Ухвала суду № 64955916, 23.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Київ К/800/13032/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Держави суму податкового боргу у загальному розмірі 112360,17 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що у відповідача наявний податковий борг який у добровільному порядку не сплачений, що є підставою для його стягнення у судовому порядку.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованими та підлягають скасуванню. Головуючий у першій інстанції суддя Ясиновський І.Г був визначений з грубим порушенням норм процесуального законодавства. Відповідача не належно повідомляли про день та час слухання справи судом першої інстанції. Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області не є правонаступником Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області. Позивач втратила статус фізичної особи-підприємця ще у лютому 2015 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) була зареєстрована як фізична особа-підприємець Гадяцькою районною державною адміністрацією 24.06.2010 року, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №25600000000002787 та перебуває на податковому обліку у позивача з 25.06.2010 року за № НОМЕР_2.

Згідно картки особового рахунку, за ОСОБА_5 обліковується податковий борг у загальному розмірі 112360,17 грн., в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 83770,76 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 28589,41 грн.

Зазначена сума заборгованості у добровільному порядку відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення податкового органу до суду щодо стягнення такої у примусовому порядку.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Гадяцькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.11.2012 року №0002391701 та №0002471701 що вручені відповідачу 08.12.2012 року. Зазначені податкові повідомлення рішення у судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались та набули статусу узгоджених, а тому на їх підставі за відповідачем обліковувався податковий борг у загальному розмірі 112360,17 грн.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПК України, в редакції чинній на момент винесення спірних правовідносин).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 02.12.2013 року винесено податкову вимогу № 46-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 112360,17 грн., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та отримана ним 18.12.2013 року. Крім того, податковим органом направлено на адресу відповідача рішення про опис майна у податкову заставу від 02.12.2013 року №1. Рішення про опис майна у податкову заставу від 02.12.2013 року №1 отримане відповідачем 18.12.2013 року.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що позивачем повністю дотримано процедуру направлення податкової вимоги та опису майна у податкову заставу, що також підтверджено постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року у справі № 816/2058/14.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 цієї статті встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо державної реєстрації відповідача 19.01.2015 року внесено запис про припинення фізичної особи-підприємця за рішенням заявника. Відповідно до довідки Гадяцької ОДПІ від 28.08.2015 року № 228/10/16-07-11-08 відповідач має податковий стан 11 - припинено, але не знято з обліку.

За змістом п. 97.3 та пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 ПК України, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є така фізична особа.

Відповідно до п. 87.11. ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та вищезазначені вимоги податкового законодавства, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що несплата відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у добровільному порядку є підставою для його стягнення у судовому порядку та задоволення позовних вимог про стягнення вказаних коштів саме з фізичної особи ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 97 ПК України.

Доводи відповідача про порушення процедури автоматизованого розподілу судової справи спростовуються протоколом автоматизованого розподілу судової справи (т. І а.с. 1), а доводи про неналежне повідомлення щодо розгляду справи у суді першої інстанції - зворотнім поштовим повідомленням (т.1, а.с. 61), оригінали яких наявні в матеріалах справи.

Щодо доводів відповідача про те, що у Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області відсутні правові підстави для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, оскільки податковий борг виник у відповідача перед Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області яка є окремою юридичною особою та позивач не є її правонаступником, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 року № 311 утворено територіальні органи ДФС згідно з додатком № 1.

Пунктом 2 зазначеної постанови прийнято рішення про реорганізацію територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком № 2.

Кабінетом Міністрів України у додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 року № 311 визначено конкретних правонаступників територіальних органів Міндоходів - територіальні органи ДФС, до яких вони приєднуються.

З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області є правонаступником Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року у справі № 816/3826/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер Г.К. Голубєва В.П. Юрченко