Рішення № 64864158, 20.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5171/16-ц 20.02.2017 20.02.2017 20.02.2017

Провадження №22-ц/784/237/17

Справа № 489/5171/16 Головуючий у 1 інстанції Тихонова Н.С.

Провадження №22ц/784/237/17 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 лютого 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Самчишиної Н.В.

із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,

з участю:

позивача ОСОБА_2,

її представника ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

її представника ОСОБА_5,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2016 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно збудованого на ній житлового будинку, -

у с т а н о в и л а :

19 жовтня 2016 року ОСОБА_2 предявила до ОСОБА_4 позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно збудованого на ній житлового будинку та стягнення збитків, який обґрунтовувала наступним.

На підставі свідоцтва про право спадщину за законом від 21 січня 1986 року та рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2014 року вона є власником житлового будинку, розташованого на земельній ділянці № 24/1, по вул. Гончарова у м. Миколаєві, площею 354 кв.м, і законним користувачем названої земельної ділянки.

Відповідач, на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2007 року є власником житлового будинку, розташованого на сусідній земельній ділянці № 24, по тій же вулиці, площею 521 кв.м, і законним її користувачем.

Не маючи будь-якого законного права, відповідач самочинно захватила належну позивачеві земельну ділянку, знесла будинок, що на ній знаходився, і, натомість, спорудила житловий будинок, зробивши невдалу спробу його узаконити.

Посилаючись на зазначене, просила суд зобовязати відповідача усунути перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою, привести земельну ділянку у придатний для використання стан, знісши самочинно зведений будинок, і стягнути з тої на її користь 35408 гривень на відшкодування вартості знесеного будинку і ще 100000 гривень на будівництво нового, на заміну знесеного житлового будинку.

08 грудня 2016 року представник позивача подав до суду заяву з проханням залишити без розгляду вимоги про стягнення збитків і ця заява була судом задоволена, про що у той же день постановлено відповідну ухвалу (а.с. -131).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2016 року у позові відмовлено за відсутністю правових підстав для витребування спірної земельної ділянки від добросовісного набувача, яким, як на думку суду, є ОСОБА_6

ОСОБА_2 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Скаргу обґрунтувала невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи і положенням чинного цивільного законодавства.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення, про часткове задоволення позову.

Так, відмовляючи у позові суд 1 інстанції виходив з того, що відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а тому вона не може бути від неї витребувана, а збудований на ній будинок знесений.

Колегія суддів судової палати не погоджується з установленими судом 1 інстанції фактами та правовідносинами, вважає їх помилковими, а висновки щодо результату вирішення справи - незаконними та необґрунтованими.

Так, за ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 386, 391, 395-396 ЦК України, глав 15, 23 ЗК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник земельної ділянки, який незаконно позбавлений володіння нею має право витребування її з чужого незаконного володіння, відновлюючи в такий спосіб становище, яке снувало до порушення права.

Кожна особа має право на захист, в тому числі і судовий, свого цивільного права чи інтересу у разі його порушення, у спосіб визначений цивільним кодексом України, або в інший, встановлений договором або законом, спосіб.

Особа має право володіти речовими правами на чуже майно (право володіння, користування).

Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право і на захист цього права , у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів даної справи, справ технічної інвентаризації № 17200 та № 6639, до 1972 року земельна ділянка № 24 по вул. Гончарова у м. Миколаєві становила 914 кв.м, а потім рішенням виконкому Миколаївської міської Ради депутатів трудящих № 943 від 30 вересня 1972 року була розділена на дві самостійні земельні ділянки:

-одна з яких, по вул. Гончарова 24/1, площею 354 кв.м;

-друга за старою адресою вул. Гончарова 24, площею 560 кв.м.

Обидві вони були надані у володіння та користування власників будинків, що на них були розміщені, і такий їх правовий статус, зберігся і до часу вирішення даної справи.

Перша з ділянок, внаслідок ряду цивільно-правових угод щодо будинку, розташованому на ньому, актів спадкування та судових рішень судів 1 і апеляційної інстанцій, залишається в законному користуванні позивача, а друга у користуванні відповідача.

Іншого, сторона відповідача належними та допустимими доказами не довела, в той час як позивач такі докази суду надав.

У звязку з цим, ОСОБА_2, як законний користувач земельної ділянки 24/1 по вул. Гончарова, має законне право вимагати усунення перешкод у володінні та користуванні нею, від кого б і в який би спосіб ці перешкоди не вчинялися.

Відповідач, не будучи законним володільцем названої земельної ділянки і не маючи права на користування нею, самочинно збудувала на ній житловий будинок літ А-1 та вбиральню літ. Б, які і повинна знести на вимогу законного користувача позивача по справі.

При цьому, застосований судом спосіб відмови у такій вимозі не можна вважати законним, оскільки він можливий лише до обєктів, які належать сторонам на праві власності. Спірна ж земельна ділянка не перебуває у їх власності, а належить до земель міста, наданих їх правопопередникам у користування під забудову.

Що ж до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.05.2014 року, за яким ОСОБА_4 передано у приватну власність вся, у тому числі і спірна, земельна ділянка по вул. Гончарова 24, то воно скасоване рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2015 року, яке залишене в силі ухвалою колегії суддів апеляційного суду Миколаївської області (т. 1 а.с. 11-12, 13-14).

Скасованими є і усі дозвільні та правоустановчі документи на будинок, що підлягає знесенню (т. 1 а.с. 9-10, 18).

За такого, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Оскільки районний суд був іншої думки і в його задоволенні відмовив, то зазначений висновок слід провести рішенням апеляційної інстанції, попередньо скасувавши оскаржене рішення суду 1 інстанції.

Що ж до твердження сторони відповідача про припинення права позивача на земельну ділянку у звязку з наданням їй квартири № 4 по вул. Лазурній у м. Миколаєві, взамін пошкодженого стихією успадкованого будинку, то воно не може братись до уваги, оскільки є бездоказовими і більше того, вони спростовуються рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2014 року (т. 1 а.с. 16-17), яким право першої підтверджено.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 607 гривень 20 копійок судових витрат в обох судових інстанціях.

Керуючись ст.ст. 307 - 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2016 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Миколаєв, вул. Гончарова, № 24/1, шляхом знесення самовільно спорудженого на ньому будинку літ. А-1 та вбиральні літ. Б.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 607 гривень 20 копійок судових витрат в обох судових інстанціях.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Лисенко П.П.

Судді: Самчишина Н.В.

ОСОБА_7