Ухвала суду № 64859540, 15.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2276/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кучми А.Ю., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

15.02.2016р. Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 18.09.2015 №100250002/2015/059035, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 №100250002/2015/000085/2, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці Державної фіскальної служби та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2015 №100250002/2015/00123, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці Державної фіскальної служби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що є висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, відповідачем безпідставно не взято до уваги всі документи, що були подані позивачем, які підтверджують достовірність задекларованої вартості товару.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 №100250002/2015/000085/2, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці Державної фіскальної служби; визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2015 №100250002/2015/00123, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці Державної фіскальної служби. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої-п'ятої статті 58 Митного кодексу України, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в яких просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою документів було встановлено суперечність відомостей в поданих до митної декларації підтверджуючих документах, внаслідок чого, спірні рішення прийняті правомірно.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.01.2015 р. між Приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіес Боржомі Тбілісі» (продавець) укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 (далі - контракт) відповідно до умов якого продавець продає покупцю мінеральну воду «Боржомі» в асортименті.

Згідно умов контракту, а саме п. 2.4 загальна вартість контракту складає 50 000 000 доларів США, п. 3.1 покупець здійснює повну оплату кожної партії товару продавцю протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі, Україна.

18.09.2015р. ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» подало до Київської міської митниці вантажну митну декларацію №1000250002/2015/059035 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме «вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», торговельна марка: «BORJOMI», країна виробництва: GE, виробник: IDS Borjomi Georgia, a Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V. Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом).

Позивач на підтвердження заявленої митної вартості надав відповідачу копії наступних документів: вказаного вище контракту та додатків до нього; міжнародної автомобільної накладної (СМR) від 08.09.2015 №404922; пакувального листа № б/н від 04.09.2015; рахунку-фактури (інвойс) від 04.09.2015 №GE20150262; договору про надання послуг митного брокера Т822/15 від 25.06.2015; інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 09.09.2015 №2730; інформації про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 09.09.2015 №2730; сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 07.09.2015 №GEO 2015 01/003023; митної декларації країни відправлення від 08.09.2015 №С2087.

На підставі перелічених наданих документів Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 №100250002/2015/000085/2, у зв'язку з тим, що декларантом не подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до пункту 4 статті 53 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме: в міжнародній товарно-транспортній накладній СМR, зазначений номер документа, який також зазначений у наданій експортній декларації країни відправлення про що не зазначено у перекладі, який наданий до митного оформлення; в графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару, розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною; декларанту запропоновано надати основні та додаткові (за наявності) документи відповідно до ст.53 Митного кодексу України, а саме : якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Наданий прайс-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст.7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту. Декларантом не подано всіх основних та додаткових документів.

Крім того, у зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2015 №100250002/2015/00123.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ (надалі МК) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1-3 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно п.2 ст. 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Згідно із пунктом 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МК України.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 МК України.

Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при подачі митної декларації для підтвердження заявлених відомостей подав необхідний перелік документів для підтвердження митної вартості товару, як то передбачено ст.53 МК України.

Вказана обставина не є спірною.

Відповідач проаналізувавши подані позивачем документи вирішив, що є сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей.

Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем до митного оформлення імпортованого товару основні документи згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містили всі необхідні відомості.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги доводи відповідача про відсутність виписки з бухгалтерської документації, оскільки пунктом 3.1 контракту передбачено, що покупець здійснює повну оплату товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі, Україна.

Внаслідок вказаного, сумніви, які виникли у відповідача щодо достовірності поданих декларантом відомостей, були необґрунтованими.

Таким чином, враховуючи надані позивачем та відповідачем докази, та положення ч.2 ст.72 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, як протиправні, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення та застосування резервного методу.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, які зазначені вище.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 20.02.2017р.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

А.Ю.Кучма

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Кучма А.Ю.