Постанова № 6492262, 19.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2009 року Справа № 2а - 5871/09/1370

16 год. 10 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Москаля Р.М., при секретарі Самборській Ю.М., за участю представників: позивача Прендота О.І., відповідачів Шургота І.Я., третьої особи ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 06.08.2009 р. № 13590227, а також постанови від 28.08.2009 р. про результат розгляду скарги ГУ ПФУ у Львівській області від 19.08.2009 р. № 7801-22.,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову від 06.08.2009 р. № 13590227 про накладення штрафу, а також постанову від 28.08.2009 р. про результат розгляду скарги ГУ ПФУ у Львівській області від 19.08.2009 р. № 7801-22.

В судовому засіданні 25 вересня 2009 року суд на підставі ст. 52 КАС України у звязку із відсутністю згоди позивача на заміну неналежного відповідача у справі залучив до участі у справі другого відповідача - Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. При цьому суд виходив з положень ст. 181 КАС України, ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», згідно яких:

відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби;

органом державної виконавчої служби на обласному рівні є відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Той факт, що Відділ державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області не є юридичною особою жодним чином не впливає на його статус субєкта владних повноважень, процесуальну правосубєктність, а також його на можливість виступати відповідачем у суді, як це визначають вищенаведені норми законів.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала, просила задовольнити їх повністю. Вважає, що постанова від 06.08.2009 р. № 13590227 про накладення штрафу прийнята державним виконавцем з порушенням норм чинного законодавства, які полягають в наступному. По перше, державний виконавець не взяв до уваги те, що виконавчий лист № 2а-1532/08/1370 від 24.06.2009 р. не відповідає встановленим у ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» вимогам, зокрема, у ньому відсутні такі реквізити як дата та номер рішення, за яким видано виконавчий документ; ідентифікаційний код боржника та ідентифікаційний номер стягувача. Крім того, як вказує позивач, виконавче провадження відкрито всупереч вимогам ст. 20, 20-1 Закону «Про виконавче провадження» про підвідомчість виконавчого провадження. Листом від 14.07.2009 року, позивач про вказані вище порушення вже повідомляв Головне управління юстиції у Львівській області. Але оскільки державний виконавець не вчинив жодних дій спрямованих на усунення виявлених недоліків виконавчого документа, 20 липня 2009 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. звернулось до суду про скасування постанови від 06.07.2009 року про відкриття виконавчого провадження. Позивач наголошує також на тому, що рішення суду від 05.06.2009 року по справі № 2а-1532/08/1370 не набрало законної сили, оскільки його оскаржено в апеляційному порядку у встановлені законом строки. Відтак, дії державного виконавця, спрямовані на виконання цього рішення суду, з огляду на викладені вище обставини, є незаконними. Відповідно, це стосується і постанови від 06.08.2009 року про накладення штрафу, оскільки при її винесенні, крім зазначеного вище, не враховано, на погляд позивача, поважних причин, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме: відсутність у Державному бюджеті України, а відповідно і в кошторисі Пенсійного фонду України на 2008-2009 р. р. коштів для виплати ОСОБА_4 суми пенсії, визначеної рішенням суду від 05.06.2009 р. по справі № 2а-1532/08/1370, оскільки такі мають цільове призначення по платежах 2008-2009 р. Використання цих коштів не за цільовим призначенням, відповідно до положень Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» є бюджетним правопорушенням. Незважаючи на це, 06.08.2009 р. державний виконавець виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу. У відповідь, Головне управління Пенсійного фонду України 19.08.2009 року подало начальнику ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області скаргу № 7801/06-22. За результатами розгляду цієї скарги винесено також оскаржувану постанову від 28.08.2009 р., яку позивач просить скасувати, бо висновки начальника ППВР про правомірність винесення постанови від 06.08.2009 р. про накладення штрафу, з огляду на наведене вище, жодним чином не обґрунтовані. Крім того, твердження начальника ППВР про обовязковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили та про можливі наслідки його невиконання до даної ситуації не мають жодного відношення, оскільки, як позивачем про це неодноразово зазначалось, рішення суду від 05.06.2009 р. по справі № 2а-1532/08/1370 законної сили не набрало у звязку з апеляційним оскарженням у встановленому законом порядку та строки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, навела пояснення. аналогічні до викладеного у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та стверджує, що державний виконавець при винесенні постанови діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу». Виданий 24.06.2009р. Львівським окружним адміністративним судом виконавчий лист №2а-1532/08/1370 в цілому відповідає вимогам ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», містить відомості про номер та дату винесення судового рішення. Відсутність в виконавчому листі інформації про ідентифікаційні коди боржника і стягувача не може бути формальною причиною для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки така інформація є доступною як для державного виконавця, так і для учасників виконавчого провадження та не перешкоджає виконанню судового рішення, що підлягає негайному виконанню. Вважає, що державний виконавець при винесені спірної постанови про накладення штрафу діяв відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». Постановою від 06.07.2009 р. про відкриття виконавчого провадження було зобовязано боржника Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області - у строк до 14.07.2009 р. виконати зазначене у виконавчому листі №2а-1532/08/1370 рішення суду та надати державному виконавцю письмове підтвердження про виконання. В підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ надійшло повідомлення боржника у виконавчому провадженні від 14.07.2009 р., зі змісту якого вбачається, що вказане рішення суду не було виконано без поважних на те причин. Отже, державним виконавцем 06.08 2009 року було правомірно винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 510,00 грн. Представник відповідача також вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по поданню цього та низки аналогічних за змістом позовів до ГУЮ у Львівській області спрямованими на затягування процесу виконання рішень судів.

Третя особа ОСОБА_4 вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що затримують виконання рішення суду в межах виконавчого провадження, в якому він є стягувачем.

На запитання суду представники сторін повідомили, що надали всі наявні докази на підтвердження їх вимог та заперечень, інших надати суду не бажають.

Суд оглянув у судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №13590227.

Заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими такі обґрунтовуються, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю. Висновки суду ґрунтуються на наступних встановлених фактичних обставинах справи та нормах права, що застосовані до спірних правовідносин.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 р. по справі № 2а-1532/08/1370 частково задоволено позов ОСОБА_4 та зобовязано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.09.2008 р. на підставі довідки № 796 від 22.10.2008 р. виданої Львівським інститутом сухопутних військ НУ «Львівська політехніка» та затвердженої Львівським обласним військовим комісаріатом. Стягнення перерахованої пенсії в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

06 липня 2009 року постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській обл. на підставі виданого Львівським окружним адміністративним судом виконавчого листа №2а-1532/08/1370 від 24.06.2009р. відкрито виконавче провадження ВП № 13590227 та надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду в строк до 14.07.2009 р. Копія постанови була надіслана сторонам виконавчого провадження у встановленому законом порядку.

У відповідь на отриману постанову від 06.07.2009р. ГУ ПФУ у Львівській області надіслало відповідачу повідомлення від 14.07.2009р. №6525/06-22 про неможливість виконання рішення суду, мотивоване тим, що виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не відповідає встановленим для нього ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» вимогам, оскільки в ньому немає всіх потрібних реквізитів, зокрема, у ньому відсутні такі реквізити як дата та номер рішення, за яким видано виконавчий документ; ідентифікаційний код боржника та ідентифікаційний номер стягувача. Зазначено також про відсутність у державному бюджеті коштів на виплату ОСОБА_4 вказаної у рішенні суду пенсії, а також наголошено на тому, що це рішення суду не набрало законної сили, оскільки оскаржене Головним управлінням ПФУ у Львівській області в апеляційному порядку. Визнавши викладені в повідомленні від 14.07.2009р. обставини неповажними та такими, що свідчать про невиконання боржником рішення суду без поважних причин, державний виконавець на підставі ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову ВП №13590227 від 06.08.2009 р. про накладення на ГУ ПФУ у Львівській області штрафу в розмірі 510 грн. Вважаючи її неправомірною, позивач 19.08.2009 р. подав начальнику ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській обл. скаргу № 7801/06-22, за наслідками якої винесено постанову від 28.08.2009 р. Не погодившись з її висновками, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою, ГУ ПФУ у Львівській області просить її також скасувати.

Відповідно до вимог ст. 267 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в тому числі у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.

Згідно ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Органом державної виконавчої служби на обласному рівні є відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції. Отже, органи ДВС входять до системи органів державної виконавчої влади.

Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, справи за адміністративними позовами до органу державної виконавчої служби підсудні окружному адміністративному суду.

З урахуванням викладеного, а також положень ст. 19 КАС України щодо територіальної підсудності адміністративних справ, даний спір підсудний Львівському окружному адміністративному суду.

Згідно з ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України обовязковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до ст. 7 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах. Відповідно до ст. 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог ст. 24, ч. 1, 5 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», держаний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання, зокрема, виконавчих листів, виданих судами, є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, на виконання покладених на нього обовязків, має право, зокрема, вимагати від службових осіб боржників - юридичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження. Державному виконавцю також надано право застосувати до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, та призначити новий строк виконання.

Згідно ч. 1 ст. 87 цього ж Закону України, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника - юридичну особу штрафу у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Оцінюючи постанову ВП №13590227 від 06.08.2009 р. про накладення на ГУ ПФУ у Львівській області штрафу в розмірі 510 грн. на відповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та аргументи позивача про її незаконність у звязку із неможливістю виконання рішення суду суд керувався таким.

Постановою державного виконавця від 06.07.2009 р про відкриття виконавчого провадження зобовязано Головне управління ПФУ у Львівській області у строк до 14.07.2009 р. виконати згадане вище рішення суду та надати письмове підтвердження про виконання. З надісланого Головним управлінням ПФУ у Львівській області повідомлення від 14.07.2009 р. №6225/06-22 вбачається, що рішення суду про перерахування та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.09.2008 р. на підставі довідки № 796 від 22.10.2008 р., за яким стягнення перерахованої пенсії в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання, не виконано без поважних на те причин, а аргументи позивача спростовуються наступним.

Щодо твердження позивача про невідповідності виконавчого листа № 2а-1532/08/1370 від 24.06.2009 р. вимогам Закону України «Про виконавче провадження» з причини відсутності необхідних реквізитів виконавчого документа, таких як дата та номер рішення, за яким видано виконавчий документ; ідентифікаційний код боржника та ідентифікаційний номер стягувача, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної виконавчої влади. З урахуванням вимог ст. ст. 11, 71 КАС України факт порушення своїх прав повинен доводити позивач. У виданому Львівським окружним адміністративним судом виконавчому листі відсутні реквізити з назвою «дата» і «номер» рішення, за яким видано виконавчий документ. Натомість зазначено реквізити «Справа №» та «Дата розгляду справи», які відповідають номеру та даті винесення постанови суду, за якою видано виконавчий лист. За таких обставин, суд вважає, що зазначення у виконавчому листі номеру справи та дати розгляду адміністративної справи є належним виконанням вимог ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення у виконавчому документі дати і номеру рішення, за яким видано виконавчий документ. Окрім того, суд враховує, що наведених у виконавчому листі відомостей достатньо для встановлення номеру та дати винесення постанови, на виконання якої видано виконавчий документ, а тому права позивача, як боржника у виконавчому провадженні, не порушені. Твердження позивача про відсутність у виконавчому листі ідентифікаційних кодів боржника та стягувача підтвердилися змістом виконавчого листа. Однак відсутність цих відомостей у виконавчому документі, сама по собі, не може бути достатньою підставою для визнання порушення прав позивача, який є боржником у виконавчому провадженні. Щодо тверджень позивача про непідвідомчість спірного виконавчого провадження Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області, то такі є безпідставними та суперечать встановленим нормою ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження» правилам підвідомчості виконавчих проваджень.

Суд також констатує, що всі вище перелічені обставини досліджувалися Львівським окружним адміністративним судом підчас розгляду справи №2а-4719/09/1370 між тими ж сторонами, предметом спору у якій була законність постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2009р. Рішення суду у даній справі від 24.07.2009р., яким у задоволенні позову ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено у звязку із безпідставністю такого, набрало законної сили 06.10.2009р. Враховуючи положення п. 1 ст. 72 КАС України безпідставність покликань позивача на вищеописані обставини встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, і не потребують доказування.

Щодо твердження позивача про не набрання рішенням суду від 06.05.2009 р., на підставі якого видано виконавчий лист № 2а-1532/-8/1370, законної сили у звязку з його апеляційним оскарженням, а отже, як стверджує позивач, і про безпідставність та неправомірність дій державного виконавця, спрямованих на його виконання, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України обовязковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до ст. 7 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах. Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Постанова суду від 05.06.2009 р., на виконання якої видано виконавчий лист № 2а-1532/08/1370, звернена судом до негайного виконання і повинна бути виконана боржником (позивачем у справі). Подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги жодним чином не впливає на порядок його виконання, встановлений Законом України «Про виконавче провадження». Тому підстав для відмови у відкриті виконавчого провадження, не вчинення дій на примусове виконання рішення суду (в т.ч. накладення штрафу на боржника) в державного виконавця не було, інакше це позбавило б судове рішення ефективності та спричинило порушення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Щодо тверджень позивача про неможливість здійснити перерахунок та про відсутність коштів у Державному бюджеті України, а відповідно і в кошторисі Пенсійного фонду України для виплати ОСОБА_4 вказаної у рішенні суду від 05.06.2009 року пенсії, суд їх до уваги не приймає з огляду на таке. Згідно з ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона виконавчого провадження може звернутись до адміністративного суду, що видав виконавчий лист із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Тому позивач (як сторона виконавчого провадження, на яку покладено обовязок виконати рішення суду) у звязку із наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, мав процесуальну можливість звернутися до суду, який видав виконавчий лист, із заявою відповідного змісту (про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення). Позивач наданим йому процесуальним законом правом не скористався, до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення не звертався, доказів такого суду не надав. На пояснення такої процесуальної позиції представник позивача жодних аргументів не навів.

Крім того, ГУ ПФУ у Львівській області саме після накладення штрафу на повторну вимогу державного виконавця та на виконання рішення суду здійснило перерахунок пенсії громадянину ОСОБА_4, про що повідомило державного виконавця листами від 04.09.2009р. та 16.09.2009р. Оскільки жодна з наведених позивачем обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, станом на 04.09.2009р. (дату здійснення перерахунку) не відпала, то суд констатує, що саме накладення державним виконавцем штрафу на боржника (позивача у даній справі) змусило його виконати рішення суду, від виконання якого він ухилявся.

Щодо позовних вимог про скасування постанови начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 28.08.2009 року, винесеної за результатами розгляду скарги позивача від 19.08.2009 р., слід зазначити наступне. Позивач не погоджується із зазначеною постановою з тих мотивів, що при її винесенні не було враховано аргументів скарги від 19.08.2009р. та не розглянуто її (скаргу) по суті. Однак такі твердження позивача спростовуються змістом оскаржуваної постанови. Зокрема, начальник ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області в оскаржуваній постанові вказує, що така винесена за наслідками розгляду звернень позивача від 19.08.2009р.; дослідивши матеріали виконавчого провадження та пояснення державного виконавця він (начальник) вирішив у задоволенні скарги відмовити. Суд вважає, що оскаржувана постанова винесена посадовою особою органу державної виконавчої служби в межах наданих повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено). Позивач не навів доводів, які свідчили б, що при винесенні оскаржуваної постанови відбулося порушення його прав чи інтересів.

Під час судового розгляду зі ініціативи суду обговорювалося питання про належність відповідача - Головного управління юстиції України у Львівській області. Представник позивача не погодився на заміну відповідача, тому суд залучив до участі у справі другого відповідача відділ державної виконавчої служби.

Оскільки Головне управління юстиції у Львівській області не є органом державної виконавчої служби, то предявлення позову до органу, який не є учасником спірних публічних правовідносин, є самостійною правовою підставою для відмови у позові.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про скасування постанов про накладення на позивача штрафу та про результати розгляду його скарги, заявлених до відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області (як належного відповідача за таким позовом) як безпідставних та таких, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати з позивача у даній справі не підлягають до стягнення.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70-72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Москаль Р.М.

Постанова складена в повному обсязі 26 жовтня 2009 року.