Ухвала суду № 64859550, 15.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2237/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кучми А.Ю., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача Прудько Л.І., представника відповідача Заверухи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Бородянське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

13.07.2016р. Державне підприємство "Тетерівське лісове господарство" (далі - ДП " Тетерівське лісове господарство") звернулося до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (Бородянське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016 року №0004191005.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача не було підстав для прийняття спірного рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 р. позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.06.2016р. відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань розрахунку частини чистого прибутку за звітний податковий період 2014-2015р., за результатами якої складено акт №262/10-05/00992071.

В акті перевірки зазначено висновок про порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме несвоєчасно при сплаті дивідентів (частини чистого прибутку) сплачено авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 18% від суми чистого прибутку.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 №0004191005, яким встановлено порушення п.57.1 ст.57 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 135591 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 49.18.2 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 Податкового кодексу України).

Згідно п.61.2. цього Кодексу, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.86 Податкового кодексу України за наслідками перевірки платника податків, у разі виявлення під час перевірки порушень, складається акт перевірки та приймається податкове повідомлення-рішення, тобто, внесення змін до даних податкового обліку платника податків без дотримання процедури визначення грошового зобов'язання та процедури коригування зобов'язань (шляхом винесення податкових повідомлень-рішень) самостійно контролюючим органом не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за 2014-2015р. подав до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку разом з фінансовою звітністю у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

В матеріалах справи у наявності платіжні доручення за призначення платежу "частина чистого прибутку" та "авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток" згідно яких:

- частина чистого прибутку за 1-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.05.2014 в сумі 217253 грн., згідно платіжного доручення №1177 сплачено 23.04.2014;

- частина чистого прибутку за 2-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.08.2014 в сумі 200000 грн., та в сумі 181432 грн., згідно платіжних доручень №1786 сплачено 26.06.2014, №2282 сплачено 14.08.2014;

- частина чистого прибутку за 3-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.11.2014 в сумі 250000 грн., в сумі 200000 грн., в сумі 100000 грн., в сумі 57545 грн., згідно платіжних доручень №2682 сплачено 23.09.2014, №2718 сплачено 26.09.2014, №2963 сплачено 16.10.2014, №3269 сплачено 11.11.2014;

- частина чистого прибутку за 4-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.02.2015 в сумі 188342 грн., згідно платіжного доручення №412сплачено 12.02.2015;

- частина чистого прибутку за 1-й квартал 2015 р. строк сплати якого 19.05.2015 в сумі 1000000 грн., в сумі 494347 грн., згідно платіжних доручень №1387 сплачено 08.05.2015 №1439 сплачено 14.05.2015;

- частина чистого прибутку за 1-ше півріччя 2015 р. строк сплати якого 19.08.2015 в сумі 124177 грн., згідно платіжного доручення №2289 сплачено 23.07.2015.

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 4-й квартал 2013 р. в сумі 12881 грн., згідно платіжного доручення №705сплачено 11.03.2014;

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 1-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.05.2014 в сумі 57481 грн., згідно платіжного доручення №1338 сплачено 13.05.2014;

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 2-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.08.2014 в сумі 100000 грн., згідно платіжного доручення №1836 сплачено 27.06.2014;

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 3-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.11.2014 в сумі 100000 грн., згідно платіжного доручення №2685 сплачено 23.09.2014;

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 4-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.02.2015 в сумі 33901 грн., згідно платіжного доручення №411 сплачено 12.02.2015;

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 4-й квартал 2014 р. строк сплати якого 19.02.2015 в сумі 33901 грн., згідно платіжного доручення №508 сплачено 19.02.2015;

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 1-й квартал 2015 р. строк сплати якого 19.05.2015 в сумі 268982,46 грн., згідно платіжного доручення №1452 сплачено 15.05.2015;

- авансовий внесок з дивідендів на податок на прибуток за 2-й квартал 2015 р. строк сплати якого 19.08.2015 в сумі 22351,86 грн., згідно платіжного доручення №2523 сплачено 17.08.2015.

Тобто, усі кошти згідно з цими платіжними дорученнями проведено та проплачено позивачем до граничного терміну сплати.

Отже, враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем здійснено оплату платежів "частина чистого прибутку (доходу)" та "авансові внески з дивідендів на податок на прибуток" до настання граничного терміну сплати.

Апелянтом вказане не спростовано.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Спірне рішення відповідача підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 20.02.2017 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Бородянське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

А.Ю.Кучма

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Кобаль М.І.