Рішення № 6486427, 11.08.2009, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

Справа №2-255

2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2009 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Грицан А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного підприємства «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі за текстом ДП «УПП УЗ»), третя особа ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, повязаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «УПП УЗ» про скасування наказу про своє звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач послався на те, що згідно з наказом виконуючого обовязки начальника ДП «УПП УЗ» ОСОБА_4 від 15 травня 2009 року №47/ос (далі за тестом наказ №47/ос) його було звільнено з роботи за п.7 ст.40 КЗпП України, а саме, 13 травня за появу на роботі у нетверезому стані. Заперечуючи проти звільнення, ОСОБА_1 вказав, що з 13 травня 2009 року по 15 травня 2009 року перебував у відрядженні, а факт появи на роботі у нетверезому стані нічим не підтверджений.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 змінив підставу позову, вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки звільнення було проведено в період його тимчасової непрацездатності. Просив поновити його роботі на посаді директора відокремленого структурного підрозділу «Трудівське карєроуправління» ДП «УПП УЗ», скасувати наказ №47/ос та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 травня 2009 року по 27 липня 2009 року в розмірі 9126 грн. 74 коп..

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином (а.с.36). Суд, зясувавши думку осіб, які зявилися в судове засідання, прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, оскільки він брав участь у справі через свого представника.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені ОСОБА_1 вимоги, по тих підставах, які були уточнені позивачем, прохав позов задовольнити, надавши судові відповідні пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що звільнення ОСОБА_1 з посади директора відокремленого структурного підрозділу «Трудівське карєроуправління» ДП «УПП УЗ» за п.7 ст.40 КЗпП України було проведено у відповідності до вимог чинного трудового законодавства. Так, 13 травня 2009 року ОСОБА_1 вибув до м.Київа до ДП «УПП УЗ» для проведення балансової комісії за результатами роботи у І кварталі 2009 року. Наступного дня, під час перебування у приміщенні ДП «УПП УЗ», він був помічений у нетверезому стані, у звязку з чим його запросили до кабінету заступника начальника управління з виробництва для проведення бесіди з приводу його стану. Не надавши особистих письмових пояснень через перебування у стані алкогольного спяніння, ОСОБА_1 самовільно залишив приміщення ДП «УПП УЗ». За наведених обставин, виконуючим обовязки начальника ДП «УПП УЗ» ОСОБА_3 зі згоди профспілкової організації був виданий наказ №47/ос, за яким ОСОБА_1 було звільнено з роботи.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача ОСОБА_2 послався на сумнівність факту перебування ОСОБА_1 у стані тимчасової непрацездатності на час звільнення, про цей факт він не повідомив керівництво підприємства, фактично у лікарні не перебував. Представник позивача прохав позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

ОСОБА_4, як третя особа на боці відповідача, яка не заявила самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не зявився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином (а.с.38). Суд, зясувавши думку осіб, які зявилися в судове засідання, прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи, оскільки він брав участь у справі через свого представника.

В судовому засіданні представник третьої особи Кудрявцев В.І. підтримав позицію представника відповідача та прохав відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заявленого ним позову. Представник третьої особи послався на те, що звільнення ОСОБА_1 було проведено у відповідності до вимог чинного трудового законодавства, в тому числі з дотриманням вимоги щодо погодження такого рішення із профспілковою організацією.

Суд, вислухавши пояснення представників осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у них доказам, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 з 1994 року працював у відокремленому структурному підрозділі «Трудівське карєроуправління» ДП «УПП УЗ». З 2004 року призначений на посаду директора зазначеного підрозділу (а.с.5,42-43).

Наказом виконуючого обовязки начальника ДП «УПП УЗ» ОСОБА_4 від 15 травня 2009 року №47/ос, за попередньою згодою профспілкової організації, ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п.7 ст.40 КЗпП України, а саме, 13 травня за появу на роботі у нетверезому стані (а.с.8,9,45).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в день звільнення мав відкритим листок непрацездатності, який було видано 12 червня 2009 року Куйбишевською районною лікарнею Запорізької області та згідно з копією якого ОСОБА_1 звільнено від роботи з 13 травня 2009 року до 13 червня 2009 року (а.с.29).

Згідно з ч.3 ст.40 КЗпП України, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП України) у період його тимчасової непрацездатності.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівник мав виданим листок непрацездатності. При прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 відповідачем такі обставини не були зясовані та перевірені.

З огляду на зазначене, суд вважає безпідставними заперечення представників відповідача та третьої особи щодо сумнівності факту перебування ОСОБА_1 у стані тимчасової непрацездатності на час звільнення, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, чим не виконано вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи в період його тимчасової непрацездатності, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно положень статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудових спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З матеріалів справи вбачається, що середня заробітна плата ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 15 травня 2009 року по 27 липня 2009 року становить 9126 грн. 74 коп. (а.с.28,41).

Згідно з п.п.2,4 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Оскільки позивача ОСОБА_1 при предявленні позову до суду звільнено від оплати судових витрат, а рішення ухвалено на його користь, суд, у відповідності до вимог, передбачених ст.88 ЦПК України, має підстави для стягнення з відповідача ДП «УПП УЗ» в дохід держави судових витрат в сумі 89 грн. 50 коп., де 59 грн. 50 коп. сума судового збору, виходячи з одночасного заявлених вимог майнового та немайнового характеру, 30 грн. сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.40,233,235 КЗпП України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , - задовольнити.

ОСОБА_1 поновити на посаді директора відокремленого структурного підрозділу «Трудівське карєроуправління» державного підприємства «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України», скасувавши наказ державного підприємства «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» №47/ос від 15 травня 2009 року про його звільнення.

Стягнути з державного підприємства «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» (юридична адреса: 03038 м.Київ, вул.Протасів Яр, 2, код ЄДРПОУ 24249750, розрахунковий рахунок №26006094948 у АБ «Експрес банк» м.Київ, МФО банку 322959) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 9126 (девяти тисяч ста двадцяти шести) гривень 74 (сімдесяти чотирьох) копійок.

Стягнути з державного підприємства «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» в дохід держави судовий збір в сумі 59 (пятдесяти девяти) гривень 50 (пятдесяти) копійок (розрахунковий рахунок №31413537700153, отримувач місцевий бюджет Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області, код платежу 22090100, банк одержувача ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 34676927) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцяти) гривень (розрахунковий рахунок №31219259700152, отримувач Державний бюджет Куйбишевського району Запорізької області, код платежу 22050000, банк одержувача ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 34676927).

Рішення допускається до негайного виконання в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: С.Ю.Скляр