Ухвала суду № 64955807, 16.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7026/15-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/1074/17 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 53 16.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, -

встановила:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Національного університету державної податкової служби України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено частково.

27 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки абзац четвертий резолютивної частини рішення необхідно викласти у наступній редакції: «Стягнути з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 04.09.15 по час поновлення на роботі, тобто по 25.01.16, в розмірі 85 589,31 гривень».

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2016 року в ухваленні додаткового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість, неповноту з'ясування обставин справи та на порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в порядку уточнення позовних вимог ОСОБА_2 було заявлено вимоги: стягнути з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 04.09.2015 року, який складає 14 480 грн. 69 коп. на день подачі позовної заяви до суду, а також допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць у сумі 14 480 грн. 69 коп., тощо (а.с.135-136).

Крім того, судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Національного університету державної податкової служби України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді декана факультету фінансів та банківської справи Національного університету державної податкової служби України. Стягнуто з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 480,69. Стягнуто з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1 000 грн. В іншій частині відмовлено у позові (а.с.159-162).

Положення ч. 2 ст. 235 КЗпП України, передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» №108/95-вр, визначається за правилами, закріпленими у порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року.

Із п. 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз. 1 п. 8 цього порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

З огляду на зміст наведених норм матеріального права, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, суд має вирішити питання про виплату середнього заробітку, визначивши при цьому його розмір відповідно до порядку. На це зокрема, звернув увагу і дійшов до такого висновку Верховний суд України у Постанові від 14.02.2014 року №21-395а13.

Ірпінський міський суд Київської області вирішивши питання про поновлення на роботі ОСОБА_2 та стягнення з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не визначив розмір середнього заробітку позивача, який стягується за весь час вимушеного прогулу в період з 05 вересня 2015 року по час поновлення на роботі, зазначивши лише розмір стягнення на день подачі позовної заяви до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мельник Я.С.

Матвієнко Ю.О.