Ухвала суду № 64803329, 30.01.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,

суддів:Гриціва М.І., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву офіса великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ДФС) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступником якого є Офіс ДФС) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 вересня 2016 року ці судові рішення залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Офіс ДФС звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 16 січня 2017 року.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява Офіса ДФС із необхідними документами.

У заяві Офіс ДФС посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 43 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 20 травня та 7 жовтня 2015 року (справи №№ К/800/39215/13, К/800/66379/13 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проведений аналіз долучених судових рішень та оскаржуваної ухвали не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті ж самі норми матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.

Так, у кожному з цих рішень висновки суду касаційної інстанції щодо дотримання платниками податків строків звернення із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів ґрунтуються на конкретних встановлених обставинах, які були оцінені судами у сукупності з доводами податкового органу і в наданих як приклад рішеннях були визнані як такі, що свідчать про несвоєчасне вчинення позивачами такої процесуальної дії як звернення до суду з адміністративним позовом, а в оскаржуваному рішенні - як такі, що підтверджують дотримання товариством строків звернення.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

І.Л. Самсін