Ухвала суду № 64862231, 21.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р.м. ОдесаСправа № 487/3031/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Темнікова А.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, а саме: зобов'язання поновити з 30 березня 2014 року виплату пенсії позивачу, у розмірі 89 % від заробітної плати працюючого службовця, згідно ст. 37 ЗУ «Про державну службу»; зобов'язання відновити з 30 березня 2014 року базовий місяць (лютий 2011 року) індексації пенсії наростаючим підсумком та виплатити утриману за весь період, починаючи з березня 2014 року по дату звернення до суду, суму індексації пенсії з урахуванням фактично виплачених сум; визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 13 травня 2016 року №35/2.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як пенсійним органом правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача, у розмірі 80 відсотків від заробітної плати працюючих службовців, на підставі чинних на момент перерахунку положень пенсійного законодавства.

Також апелянтом зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що після здійснення перерахунку пенсії позивача відбулася виплата перерахованих сум та збільшився розмір пенсії, що стало належною підставою для зміни базового місяця індексації.

Крім того, апелянтом зазначено, що його рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії позивача є правомірним, у зв'язку зі встановленням факту перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «РОВІАМ».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку з 12 лютого 2011 року.

В свою чергу, позивачу призначено пенсію, у розмірі 89% від заробітної плати працюючого службовця, згідно ст. 37 ЗУ «Про державну службу».

При цьому, постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, у справі № 2-а/489/321/2014, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва провести перерахунок пенсії позивача, включивши до суми заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації грошових коштів, а також виплатити відповідні кошти, починаючи з 30 березня 2014 року.

Проте, в ході виконання вищевказаних судових рішень пенсійним фондом змінено базовий місяць індексації пенсії позивача (з лютого 2011 року, як місяця первинного призначення пенсії на березень 2014 року), утримано з пенсійних виплат частину суми індексації (починаючи з березня 2014 року), а також змінено відсоток від заробітної плати працюючого службовця, з якого обчислюється розмір пенсії (з 86% на 80%).

Крім того, пенсійним органом направлено позивачу 18 травня 2016 року рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 13 травня 2016 року № 35/2, в сумі 1867 гривень 66 копійок, внаслідок встановлення факту працевлаштування особи з 29 вересня 2011 року по 29 грудня 2014 року, що призвело до утворення переплати індексації.

За наслідком встановлених обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок пенсії позивача, а також визнано протиправним та скасовано рішення пенсійного органу про утримання надмірно виплаченоїпенсії, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції, що діяла станом на момент призначення пенсії позивача), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 (з 01.01.2016 р. - 103) відсотка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17 лютого 2003 року, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності зміни пенсійним органом базового місяця індексації пенсії позивача та відсотку заробітної плати працюючого службовця, з якого обчислюється розмір пенсії під час її перерахунку на підставі рішення суду, а також перевірка правомірності рішення пенсійного органу про утримання надмірно виплачених сум пенсії позивача.

Так, з вищевикладених норм вбачається, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць в якому відбулося таке підвищення вважається базовим, та в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.

В свою чергу, перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду, що набрало законної сили, є відновленням порушеного права особи на отримання належної виплати у встановленому законодавством розмірі та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця.

З аналогічних підстав підлягає задоволенню вимога позивача про зміну відсотку заробітної плати працюючого службовця, з якого обчислюється розмір пенсії, так як перераховуючи пенсію позивача на підставі рішення суду, пенсійний орган не здійснював повторного її призначення, а лише відновлював порушене право особи на отримання належної виплати у розмірі встановленому законодавством, шляхом включення відповідних виплат, на базі раніше призначеного розміру, тобто 89 % від заробітної плати працюючого службовця.

Внаслідок чого, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що перерахований на виконання рішення суду розмір пенсії не є таким, що підвищився внаслідок дії загальних чинників.

В даному випадку, нарахований за рішенням суду розмір пенсії позивачки є таким, що підлягав виплаті при призначенні пенсії, але внаслідок протиправних дій пенсійного органу не був нарахований та виплачений в належному розмірі.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним рішення пенсійного органу про утримання надмірно виплачених сум пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17 лютого 2003 року, працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації.

У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Підприємства, установи та організації зобов'язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати органам, які призначають і виплачують пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. На підставі поданої інформації органи, які призначають і виплачують пенсію, здійснюють перерахунок сум індексації пенсій. У разі звільнення пенсіонера з роботи власник або уповноважений ним орган подає відповідну довідку органу, який призначає і виплачує пенсію, для проведення індексації зазначених виплат згідно з цим Порядком.

Згідно статті 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб. Відомості про застрахованих осіб, в тому числі працюючих пенсіонерів, подаються територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, які виплачують цим особам заробітну плату.

З вищевикладених норм вбачається, що індексація доходів працюючого пенсіонера проводиться за сумарним принципом в межах прожиткового мінімуму для працюючої особи, відомості щодо якої про заробітну плату та нарахований розмір індексації до УПФ повинно подаватись підприємством (установою) за місцем роботи пенсіонера.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, за період роботи з жовтня 2011 року по лютий 2014 року роботодавцем позивача - ТОВ «Ровіам», індексація заробітної плати не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

В свою чергу, інформація щодо сум нарахованої позивачу заробітної плати та розміру сплаченого страхового внеску надавалася пенсійному органу у формі звітності ТОВ «Ровіам».

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки за спірний період позивачу не нараховувалась індексація заробітної плати, а сам факт роботи позивача не може бути підставою для не нарахування індексації пенсії чи стягнення вже нарахованої пенсії, внаслідок чого оскаржуване рішення пенсійного органу про утримання надміру виплачених сум пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло