Ухвала суду № 64864161, 22.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/1712/16-ц 22.02.2017 22.02.2017 22.02.2017

Провадження №22-ц/784/559/17

Справа №467/1712/16ц

Провадження № 22ц/784/559/17 Головуючий у 1-ї інстанції Кірімова О.М.

Категорія 5 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Довжук Т.С.,

із секретарем: Горенко Ю.В.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року

за її позовом

до Арбузинської селищної ради Миколаївської області,

Товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Україна»,

треті особи - Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області,

Відділ Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області

про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И Л А:

7 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Арбузинської селищної ради, ТДВ «Україна», треті особи - Арбузинська райдержадміністрація, Відділ Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області, про визнання права на земельну частку (пай).

Позивачка зазначала, що вона була членом колгоспу «Україна» Арбузинського району Миколаївської області, який в подальшому було реорганізовано в КСП «Україна».

23 грудня 1993 року КСП «Україна» отримано державний акт на право колективної власності на землю, за яким на підставі рішення загальних зборів підприємства, кожному члену колгоспу виділено по 7,60 умовних кадастрових гектарів землі.

Посилаючись на те, що її прізвище помилково не було внесено до списків членів колгоспу, позивачка просила визнати за нею право на отримання земельної частки (паю).

Ухвалами Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 листопада і 16 грудня 2016 року до участі у справі залучено у якості третіх осіб: Арбузинську райдержадміністрацію Миколаївської області і Відділ Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області, а також в якості співвідповідача ЗАТ «Україна», назва якого уточнена як ТДВ «Україна».

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2017року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального права та безпідставно вказав на пропуск строку позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що позивачка ОСОБА_3, хоча і являлася членом колгоспу «Україна» Арбузинського району Миколаївської області, реформованого спочатку в КСП «Україна», а потім в КСГП «Україна», однак, пропустила строк звернення до суду без поважних причин, а тому її порушене право не підлягає судовому захисту.

З таким висновком суду слід погодитися, оскільки він є вмотивованим та обґрунтованим.

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП та пенсіонери, які раніше працювали в сільськогосподарському підприємстві та залишилися його членами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 була членом колгоспу «Україна» (КСП «Україна», а потім КСГП «Україна») з 13 липня 1990 року, звідкіля звільнена 10 жовтня 1994 року за власним бажанням. Ці дані внесені в трудову книжку позивачки, в той час коли підприємству у 1993 році вже було видано державний акт на право колективної власності на землю, про що ОСОБА_3 мало бути відомо.

Посилання представника позивачки на підстави незнання ОСОБА_3 цього факту, у зв'язку з находження у 1993 році у декретній відпустки, та її творчої натурою, не може бути прийнято колегією суддів до уваги, так як: своє місце мешкання, яке є місцем знаходження і КСП «Україна», а саме см.т. Арбузинка, вона не змінювала, знаходячись у декретній відпустки, після якої ще 10 місяців працювала у КСП, на час проведення паювання земель; а творчість її натури не має відношення до правової обізнаності щодо наявності або відсутності у позивачки права на земельний частку (пай).

Враховуючи наведене, суд вірно послався на положення ст. 71 ЦК України, в редакції 1963 року, якою встановлено трирічний строк звернення до суду, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин щодо його поновлення. За такого висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку з порушенням строку позовної давності є правильним.

Тому підстав для скасування рішення суду першій інстанції немає.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуюча

Судді