Ухвала суду № 64955917, 23.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Київ К/800/27585/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - позивач, ДПІ) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в управлінні якої перебуває Комунальне підприємство «Дубівське підприємство по водопостачанню» (далі - КП «Дубівське ПВ»), якою просить суд звернути стягнення податкового боргу КП Дубівське ПВ в розмірі 131136,00 грн. на кошти Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що станом на 15.05.2015 року за КП «Дубівське ПВ» рахується заборгованість до бюджету на загальну суму 131 136,00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків. З врахуванням того, що КП «Дубівське ПВ» добровільно не сплатило зазначену заборгованість, податковий орган правомірно звернувся до суду з вимогами про застосування особливого порядку погашення податкового боргу комунальним підприємством в порядку ст. 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні даних позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не дотримано процедуру стягнення податкової заборгованості, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що на рахунках боржника відсутні кошти та майно на які можливо звернути стягнення, а тому позивач правомірно звернувся до суду із вимогою про стягнення боргу з власника КП «Дубівське ПВ» - Дубівської селищної ради.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки при його ухваленні судом апеляційної інстанції не було допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

КП «Дубівське ПВ» зареєстроване Тячівською райдержадміністрацією 08.08.2005 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 7). КП «Дубівське ПВ» присвоєно ідентифікаційний код - 33662557. Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 19.08.2003 року № 10719/28-01. КП «Дубівське ПВ» взяте на податковий облік в ДПІ 19.08.2005 року за № 1943. Органом управління та засновником КП «Дубівське ПВ» є Дубівська селищна рада.

Станом на 15.05.2015 року за КП «Дубівське ПВ» рахується заборгованість до бюджету на загальну суму 131136,00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Вказана заборгованість виникла за рахунок несплати платником податків самостійно визначених сум податкових зобов'язань та узгоджених сум грошових зобов'язань визначених підприємству за результатами проведених перевірок по наступних платежах: податку на доходи фізичних осіб в сумі 20890,20 грн., податку на прибуток підприємств в сумі 3293,00 грн.; збору за спеціальне використання води в сумі 57112,22 грн.; надходженню збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ в сумі 17642,62 грн.; платі за користування надрами в сумі 29759,89 грн.; надходження податків і зборів, які справлялися до 01 01.2011 року, в сумі 2438,07 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, ст. 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Стаття 95 ПК України передбачає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

За змістом ст. 89 ПК України, норми якої визначають виникнення права податкової застави, закріплено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Згідно з пунктом 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно із пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави вважати, що передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - комунального підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу.

При цьому норми статті 96 ПК України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

При цьому, встановленню підлягає факт включення підприємства до переліку об'єктів права державної чи комунальної власності, що не підлягають приватизації та виконання повного переліку дій встановленого ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу із вказаних підприємств.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на балансі КП «Дубівське ПВ» перебуває майно на яке можливо звернути стягнення, в той же час, ДПІ не було здійснено жодних заходів для розшуку такого чи вчинення інших передбачених законом дій.

Тобто, ДПІ не надано належних та обґрунтованих доказів, які б підтверджували, що ним було виконано повний перелік дій, встановлених ПК України щодо розшуку майна боржника з метою стягнення податкового боргу з комунального підприємства.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджуються з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, оскільки позивачем не дотримано порядок стягнення податкового боргу з комунального підприємства визначений ст. 96 ПК України.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 807/904/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна