Постанова № 64918236, 22.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017 року Справа № 904/9442/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №1761 від 20.02.2017 року;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Етар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 року у справі №904/9442/16

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Спецтех Капітал", м.Вільногірськ, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Етар", с. Валове, Дніпропетровська область

про стягнення 579 591 грн. 68 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Спецтех Капітал" (надалі ПП "НВП "Спецтех Капітал") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Етар" (надалі ТОВ "Етар") на свою користь 579 591 грн. 68 коп. заборгованості та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 року у справі №904/9442/16 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено; з ТОВ "Етар" на користь ПП "НВП "Спецтех Капітал" стягнуто 579 591 грн. 68 коп. заборгованості та 8 693 грн. 88 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Етар" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу не взяв до уваги заперечення відповідача на позов та відсутність акту звірки між сторонами, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення. Вказує, що позивач також порушив свої зобовязання за договором, що є підставою предявленого позову, та заборгованість ТОВ «Етар» має бути зменшена на суму, що складає вартість неповернутого позивачем відповідачу палива.

Апелянт на виклик суду не зявився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 154), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутності.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між ПП "НВП "Спецтех Капітал" та ТОВ "Етар" укладено договір з субпідрядником №31/07-1 від 31.07.2015 року (надалі - договір), за умовами якого, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання з послуг по транспортуванню та укладці гірничої маси, які повинні виконуватися автотранспортними засобами та механізмами, які відповідають технічним можливостям і можуть виконувати роботи в умовах даних розробок кар'єру, але вантаж не повинен перевищувати 75т за одну поїздку транспортного засобу.

Перелік та норма витрат дизельного палива автотранспортних засобів, які будуть безпосередньо надавати послуги, наведений у додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору. При наданні інших видів автотранспортних засобів оформлюється додаткова Специфікація з переліком автотранспортних засобів та нормами витрат дизельного палива, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1 договору).

Положеннями п. 1.4. договору передбачено, що місячний обсяг робіт (включаючи планові обсяги гірської маси, що підлягає транспортуванню, екскавації, та укладки гірничої маси, точки навантаження й призначення, а також середня відстань транспортування) складає не менше 300 000 м3 і вказується в заявці. Зазначена заявка погоджується сторонами щомісяця до 30 числа місяця, що передує місяцю наданню послуг і оформляється Планом-завданням, підписаним уповноваженими представниками сторін, що є невід'ємною частиною даного договору.

Орієнтовний обсяг запланованих робіт згідно плану гірчичних робіт підприємства складає 3 000 000 м3 (п. 1.5. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору підсумок екскавації, перевезення та укладці гірничої маси на розкривних та добувних роботах проводиться згідно результатів маркшейдерського заміру, за результатами якого складається відповідний акт. Корегування об'ємів на видобувних роботах проводиться після декадних замірів, на розкривних роботах, у випадку зміни напрямку ведення гірчичних робіт. Також що змінно формується комплексний звіт по виконаній роботі кожної одиниці техніки з урахуванням техніко-економічних показників за підписом представників обох сторін.

Як зазначено у п. 3.6. договору, замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи (надані послуги) протягом п'яти робочих днів з моменту їхньої здачі. У випадку мотивованої відмови прийняти виконані роботи (надані послуги), відповідач у зазначений строк передає виконавцеві в письмовій формі перелік своїх претензій із вказівкою причин відмови в прийнятті робіт. Позивач усуває допущені ним недоліки за свій рахунок у строки, погоджені сторонами з урахуванням претензій відповідача. День прийому виконаних робіт є день підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт у двосторонньому порядку. У випадку не надходження мотивованої відмови від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт у строки, встановлені даним договором, такий акт вважається підписаним сторонами, а роботи у свою чергу вважаються прийнятими відповідачем без зауважень і заперечень.

У п. 4.1. договору вказано про те, що вартість та калькуляція наданих послуг виконавцем викладені в додатках № 2, 3, 4, які є невід'ємними частинами цього договору.

За приписами п. 4.4. договору виконавець в термін 5 робочих днів з дня підписання акту здачі-приймання наданих послуг виставляє замовнику рахунок на їх оплату.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що замовник здійснює оплату рахунку протягом 10 робочих днів з моменту його отримання. Оплата проводиться в безготівковій формі.

Згідно п. 5.2.1. договору замовник зобов'язується оплачувати виконані роботи в розмірах й у строки, установлені в даному договорі.

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства Україні (п.7.1. договору).

Як зазначено у п. 12.3. договору, з урахуванням додаткової угоди №4 до нього, договір діє з дати його підписання обома сторонами до 30.04.2016 року. Термін дії окремих положень договору (відповідальність за невиконання зобов'язань, оплата коштів та інше) тривають до повного виконання відповідних зобов'язань сторін.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

Статтею 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виконано роботи за договором по перевезенню гірничої маси, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №7 від 29.02.2016 року та №13 від 31.03.2016 року на загальну суму 579 591 грн. 68 коп. З боку відповідача вищевказані акти підписані без будь-яких претензій та зауважень.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором не надав.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки дослідивши надані ним до господарського суду документи у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, що містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором, проте належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, останнім господарському суду надано не було.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Посилання апелянта на ті обставиним, що місцевий господарський суд прийняв рішення у справі без врахування його заперечень, що були надані суду 13.12.12016 року, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що до канцелярії господарського суду Дніпропетровської області заперечення ТОВ «Етар» надійшли 13.12.2016 року о 12 год. 25 хв. (а.с. 60), тоді як з протоколу судового засідання, у якому було прийнято оскаржуване рішення, вбачається, що воно закінчено об 11 год. 30 хв.

Отже, відповідачем, який двічі не зявився на виклик місцевого господарського суду, витребувані документи надані вже після прийняття рішення у справі. Поважність причин невиконання вимог суду та невчасного подання власних заперечень разом з відповідними матеріалами відповідач не довів, тому додаткові докази на стадії апеляційного провадження судом не приймаються.

Стосовно посилання апелянта на ті обставини, що позивач, в свою чергу, також неналежним чином виконував умови укладеного між сторонами договору, слід зазначити, що відповідач не позбавлений можливості, якщо вважає, що його права порушені, звернутись до господарського суду з відповідним позовом у загальному порядку.

Таким чином, вимоги позивача є законними, обґрунтованими та доведеними, що є підставою для їх задоволення, внаслідок чого оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Етар" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 року у справі №904/9442/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Березкіна

(Повний текст постанови складено 23.02.2017 року).