Постанова № 64832852, 20.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/10236/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурія О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції у м.Миколаєві департаменту патрульної поліції рядового поліції Михайлова Олександра Олеговича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції у м.Миколаєві департаменту патрульної поліції рядового поліції Михайлова Олександра Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

06 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23 серпня 2016 року серії АР № 035465, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 425 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначав, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що в діях позивача є склад правопорушення, що підтверджується належними доказами, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне

23 серпня 2016 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Зазначеною постановою встановлено, що 23.08.2016 року, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GL 350, державний номер НОМЕР_1, по автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 98 км Миколаївській район, здійснив обгін іншого транспортного засобу в зоні обмеженої оглядовості, чим порушив п.п. «г» п.14.6 ПДР України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому відсутні і підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).

Згідно з п.1.1. ПДР вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 14.6 розділу 14 ПДР України встановлено обставини, при яких заборонено обгін. Так, зокрема, відповідно до пп. «г» обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідач, як посадова особа управління патрульної поліції у м.Миколаєві ДПП, вважав доведеними обставини вчинення ОСОБА_3 порушення п.п. «г» п.14.6 ПДР.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З запису відео реєстратора, долученої до матеріалів справи в суді першої інстанції, вбачається що автомобіль позивача здійснив обгін транспортного засобу у кінці підйому, чим порушив п.14.6 розділу 14 ПДР України Крім того, здійснення позивачем правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП підтверджується рапортами Попова О.О. та Михайлова О.О.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР України

Крім того, судова колегія звертає увагу, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази вини позивача, не надано відеозйомки, яка б зафіксувала факт правопорушення, а наявні лише заперечення. З такими доводами суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки відео фіксація правопорушення долучена судом першої інстанції разом із запереченнями відповідача на адміністративний позов (а.с.29).

В зв'язку із доведеністю вчинення позивачем правопорушення належними доказами, в задоволенні позову слід відмовити.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, надав невірну правову оцінку обставинам по справі, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції у м.Миколаєві департаменту патрульної поліції рядового поліції Михайлова Олександра Олеговича - задовольнити.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволені позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян