ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
У Х В А Л А
про припинення провадження
"20" лютого 2017 р. Справа № 915/1112/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Жекова В.І.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
Представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року
у справі №915/1112/16
за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ
У жовтні 2016 р. голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" (далі - ТОВ СГНДП "Вороновка") звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання останнього банкрутом у зв'язку з неспроможністю сплатити заборгованість перед кредитором в сумі 1 020 000 грн. та недостатністю майна та грошових коштів для повного задоволення вимог кредиторів у порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ СГНДП "Вороновка", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 р. (суддя Ткаченко О.В.) визнано банкрутом ТОВ СГНДП "Вороновка", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Шульгу Дмитра Леонідовича, тощо.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що майна боржника недостатньо для задоволення наявних боргів, ліквідаційна комісія з дотриманням положень ч.1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулась до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, фінансовий стан боржника характеризується стійкою неплатоспроможністю, проведення процедури санації не доцільне, підприємство на даний час підприємницької діяльності не здійснює, погашення заборгованості перед кредиторами в повному обсязі неможливе. Вищевикладене, на думку суду першої інстанції, є підставою для визнання боржника банкрутом за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.
Не погоджуючись із даною постановою до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Очаківська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Очаківська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області) з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 у справі №915/1112/16 якою ТОВ СГНДП "Вороновка" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Шульгу Д.Л. і припинити провадження у справі.
Так, посилаючись на приписи пп. 78.17 п. 78.1 ст. 78.1 Податкового Кодексу України скаржник зазначає, що Очаківська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області отримала відомості з Єдиного державного реєстру про внесення рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо прийняття рішення про припинення ТОВ СГНДП "Вороновка" та для здійснення контрольно-перевірочних заходів відповідно до пп. 20.1,1 п.20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України голові ліквідаційної комісії підприємства Шульзі Д.Л. податковою інспекцією надіслано рекомендований лист від 19.08.2016 р. №89/10/14-06-14-00-13 з відміткою про вручення про надання документів для проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2013 р. по 19.08.2016. Однак, як стверджує апелянт, головою ліквідаційної комісії ТОВ СГНДП "Вороновка" не проведені необхідні заходи передбачені ліквідаційною процедурою, оскільки не надані документи до податкової інспекції для проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2013 р. по 19.08.2016 р.
Апелянт вважає, що у зв'язку з тим, що податковою інспекцією не здійсненна позапланова перевірка ТОВ СГНДП "Вороновка", можлива несплата боржником до бюджету сум податків та зборів що, в свою чергу завдасть суттєвої шкоді державі, яка виразиться в тому, що не виконаються доходні частини державного та місцевого бюджетів України, що потягне за собою неможливість виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери, а також надання передбачених законодавством України гарантій та компенсацій соціально незахищеним категоріям громадян та належному утриманню підприємств, установ та організацій які фінансуються з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 р. апеляційну скаргу Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.
08.02.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання ліквідатора ТОВ СГНДП "Вороновка" в якому останній просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 р. по справі №915/1112/16 припинити.
16.02.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ліквідатора ТОВ СГНДП "Вороновка" в якому останній просить апеляційну скаргу Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 р. по справі №915/1112/16 без змін.
Представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання, яке відбулось 20.02.2017 р. не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 06.02.2017 р.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року у справі №915/1112/16 підлягає припиненню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).
Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.
Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.
Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
При цьому, відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.
Пункт 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.
У зв'язку із викладеним судова колегія також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.
При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами своїх вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами до боржника заяв із вимогами до банкрута в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
На підставі вищезазначеного, та виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", орган державної податкової служби (а в даному випадку - Очаківська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство.
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.
Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів звернення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку та відсутність посилання на наявність таких вимог в апеляційній скарзі, податкова інспекція не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ СГНДП "Вороновка", а тому й не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 р.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016 р. про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ СГНДП "Вороновка" направлено на адресу Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області та отримано останньою 08.11.2016 р. (а.с. 67).
09.08.2016 р. ліквідатором ТОВ СГНДП "Вороновка" було повідомлено Очаківську ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області про прийняття рішення зборами учасників ТОВ СГНДП "Вороновка" рішення про припинення діяльності та повідомлено про можливість звернення з кредиторськими вимогами до боржника у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
03 жовтня 2016 р. головою ліквідаційної комісії ТОВ СГНДП "Вороновка" було надано Очаківській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою 8-ОПП (а.с. 32).
Отже, з наведеного вбачається, що апелянта було належним чином повідомлено про ліквідацію боржника.
Колегією суддів відхиляються посилання апелянта на неможливість здійснення останнім позапланової перевірки ТОВ СГНДП "Вороновка" у зв'язку з його ліквідацією, з наступних підстав.
Відповідно до приписів п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, Очаківською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ СГНДП "Вороновка" не видавався.
До того ж, судова колегія відзначає, що прийняття постанови про визнання боржника банкрутом на перехід до ліквідаційної процедури не є тією обставиною, що перешкоджає податковому органу провести позапланову перевірки задля виявлення наявності або відсутності у нього заборгованості зі сплати податків.
Також, податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена, а суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним виконанням) контролюючими органами своїх повноважень, не можуть бути підставою для відмови у визнанні боржника банкрутом за наявності об'єктивних підстав відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відповідності до п. 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 р. №3), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року про визнання ТОВ СГНДП "Вороновка" банкрутом питання про права і обов'язки Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, Очаківська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.
З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року по справі №915/1112/16 за апеляційною скаргою Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Миколаївській області - припинити.
Справу №915/1112/16 повернути до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Жеков В.І.
Судове рішення № 64920790, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 20.02.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/1112/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: