25,5 кв. м., сарай літ. «И» - 10 кв. м., вбиральню літ. «Т» - 1 кв. м., дворовий водопровід з колонкою № 8, хвіртку № 6, ворота № 7, частину огорожі № 3. Припинити спільну часткову власність позивачів, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на житловий будинок № 62 в м. Харкові по вул. Революції 1905 року. Виділити в користування позивачам 34/100 частини окремої ізольованої земельної ділянки, що становить 314, 16 кв. м., у визначених межах. Виділити в користування ОСОБА_4 15/100 земельної ділянки, що становить 138, 6 кв. м. земельної ділянки. Виділити в користування ОСОБА_5 (5/50 + 39/100) земельну ділянку 471, 24 кв. м. Стягнути звідповідачів на користь позивачів сплачений судовий збір.

В свою чергу відповідач ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада, в якому просила залишити рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 22 квітня 2011р. про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до визначених рішенням меж між земельними ділянками співмешканців (за схемою порядку користування земельною ділянкою, складеною судовим експертом ХНІІСЕ ім. М.С. Бокаріуса), припинити спільну часткову власність позивача ОСОБА_5 та відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями № 62 по вул.Революції 1905р. у м.Харкові, стягнувши з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_5 грошову компенсацію за багаторічне користування відповідачами спільною частковою власністю з позивачем, а саме 1/4 часткою льоху літ. «В», та 51/100 воріт (огорожі) №1 у розмірі 600 грн., а також відмовити відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у стягненні суми судового збору.

Відповідачем ОСОБА_4 також було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: Харківська міська рада в якій він просив поділити житловий будинок №62 в м. Харкові по вул. Революції 1905р. з надвірними будівлями в натурі між співвласниками у відповідності до їхніх часток у у спільній частковій власності, виділивши в натурі ОСОБА_4 на праві приватної власності наступні житлові приміщення: житлову кімнату 2-2 площею 17,2 кв.м., передпокій 2-1 - 15,7 кв.м., кухню 2-3 - 6,6 кв.м., кухню 2-4 - 12,0 кв.м., коридор 2-5 -2,6 кв.м., с/вузол 2-6 - 4,2 кв.м., тамбур 2- 1,4 кв.м., вбиральню літ. «К» - 1,2 кв.м., альтанку літ. «О» - 1,0 кв.м, сарай літ. «И» площею 3,12*3,22 - 10 кв.м., льох літ. «З» - 3,9 кв.м., водопровід № 8, огорожу № 3, ворота № 1 та зливну яму № 9; 2) збільшити частку ОСОБА_4 в праві загальної дольової власності будинку №62 в м. Харкові по вул. Революції 1905р. з 15/100 часток до 26/100 часток; 3) виділити в користування ОСОБА_4 26/100 земельної ділянки, що становить 240,24 кв.м.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, у задоволені зустрічного позову ОСОБА_5, у задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог позивачі скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґ рунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не були враховані положення ст. ст. ст. 356,364,367 ЦК України. Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 17/100 частин спірного будинку кожному. Позивачі є чоловіком та дружиною, проживають однією сім»єю і бажають виділити в натурі 34/100 частин житлового будинку з прибудовами, які фактично перебувають у їх спільній власності, з метою їх відокремлення від інших співвласників. Дані обставини не були прийняті судом до уваги при ухвалені оскаржуваного рішення.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на спірний будинок за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано за кожним в розмірі 17/100 частин будинку і ніяких даних про набуття ними права спільної сумісної власності на 34/100 частин будинку на підставах передбачених ст.ст.11,328,346,355 ЦК України матеріали справи не містять. Відповідно до ст.ст. 356,364,367 ЦК України кожен з позивачів має право на поділ і виділ лише 17/100 частин будинку. Положення ст.ст.364,367 ЦК України не передбачають виділ у спільну власність двох співвласників часткової власності. Також, судом першої інстанції зазначено, що предметом позову позивачів є згідно з додатком №2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №2840/7561/7562 від 05.08.2015р. (т.2 а.с.182), приміщення, що знаходяться в спільній частковій власності сторін, і особисто зведені приміщення, а саме самочинно зведені. Правила ст.ст. 364, 367 ЦК України передбачають лише виділ і поділ майна, що є у спільній частковій власності. Таким чином, з урахуванням право вибору позивачі способу судового захисту і розпорядження своїми правами щодо предмету спору і те, що наявні у справі докази не містять даних про можливість виділу кожному з позивачів належної їм 17/100 частин будинку, про що свідчить висновок експертизи суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення їх позовних вимог. Вимоги про користування земельною ділянкою не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про поділ будинку.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

По справі встановлено, що згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.07.2014р. житловий будинок № 62 з надвірними будівлями по вул.революції 1905 року у м.Харкові, загальною площею 201,1 кв.м., житловою 123,7 кв.м. на земельній ділянці площею 924 кв.м. загальною вартістю 135806 грн. (вартість самочинно збудованого майна-434грн.) належить ОСОБА_2 - 17/100 частин, ОСОБА_1 - 17/100 частин, на підставі договору дарування від 15.04.2004 р.; ОСОБА_4 - 15/100 частин, на підставі договору купівлі продажу від 22.03.1980р.; ОСОБА_5- 39/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.02.2009р. та 6/50 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.10.2002р. (т.1 а.с.81,82).

Відповідно до рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 22.04.2011р. встановлено порядок користування житловим будинком та визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул. Революції 1905 року, буд. № 62, між співвласниками ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8 В користуванні ОСОБА_4 знаходяться наступні будівлі і споруди: кв.№2 житлова кімната 2-2 площею 17,7 кв.м, вітальня 2-1 - 14,9 кв.м., кухня 2-3 - 6,6 кв.м., тамбур 2 - 1,4 кв.м., вбиральня - літ. «К», літній душ - літ. «Н», сарай літ. «И» площею 3,12 х 3,22 ; льох літ. «з», водопровід літ. №8» - 50/100 частин, огорожа літ. «№3» - 15/100 частин, огорожа літ. №3-15/100 частин, ворота літ. «№1» - 50/100 частин. В користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходяться наступні будівлі і споруди: кв.№1 житлова кімната 1-3 площею 21,3 кв.м; житлова кімната 1-2 - 10,3 кв.м; житлова кімната 1-1 - 7-9 кв.м; кухня 1-4-8-4 кв.м; сіни І - 3,1 кв.м; санвузол ІІ-2,9 кв.м; сарай літ. «Б» - 15,5 кв.м; льох літ. «В» - 7,4 кв.м; сарай літ. «Д» - 4,9 кв.м; вбиральня літ. «Ж» - 1,0 кв.м; огорожа літ. №2,3; водопровід літ. «5»; зливна яма літ. «№4»; ворота літ. «№1». В користуванні співвласників ОСОБА_5І та ОСОБА_8В знаходяться будівлі і споруди : кухня 3-1; житлова кімната 3-2; житлова кімната 3-3; тамбур IV; коридор 4-1; житлова кімната 4-2; житлова кімната - 4-3; житлова кімната - 4-4; житлова кімната 4-5; ванна 4-6; кухня 4-7; сіні - V; комора VI; гараж - літ. «Л»; сарай літ. «И»; вбиральня - літ. «Т»; двірний водопровід з колонкою - літ. «№8» (50/100 частин) хвіртка - літ. «№6.», ворота - літ. «7», частина огорожі літ. №3. Залишено в загальному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_2, та ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 73,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Революції 1905 року в м. Харкові. Частина земельної ділянки площею 7,7 кв. м. залишається в загальному користуванні ОСОБА_4 та співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ОСОБА_4 на 15/100 частини виділити в користування земельну ділянку площею 138,6 кв.м., т.я. частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 111,4 кв.м. (138,6 - 73,9 + 7/7)/3), у т.ч. під будівлями. ОСОБА_2, та ОСОБА_1 на (17/100 + 17/100) частини виділити в користування земельну ділянку площею 314,16 кв.м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_2, та ОСОБА_1А, площа земельної ділянки, що виділяється в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1А складає 264,90 кв.м., у т.ч. під будівлями. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на (6/50+39/100) частини виділити в користування земельну ділянку площею 471,24 кв.м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні ОСОБА_4О, ОСОБА_5 та ОСОБА_8В, площа земельної ділянки, що виділяється в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_8 складає 466,10 кв.м., у т.ч. під будівлями. Межа між земельними ділянками проходить у такий спосіб:- по лінії користуванням житловим будинком літ. «А-1»; по зовнішній стіні прибудови літ «а\»; від кута прибудови літ. «а/» по прямій відрізок довжиною 8,00 м; поворот праворуч під прямим кутом відрізок довжиною 3,45 м; поворот ліворуч під прямим кутом відрізок довжиною 2,75 м; поворот праворуч під прямим кутом відрізок довжиною 4,67 м на відстані 1,0 м від вбиральні літ. «К»; поворот ліворуч під прямим кутом відрізок довжиною 3,10 м; поворот праворуч під прямим кутом відрізок довжиною 3,17 м; поворот ліворуч під прямим кутом відрізок довжиною 7,00 м; поворот праворуч під прямим кутом відрізок довжиною 0,5 м; поворот ліворуч під прямим кутом відрізок довжиною 1,0 м; поворот ліворуч відрізок, що проходить по зовнішній стіні житлової прибудови літ «а\»; по лінії користування житловим будинком літ. «А-1». (т.1 а.с.55-59).

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 21.06.2011р. доповнено резолютивну частину рішення суду від 22.04.2011р.: в користуванні ОСОБА_4 знаходяться наступні будівлі і споруди: кв.№2 житлова кімната 2- 2 площею 17,7 кв.м, вітальня 2-1- 14,9 кв.м., кухня 2-3-6,6 кв.м., тамбур 2-1,4 кв.м., вбиральня - літ. «К», літній душ - літ. «Н», сарай літ. «И» площею 3,12х 3,22 ; льох літ. «з», водопровід літ. №8»- 50/100 частин, огорожа літ. «№3» -15/100, частин, огорожа літ. №3-15/100 частин, ворота літ. «№ 1»- 50/100 частин, та зливна яма № 9. (т.1 а.с.60).

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено ст.317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК Українизакріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбаченийст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1ст.356 ЦК Українияк власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власностіце право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно дост.358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Виходячи з аналізу змісту норм ст.ст.183,358,364,379,380,382 ЦК Українислід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

З матеріалів справи вбачається, що позивача на праві спільної часткової власності належить 17/100 частин кожному житлового будинку № 62 з надвірними будівлями по вул. Революції 1905 року у м.Харкові. Доказів набуття ними права спільної сумісної власності на 34/100 частин спірного будинку матеріали справи не містять.

Посилання апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачі є дружиною та чоловіком, проживають однією сімєю і бажають виділити в натурі 34/100 частин житлового будинку з прибудовами, які фактично перебувають у їх спільній власності, з метою їх відокремлення від інших співвласників є безпідставними. Оскільки, лише факт спільного проживання та факт спільного користування 34/100 частина спірного будинку не дають законних підстав для висновку, що 34/100 частин житлового будинку № 62 з надвірними будівлями по вул. Революції 1905 року у м.Харкові належать їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

На відміну від спільної часткової власності, де права учасників якої мають вираження у вигляді ідеальної (арифметичної) частки у праві спільної власності, що дозволяє визначити відповідний обсяг їх прав та обов'язків при здійсненні права (ст. ст. 358 - 361 ЦК), право кожного співвласника у спільній сумісній власності поширюється на усе майно, без ідеального вираження частки у праві спільної власності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ст.ст. 356,364,367 ЦК України кожен з позивачів має право на поділ і виділ лише 17/100 частин будинку.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи №2840/7561/7562 від 05.08.2015р. вбачається, що з технічної точки зору поділ житлового будинку №62 по вул. Революції 1905 року в м. Харкові з надвірними будівлями в натурі між співвласниками: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та виділ кожному з співвласників в окремий обєкт нерухомого майна кожному, у відповідності до їх ідеальних часток у спільній частковій власності та з урахуванням рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22.04.2011р., не уявляється можливим. З технічної точки зору виділ в натурі з обладнанням окремого входу кожному з співвласників на їх виділену частку з житлового будинку №62 з надвірними будівлями по вул. Революції 1905р. в м. Харкові: а) ОСОБА_10 та ОСОБА_2 34/100 частин, б) ОСОБА_4 15/100 частин, в) ОСОБА_5 51/100 частин, не уявляється можливим.

Відповідно з додатком №2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №2840/7561/7562 від 05.08.2015р. спірний житловий будинок з надвірними будівлями містить в собі крім приміщення, що знаходяться в спільній частковій власності сторін, так і особисто зведені приміщення, а саме самочинно зведені, які у встановленому законом порядку не були узаконені.

Вимогами ст. ст.364,367 ЦК України не передбачено виділ і поділ майна право власності на яке не зареєстровано у відповідних державних органах і вважається самочинним будівництвом.

З урахуванням зазначених норм законодавства, рівних прав співвласників щодо володіння та користування майном, розташування спірного житлового будинку, висновку експерта, ідеальних часток співвласників будинку, технічної можливості поділу вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями, а також те, що вимоги про користування земельною ділянкою є похідними від вимог про поділ будинку суд першої інстанції дійшов законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, ґрунтується на матеріалах справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування або зміни рішення суду при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді