Ухвала суду № 64955438, 22.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року м. Київ К/800/17516/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №820/12161/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» до Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» до Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 28.10.2015 №000007/20-38-21-20/33289854.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області 24.06.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.07.2016 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Східна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», пункту 220.11 статті 220, пункту 221.3 статті 221 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, правонаступником якої є Східна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За результатами перевірки Східною об'єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області складено акт від 07.10.2015 №82/20-40-21-02-10/33289854 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2015 №000007/20-38-21-20/33289854, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10000,00грн.

За висновками податкового органу позивач здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, які перевищують максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшені на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.

В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на встановлення факту реалізації позивачем однієї пачки тютюну для паління кальяну зі смаком яблука вагою 50гр за ціною 110,00грн., при цьому на пачці зазначена ціна 99,00грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 220.1 статті 220 Податкового кодексу України встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.

Згідно з пунктом 220.2 статті 220 Податкового кодексу України декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 220.3 статті 220 Податкового кодексу України у декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни.

Наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1535/1027 затверджено форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядок складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію).

Згідно з пунктом 3.1 вказаного Порядку у графі 2 «Код товару (продукції) за УКТ ЗЕД» указується код підакцизних товарів (продукції), на які статтею 215 розділу VI Податкового кодексу України встановлено адвалорні ставки податку.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що максимальні роздрібні ціни встановлюються виробником або імпортером підакцизних товарів, на які встановлено адвалорні ставки податку, шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи відповідної декларації.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Згідно з підпунктом 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Згідно з пунктом 221.1 статті 221 Податкового кодексу України обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.

Відповідно до підпункту 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України сигарети без фільтру, цигарки та сигарети з фільтром класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД відповідно, а сигари, сигарили - за кодом 2402 10 00 00 УКТ ЗЕД, люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування - в товарній позиції 2403 УКТ ЗЕД. При цьому, адвалорна ставка податку в розмірі 12% встановлена лише на сигарети без фільтру, цигарки та сигарети з фільтром, які класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД.

Враховуючи викладене, встановлення максимальних роздрібних цін для підакцизних товарів, які віднесено до виду - тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, поширюється лише щодо таких товарів: сигарети без фільтру, цигарки та сигарети з фільтром.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для застосування до позивача відповідальності за здійснення торгівлі тютюном для паління кальяну за цінами, які перевищують максимальні роздрібні ціни на такі вироби, збільшені на суми акцизного податку, оскільки для такого виду товару встановлення максимальних роздрібних цін законодавством не передбачено.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 28.10.2015 №000007/20-38-21-20/33289854 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №820/12161/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___Л.І. Бившева

___ Г.К. Голубєва