Рішення № 64934119, 15.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/143/17 Справа № 199/3679/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Максюти Ж.І., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління «АТ Ощадбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі ПАТ «Ощадний банк України») звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в 12.03.2008 року між банком і ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит № 821/1, за умовами якого банк надав йому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1262500 грн на строк 240 місяців зі сплатою 14 % річних. Для забезпечення виконання грошових зобовязань, 12.03.2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки домоволодіння та земельної ділянки по вул.. Передова, 655 в м. Дніпропетровську. Оскільки відповідач порушив умови договору кредиту та допустив заборгованість у сумі 3064409 грн. 24 коп, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння та земельну ділянку площею 0. 0993 га по вул.. Передова, 655 в м. Дніпропетровську, що належать на праві власності ОСОБА_3

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року позов задоволений частково; в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 6719 від 12 березня 2008 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 у сумі 3 064 409, 24, яка складається: прострочена заборгованість за процентами - 443 041, 48 грн; прострочена заборгованість за кредитом 1 246 397, 12 грн; пеня за порушення взятих зобовязань 603 112, 77 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 45 346, 77 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення основної суми боргу 78 553, 05 грн; втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів 180 238, 61 грн; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основної суми боргу 456 571, 71 грн, звернено стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, розташоване на земельній ділянці площею 993 кв.м по вул.. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську, яке складається: літ А-2-житловий будинок площею 112, 8 кв. м; жилою площею 75, 9 кв.м; Б-гараж; В- літня кухня; Г-сарай; Д-убиральня; Е-лазня; Ж-душ; З-сарай; 1-10, 1 споруди та на земельну ділянку площею 993 кв.м по вул.. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську, що належать на праві власності ОСОБА_3; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу Банком як іпотеко держателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», яка буде визначатися за експертною оцінкою на момент передачі його на реалізацію; надано ПАТ«Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління «АТ Ощадбанк» у порядку ст. 34 Закону України «Про іпотеку» право на подання та отримання в будь-яких установах, організаціях, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрації права власності на нерухоме майно та нотаріусів будь-яких документів , необхідних для продажу нерухомого майна: домоволодіння та земельної ділянки площею 0, 0993 га по вул.. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську, що належать на праві власності ОСОБА_3; на період реалізації предмета іпотеки передано його в управління ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління «АТ Ощадбанк» у порядку ст. 34 Закону України «Про іпотеку»; виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з домоволодіння по вул.. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську та знято їх з реєстрації; вирішено питання стосовно судових витрат; в решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 березня 2008 року між банком і ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит №821/1, за умовами якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1 262 500, 0 грн на строк 240 місяців зі сплатою 14% річних.

З метою забезпечення виконання договору про іпотечний кредит № 821/1 від 12.03.2008 року, цього ж дня між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний ощадний банк Україна», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк Україна» уклали договір іпотеки нерухомого майна, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно домоволодіння та земельну ділянку площею 0. 0993 га по вул.. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську.

Відповідач порушив свої зобовязання за договорами кредиту, унаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість зі сплати кредитних коштів у сумі 3 064 409, 24 грн., яка складається: прострочена заборгованість за процентами - 443 041, 48 грн; прострочена заборгованість за кредитом 1 246 397, 12 грн; пеня за порушення взятих зобовязань 603 112, 77 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 45 346, 77 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення основної суми боргу 78 553, 05 грн; втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів 180 238, 61 грн; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основної суми боргу 456 571, 71 грн.

Також, встановлено, що після укладення договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя, в домоволодіння по вул.. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську заселилися та на жилій площі житлового будинку зареєструвалися ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які не є членами сімї відповідача, що також підтверджується довідкою квартального комітету № 112 232 від 16 лютого 2015 року.

З матеріалів справи убачається, що 27.02.2015 року банк направив на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вимогу про добровільне виселення та зняття з реєстраційного обліку, проте відповідачі вимогу банку не виконали, продовжують проживати у спірному житловому приміщенні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що оскільки відповідач порушив умови кредитних договорів, має заборгованість перед позивачем у звязку з несплатою кредитних коштів, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не заперечує, суд вважав, що кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна, переданого в іпотеку, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Так, як іпотечне майно було придбане за рахунок кредиту, співвідповідачі не є членами сім»ї відповідача, добровільно виселитися відмовилися, суд першої інстанції прийшов до висновку про виселення відповідачів без надання іншого житла.

Вказані висновку суду колегія суддів вважає обгрунтованими.

Проте колегія суддів з висновком суду в частині визначення суми заборгованості погодитися не може з наступних підстав.

Так, судом встановлено та зазначалося вище, що 12 березня 2008 року між банком і ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит №821/1, за умовами якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1 262 500 грн. на строк 240 місяців тобто до 11 березня 2028 року зі сплатою 14% річних.

Визначаючи суму заборгованості за невиконання договору про іпотечний кредит №821/1 позивач зазначив, що відповідач має заборгованість в сумі 3 064 409, 24 грн., яка складається: прострочена заборгованість за процентами - 443 041, 48 грн; прострочена заборгованість за кредитом 1 246 397, 12 грн; пеня за порушення взятих зобовязань 603 112, 77 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 45 346, 77 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення основної суми боргу 78 553, 05 грн; втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів 180 238, 61 грн; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основної суми боргу 456 571, 71 грн.

Згідно з п. 1.5 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в останній робочий день місяця, наступного за звітним та Позичальник зобовязаний сплачувати нараховані Банком проценти ануїтетними платежами в сумі 16200 грн.

А відповідно до п. 5.2 договору про іпотечний кредит порушення взятих на себе зобовязань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, Позичальник зобовязується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,04% від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Із розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що за період з 01 грудня 2008 року по 01 березня 2015 року пеня складає 603112 грн. 73 коп.

А згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи розмір процентів, а також ставка пені встановлено договором про іпотечний кредит, а відтак ч.2 ст. 625 ЦК України в даному випадку не підлягає застосуванню, у звязку з чим Банком неправомірно включені суми, а саме: 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 45346,77 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення основної суми боргу 78553,05 грн; втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів 180238,61 грн; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основної суми боргу 456571,71 грн. до основної суми заборгованості, оскільки мірою відповідальності за прострочку виконання кредитного договору встановлена пеня, яка разом з процентами й визначені договором, а тому ці суми підлягаються виключенню із загальної суми заборгованості.

Проте суд першої інстанції на вказане уваги не звернув.

За таких обставин колегія суддів вважає, що сума заборгованості за кредитним договором складає 2 292 551, 37 грн., яка складається: заборгованості за кредитом 1246397,12 грн., заборгованості по процентам 443041, 48 грн. та пені - 603112,77 грн..

У звязку з чим рішення суду в частині визначення суми заборгованості при зверненні стягнення на майно підлягає скасуванню з ухваленням нового в цій частині, а апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується решти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_2 про незаконність судового рішення в частині визначення способу реалізації іпотечного майна та виселення відповідачів, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи зводяться до переоцінки доказів, а також доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідач таких доказів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України суду не надав, а тому рішення суду в цій частині є законним і обгрунтованим.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303,307,309, 313-317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 6719 від 12 березня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 у сумі 2 292 551, 37 грн., яка складається: заборгованості за кредитом 1246 397,12 грн., заборгованості по процентам 443041, 48 грн., пені - 603112,77 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, розташоване на земельній ділянці площею 993 кв.м по вул.. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську, яке складається: літ А-2-житловий будинок площею 112, 8 кв. м; жилою площею 75, 9 кв.м; Б-гараж; В- літня кухня; Г-сарай; Д-убиральня; Е-лазня; Ж-душ; З-сарай; 1-10, 1 споруди та на земельну ділянку площею 993 кв.м по вул. Передовій, 655 у м. Дніпропетровську, що належать на праві власності ОСОБА_3.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Ж.І. Максюта

ОСОБА_9