Ухвала суду № 64920789, 20.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"20" лютого 2017 р. Справа № 915/999/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Жекова В.І.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

Представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016

у справі №915/999/16

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У вересні 2016 р. голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" (далі - ТОВ "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД") звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання останнього банкрутом у зв'язку з неспроможністю сплатити заборгованість перед кредитором в сумі 1 231 758,21 грн. та недостатністю майна та грошових коштів для повного задоволення вимог кредиторів у порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД", тощо.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 р. (суддя Ткаченко О.В.) визнано банкрутом ТОВ "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Кияновську Ларису Вячеславівну, тощо.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що майна боржника недостатньо для задоволення наявних боргів, ліквідаційна комісія з дотриманням положень ч.1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулась до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, фінансовий стан боржника характеризується стійкою неплатоспроможністю, проведення процедури санації не доцільне, підприємство на даний час підприємницької діяльності не здійснює, погашення заборгованості перед кредиторами в повному обсязі неможливе. Вищевикладене, на думку суду першої інстанції, є підставою для визнання боржника банкрутом за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

Не погоджуючись із даною постановою до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 р. у справі №915/999/16 у частині призначення ліквідатором Кияновської Л.В.

Так, посилаючись на п.4.1. Розділу IV Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 р. №8 апелянт вважає, що суд неправомірно визначив арбітражного керуючого (ліквідатора) по справі №915/999/16, оскільки не направив запит до автоматизованої системи арбітражних керуючих, а також не здійснив аналіз заінтересованості ліквідатора на підставі абз.3,4 п.п. 36.7. п.36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 р.

Також, апелянт зазначає, що арбітражний керуючий Кияновська Л.В. не одноразово порушувала приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме по справі №915/1274/13 про банкрутство ТОВ "Лінія стилю", у зв'язку з чим ухвалою суду була усунута від повноважень, через сумнівне використання коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходилось в іпотеці.

До того ж, скаржник відзначає, що відповідно до Положення, ліквідатор у якого більше 10 справ на супроводженні виключається з автоматичного розподілу в автоматизованій системі, а відповідно до заяви, яка надійшла 05.07.2016 р. по справі №915/1274/13, яку направив сам ліквідатор про припинення своїх повноважень у даній справі у зв'язку з великою завантаженістю, апелянт вважає, що можна зробити висновок, що і по справі №915/999/16 арбітражним керуючим не буде виконано приписів суду, а також можливо невчасне та неповне виконання своїх повноважень, що призведе до втрат насамперед Державного бюджету.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 р. апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

13.02.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Кияновської Л.В. в якому остання просить залишити постанову господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року по справі №915/99/16 без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області без задоволення.

16.02.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаєві в якому останнє просить залишити постанову господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року по справі №915/99/16 без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області без задоволення.

17.02.2016 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзиви на апеляційну скаргу від кредиторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в яких останні просять залишити постанову господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року по справі №915/99/16 без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області без задоволення.

Представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання, яке відбулось 20.02.2017 р. не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 07.02.2017 р.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року у справі №915/999/16 підлягає припиненню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

У зв'язку із викладеним судова колегія також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами своїх вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами до боржника заяв із вимогами до банкрута в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

На підставі вищезазначеного, та виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернулась з кредиторськими вимогами до боржника лише 29.11.2016 р., тобто після прийняття судом оскаржуваної постанови від 08.11.2016 р. про визнання ТОВ "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" банкрутом.

Як зазначено у рішення Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, реалізуючи своє право на захист передбачене, зокрема, ст. 64 Конституції України, особа повинна зазначити у чому полягає таке порушення та визначити спосіб його захисту, а суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний заявником спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права заявника.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, за момент винесення оскаржуваної постанови від 08.11.2016 р. про визнання ТОВ "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" банкрутом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області не набуло статусу кредитора, даною постановою не вирішувались права та обов'язки останньої, а тому ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області не набуло права на оскарження означеної постанови.

У відповідності до п. 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 р. №3), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року про визнання ТОВ "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" банкрутом питання про права і обов'язки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Миколаївської області від 08.11.2016 року по справі №915/999/16 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - припинити.

Справу №915/999/16 повернути до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Жеков В.І.