Рішення № 64797774, 10.02.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13196/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Терпай С.В.,

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодуванняшкоди, завданої залиттям квартири та моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира відповідача розташована поверхом вище, над квартирою позивача. 27 квітня 2015 року через неправильне користування відповідачем каналізаційною мережою було залито квартиру позивача, а саме частково стелю та стіни в коридорі, санвузлі і кухні у квартирі позивача. В результаті залиття в квартирі пошкоджені: на кухні стіна розміром 110 см х 30 см, стеля три плями розмірами 63 см х33 см., 25 см. х25 см., 25см. х 25 см.; у санвузлі стіна розміром 100 см х 45 см., стеля розміром 130 см. х 55 см.; у коридорі: стіна - дві плями розмірами 140 см х40 см., 40 см. х 40 см., стеля дві плями 40 см х 32 см., 80 см. х 40 см. Вина відповідача в залитті квартири встановлена актом від 27 квітня 2015 р. ТОВ «Наш Добробут». Згідно зазначеного акту залиття квартири позивача сталося через неправильне користування каналізаційною мережою мешканцями (кидають в унітаз сміття, харчові відходи, тощо) в АДРЕСА_2 де проживє ОСОБА_5 Для проведення ремонту квартири представник позивача звернулася до субєкта підприємницької діяльності про проведення ремонту квартири, згідно кошторису вартість ремонту складає 7401 грн.

Крім того, позивачу внаслідок залиття квартири, що мало місце в результаті винних та неправомірних дій відповідача, було завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні права власності позивача, зокрема внаслідок пошкодження квартири водою. Позивач зазнав переживання та страждання з приводу того, що особа, яка пошкодила його майно та повинна відповідати за свої дії протягом майже півроку не має на меті добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки або ж провести ремонтно-відновлювальні роботи. Хвилювання та думки про те, як відновити свою квартиру, тримали його у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сімї та на роботі. Крім того, залиття квартири створило для позивача дискомфорт та нервове напруження, оскільки позивач постійно відчуває в квартирі сирість, вологу та запах плісені. Сліди від затоплення створюють дискомфорт та порушують спокій позивача та членів сімї, погіршують настрій, що приводить до психічного розладу та нервових переживань. Крім того, позивач витратив час на поїздки до ТОВ «Наш Добробут» субєкта підприємницької діяльності з метою проведення ремонту та визначення вартості відновлюваних робіт, отримання необхідних документів, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сімю. Таким чином, позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 15000 грн.

В подальшому, позивачем було збільшено позовні вимоги, відповідно до яких він просив стягнути шкоду, завдану й внаслідок залиття квартири відповідачем 16 листопада 2015 року та стягнути з відповідача матеріальні збитки внаслідок залиття квартири яке відбулося 27 квітня 2015 року та 16 листопада 2015 року в розмірі 38297,67 грн., та моральну шкоду в розмірі 15000 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після повторного залиття квартири позивача 16 листопада 2015 року, було здійснено ремонт квартири, для чого був укладений договір на виконання ремонтних робіт від 28.03.2016, відповідно до якого вартість робіт склала 30000 грн. та закуплено ряд будівельних матеріалів на загальну вартість 8297,67 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав їх необґрунтованості. Зокрема зазначила, що позивачем та їх представниками належними та допустимими доказами не доведено, що залиття сталося саме з вини відповідача, так саме й розмір заподіяної шкоди. Також зазначила, що акти про залиття не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки в них не зазначено коли, за яких обставин та внаслідок чого сталося залиття квартир позивача, не вказана площа стін, підлоги та стелі, які були пошкоджені внаслідок залиття, не встановлені причини залиття та винна особа, акт не затверджений керівником та відсутній підпис винної особи та інших мешканців квартир. Зазначеними актами не зафіксовано відмову відповідача в доступі до своєї квартири для встановлення причин залиття квартири, що є необхідною умовою при його складанні. Щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди , то на обґрунтування такого надано два кошториси, договір на виконання ремонтних робіт від 28 березня 2016 року та квитанції на придбання будівельних матеріалів. Однак ці докази не можуть бути належними та допустимим, оскільки кошториси складено особою, яка не має відповідного сертифікату, кваліфікаційного посвідчення, ці кошториси ніким не затвердженні. Крім того, в зазначених кошторисах не зазначено імя (найменування) замовника і підрядника, відтисків печатки, підписів сторін та особи, яка їх перевірила, а тому вони не можуть достовірно свідчити про те, що зазначений в них перелік робіт, витрати на придбання матеріалів, роботу, яку необхідно виконати будівельниками стосуються безпосередньо відновлювального ремонту належного позивачу житлового приміщення внаслідок залиття квартири. Також не можливо визначити окремо розмір матеріальної шкоди по залиттю квартири, оскільки відсутні докази про те, який саме був стан квартири позивача перед залиттям 27.04.2015 та 16.11.2015. Наданий договір на виконання ремонтних робіт від 28.03.2016 не може бути прийнятий в якості доказу понесених витрат на відновлення наслідків залиття квартири, оскільки передбачає загальний капітальний ремонт квартири позивача. Щодо наданих чеків позивачем на придбання будівельних матеріалів, то вони містять докази придбання матеріалів, які не відносяться до ліквідації наслідків залиття квартири. Таким чином, наведені обставини в сукупності виключають можливість зробити висновок про вину відповідача у залитті квартири, встановити розмір матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, а відтак відсутні й підстави для стягнення моральної шкоди.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода,завдана неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.

п.2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій (далі Правила), затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Мінюсті 25.08.2005 за № 927/11207 визначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком №4. Відповідно до даного додатку акт повинен мітити данні про події, які відбулись, наслідки таких подій, причина залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб у присутності яких такий акт складено.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. ч.ч.3,4 вищезазначеної норми закону передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Положеннями ст.ст.58 та 59 ЦПК України встановлено належність та допустимість доказів.

Докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом не можуть бути допустимими.

Як встановлено в судовому засіданнівласником квартири АДРЕСА_3 в м Ужгород є позивач по справі ОСОБА_4, на підставі Свідоцтва про право на спадщину.

27.04.2015 та 16.11.2015 сталось залиття квартири позивача, про що складено акти про факт залиття квартири, які засвідчено комісією та затверджено директором ТОВ «Наш - Добробут», який є балансоутримувачем будинку .

Також на підтвердження залиття квартири надано довідки №170 та №171 від 30.01.2017. Як відображено в зазначених актах та довідках, у результаті залиття в квартирі №43 27.04.2015 та 16.11.2015 були частково залиті стелі та стіни в коридорі, санвузлі і кухні.

Однак, надаючи оцінку вищезазначеним актам та довідкам, суд приходить до висновку, що останні не містять необхідних відомостей про площу залиття, причини залиття, та посилання на винну особу у спричиненні даного залиття як то передбачено вищезазначеними нормативними актами.

Окрім того, актами не зафіксовано відмову відповідача в доступі до своєї квартири для встановлення причин залиття, що є необхідною умовою при його складанні.

Що стосується наданого доказу у вигляді кошторисів та договір на виконання ремонтних робіт на підтвердження вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику квартири №43, то останні не можуть бути визнаний такими, як належні докази, оскільки не містять первісних даних про площі залиття, перелік їх, наявність матеріалів, які підлягають заміні або приведенню в нормальний стан.

Крім того, зазначений в кошторисі обсяг робіт не відповідає обсягу пошкоджень зазначеному у претензії направленій відповідачу 18.06.2015 через залиття квартири, яке сталося 27.04.2015, площа пошкоджених стін та стелі є значно більшою.

Так саме і з наданих квитанцій вбачається, що придбані будівельні матеріали використовувалися з метою капітального ремонту квартири, а не для відновлювального ремонту квартири внаслідок залиття квартири, оскільки, як зазначає представник позивача стеля та стіни до залиття були пофарбовані, окрім появи плям на стінах та стелях інших пошкоджень не було. Разом з тим в наданих квитанціях зазначається про придбання розеток, вимикачів, кутників алюмінієвих, столярних цвяхів, емалі для вікон та дверей, клею для стельових плит, емалі для радіаторів, плінтусів для стелі, папіру туалетний та інше. Проведення саме капітального ремонту квартири так саме підтверджується й договором на виконання ремонтних робіт, де зазначається капітальні ремонтні роботи.

Окрім того, надані кошториси не можуть заміняти собою висновків експерта про вартість матеріальної шкоди, отриманий у відповідності до ст. 143 ЦПК України, який може бути визнаний єдиним доказом про таке та вартість матеріальної шкоди що також не може бути підтверджено іншими засобами доказування.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду,що з квітня по листопад 2015 року доглядала за ОСОБА_7. В серпні відповідач попросила допомогти прибрати квартиру, коли прибирала квартиру побачила, що у відповідача протікає труба внаслідок її неправильного встановлення. Але на зауваження відповідач не відреагувала, внаслідок чого затопила всіх. Свідку особисто відомо про чотири залиття, зокрема одне сталося в квітні, друге в серпні 2015 року. Внаслідок чого були залиття частково стеля та стіни в коридорі, кухні та санвузлі.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що квартира №43 належала матері його дружини ОСОБА_7, яка на той час була хвора. Відповідач проживає поверхом вище, на той час в її квартирі проживали студенти, приблизно в березні-квітні 2015 року та вересні-жовтні 2015 року, була залита квартира. Внаслідок залиття в квартирі були пошкодженні стеля та стіни на кухні, коридорі та санвузлі, але як сильно були пошкодженні пояснити не може, оскільки через те що ОСОБА_7 хворіла, в квартирі перебував не тривалий час.

Свідок ОСОБА_9, пояснила, що коли відбулося залиття квартири позивача в жовтні місяці 2015 року, в квартирі позивача були залиті повністю стеля та стіни на кухні, коридорі та санвузлі. Також, зазначила, що під час залиття, вона заходила до квартири відповідача, на той час там проживали студенти. Коли вона зайшла до квартири відповідача там було сухо, припускає що текла центральна каналізаційна труба, яку відповідач могла пошкодити коли робила ремонт. Також зазначила, що будинок старий, ЖЕК труби не міняв.

Зазначені покази свідків не узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи, зокрема, як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_7 померла 24 січня 2015 року, тобто за декілька місяців до залиття квартири. А тому не можливо прийти до висновку, що саме ті події (залиття квартири, які є предметом розгляду) памятають свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та стверджують у своїх показах. Крім того, як зазначає свідок ОСОБА_9 під час залиття квартири позивача, в квартирі відповідача вона не бачила води, було сухо, припускає, що протікала центральна каналізаційна труба.

Таким чином, з огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог в судовому засіданні, а саме про причини залиття й відповідно вини відповідача у залитті та спричиненні матеріальної шкоди.

За даних обставин відповідно суд відмовляє у задоволенні позовів про стягнення моральної шкоди.

На підставі вищенаведеного ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 294, 296 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_10