Ухвала суду № 64955436, 22.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2017 р. м. Київ К/800/17950/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К.,

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі №826/12525/15 за позовом Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Вусо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Вусо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 08.06.2015 №0012681503. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо нарахування Приватному акціонерному товариству Страхової компанії «Вусо» пені в сумі 249603,61грн. У задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом скасування нарахованої пені - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 02.07.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.07.2016 прийняв її до провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, підпункту 49.18.2, 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватним акціонерним товариством Страхової компанії «ВУСО» подано податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік від 01.03.2015 №9081333697, в якій задекларовано грошове зобов'язання з такого податку в сумі 4519112,81грн.

Позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік (від 07.05.2015 №9081892410), в якій відображено зменшення суми грошового зобов'язання з такого податку на суму сплачених авансових внесків в сумі 5588290,00грн.(4519112,81грн. - 5588290,00грн. = 1068012,00грн.)

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку Страхової компанії «Вусо» щодо порушення правил сплати податку.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті позивачем узгодженого грошового зобов'язання з доходів страхових організацій.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 28.05.2015 №357/26-50-15-03-23 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 №0012681503, яким до позивача відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 903805,16грн. за затримку сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку з доходів страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, в розмірі 20% за затримку більше 30 календарних днів сплати грошових зобов'язань в загальній сумі 451905,81грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві позивачу відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 249603,61грн. на податкову заборгованість в сумі 4519112,81грн., що відображено в інтегрованій картці з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пені, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом під час перевірки досліджено лише показники податкової декларації позивача з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік від 01.03.2015 №9081333697 та помилково не взято до уваги показників уточнюючої податкової декларації від 07.05.2015 №9081892410.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, порушив вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких встановлено вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення.

Так, відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

В порушення вищезазначених вимог, суд апеляційної інстанції не перевіривши доводи апеляційної скарги, не встановивши дійсні обставини справи, без посилань на відповідні докази та норми права, постановив судове рішення.

Крім того, в судовому рішенні суду апеляційної інстанції зазначено про вирішення питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, а також відсутність підстав для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду про відмову в позові, проте вказані обставини не відповідають обставинам адміністративної справи №826/12525/15.

Оскільки, відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі №826/12525/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___Л.І. Бившева

___ Г.К. Голубєва