Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8167/16-к
Провадження № 1-кп/758/468/16
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.02.2017 Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Павленко О.О.,
при секретарі Кравченко М.М.,
за участю прокурора Яковицького М.,
захисника ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12016100070003246, внесеного до ЄРДР 13.05.2016 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1, уродженця с. Завалівка, Вишгородського району, Київської області, маючого середню освіту, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не маючого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
29.04.2016 о 21 годині 25 хвилин, ОСОБА_3, керуючи технічно-справним автомобілем «Mercedes-Benz 212 D» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 рухався в лівій смузі проїзної частини вулиці Вишгородська, зі сторониплощі Шевченка в напрямку вулиці Берестецької у місті Києві, де проїзна частина має дві смуги руху в попутному напрямку, що територіально знаходиться в Подільському районі міста Києва.
Рухаючись у вказаному напрямку в темний час доби, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поряд з перехрестям вулиці Вишгородська з вулицею Берестецькою, та позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 - «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР України.
В цей час, перед вказаним пішохідним переходом в правій смузі руху розпочав зупинятись та повністю зупинився автомобіль «ВАЗ 21154», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який зупинився з метою надання переваги в русі пішоходам. Вказаний пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу. На цих ділянках пішоходи мають перевагу перед автотранспортом і не повинні враховувати вищевказані негативні фактори, а також можливість порушення Правил дорожнього руху України водіями транспортних засобів та іншими учасниками руху.
Наближаючись до вказаного пішохідного переходу, ОСОБА_3, будучи не уважним до змін на проїзній частині, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля, не зупинився перед пішохідним переходом, в результаті чого грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме не виконав вимог: п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 (б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.2.: У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п.18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виразились в тому, що вінкеруючи технічно-справнимавтомобілем «Mercedes-Benz 212 D» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в темний час доби рухався по вищевказаній проїзній частині,не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля,проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не урахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньої розмітки 1.14.2, які інформували його про наявність цього переходу та автомобіля «ВАЗ 21154», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що зупинився перед пішохідним переходом та який інформував його про небезпеку на пішохідному переході. Внаслідок чого керованим автомобілем скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які перетинали проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу в напрямку справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Mercedes-Benz 212 D» державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №1236/Е від 24.06.2016, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «закрита травма лівого колінного суглобу у вигляді розриву заднього рогу медіального меніску, розриву внутрішньої бокової зв'язки зліва, хондрального перелому латерального виростка великогомілкової кістки. Локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних дозволяють стверджувати, що даніушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету, могли утворитись в термін вказаний у постанові, тобто 29.04.2016 при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом). Морфологічні властивості виявленого перелому та ушкоджень зв'язкового апарату - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки, зв'язкового апарату так і відновлення функції колінного суглобу, буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма лівого колінного суглобу за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодженнясередньогоступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу».
Порушення вимог п.п. 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченого ч.1 ст. 286 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні, цивільний позов визнав частково, та дав показання, що він 29.04.2016 року приблизно о 21 год 26 хв їхав в другій полосі для руху на автомобілі Мерседес номер НОМЕР_3 по вул. Вишгородська в м. Києві. До дому залишалось їхати 2 хвилини, їхав не невеликій швидкості, оскільки треба було повертати праворуч до дому. Мав намір перестроїтись направо для здійснення повороту праворуч, дівчат на переході не бачив, бо слідкував за дорогою щоб не пропустити поворот праворуч. Дівчата появились із за машини, яка їхала біля нього, він дівчат не вдарив, а підштовхнув, і вони впали на сідниці, після чого встали та перейшли дорогу самі без допомоги. Він після цього був у шоці від того, що сталося, не міг дійти до тями, бо водійський стаж 50 років, ніколи такого випадку в житті не було. Матеріально не допомагав, бо є пенсіонером з мінімальною пенсією. Відшкодувати заявлений цивільний позов не в змозі, бо живе на одну пенсію, без сторонньої допомоги.
Допитана в суді потерпіла ОСОБА_6 показала, що 29 квітня 2016 року, о 21:25 год. на вул. Вишгородській, вона з подругою прогулювались, підійшли до пішохідного переходу для того, щоб перейти дорогу. На вулиці було досить холодно, пішохідний перехід був штучно і добро освітлений. Чекали поки автомобілі проїдуть, дійшли до середини дороги та їх вдарив автомобіль. Вони впали і не могли встати від сильного болю. Їм викликали швидку і відвезли до лікарні. Їй сказали, що травма серйозна, треба зробити МРТ, не можна рухатися і ходити. На наступний день вони поїхали робити МРТ. Знімки віднесли до лікаря травматолога, він сказав, що втручання обовязкове, у зв'язку з чим вона лягла у лікарню, де їй зробили операцію. Довгий час вона не могла рухатися, пресувалась лише на милицях. Після цієї аварії в неї з*явився страх до автомобілів, вона не може пересилити свій страх і сісти за кермо, шрам не дозволяє їй почувати себе комфортно, вона не може жити на тому рівні життя який був раніше. Лікарі сказали, що лікування на цьому не закінчується.
Допитана в суді свідок ОСОБА_5 показала, що потерпіла це її подруга, з обвинуваченим ні в яких відносинах не перебуває. 29.04.2016р. приблизно о 20:40 год., точний час не може сказати, це було біля кінотеатру Шевченка, біля пішоходу без світлофору. Вони подивилися чи зупинялись машини, перша машина зупинилась, друга не зупинилась та збила їх з ніг. Було темно, вечір. Дорогу переходили в звичайному темпі, швидкість не змінювали, були вдвох з потерпілою. В першій смузі зліва був легковий автомобіль марки, кольору не пам*ятає. Коли переходили, то цей автомобіль був нерухомий. Автомобіль, який здійснив наїзд, не був в полі зору. Вона зрозуміла, що щось станеться по скреготу гальм. Потерпіла шла зліва, їх збили з ніг, потерпілій прийшовся удар на ноги. Це був мікроавтобус, темно-зеленого кольору. Водія вона бачила переферійним зором, запам*ятала його, це був ОСОБА_3. Було багато людей, які допомогли їм присісти, викликали швидку та поліцію.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_4 показав, що він, рухався від площі Шевченка, дату та час не пам'ятає, це був вечір, близько 22:00-23:00 год. Він з сином повертались з «Епіцентру», рухався в крайній правій смузі. Побачив нерегульований пішохідний перехід, на бровці стояли дві особи. Він призупинився для того, щоб пропустити пішоходів. Коли вони перейшли в лівий ряд двосторонньої дороги, він почув писк машини і відбулось зіткнення. Автомобіль збив дівчат. Це був Мерседес, мікроавтобус, не легковий, скоріше фургон. Зіткнення відбулось в лівій смузі. Дівчата переходили дорогу доволі швидко, але не бігли, мабуть кудись поспішали. Можливо водію завадило те, що зустрічний транспорт рухався. Освітлення було достатнє. Після наїзду, коли вже автомобіль збив дівчат, вони впали. Підійшли люди, зупинилися зустрічні автомобілі. Водій зустрічного авто вийшов, і той що збив також вийшов. Потерпілі сказали, що з ними все нормально, що допомога їм не потрібна. Люди, які йшли, допомогли їм сісти на бровку і викликали швидку, сказали їм чекати швидку. Водій авто Мерседес був шокований.
Згідно протоколу огляду місця ДТП від 29.04.2016 року та схеми пригоди встановлено, що ДТП сталося в м. Києві по вул. Вишгородська, 46-Г на пішохідному переході, вчинене водієм автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно протоколу огляду предмету від 14.06.2016 року та CD-диску з записом з відео реєстратора свідка ОСОБА_4 встановлено, що предметом огляду є диск «MAXIMUS CD-R 700MB 80 MIN». Під час перегляду диска за допомогою персонального комп'ютеру, було виявлено, що у ньому знаходиться 1 (відео файл) загальним об'ємом 97 МБ. Назва відео «DR003754». В ході огляду відео файлу встановлено, що відео фіксація проводиться з салону транспортного засобу. Переглядаючи відеозапис встановлено, що автомобіль, з якого проводиться відео фіксація, пригальмував перед пішохідним переходом (нерегульованим) майже зупинившись та справа на ліво по ходу його руху почали переходити пішоходи - двоє дівчат. Вказані особи переходили проїжджу частину по пішохідному переходу. В момент коли вказані пішоходи вийшли в наступну ліву від транспортного засобу з якого проводиться відео-фіксація смугу попутного напрямку руху, на відеозаписі лунає звук свисту резини. Після цього на одязі пішоходів, які переходили проїжджу частину бачимо світло фар, та в подальшому двоє дівчат від поштовху падають на асфальтовану поверхню проїжджої частини. На відеозаписі бачимо, що наїзд на пішоходів здійснено в крайній лівій смузі в межах пішохідного переходу. Пішохідний перехід освітлюється ліхтарем. З моменту виходу пішоходів на проїзну частину до моменту наїзд на них пройшов час щонайменше 4 секунди. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно постанови про визнання предметів в якості речових доказів та передача їх на зберігання від 14.06.2016 року встановлено, що оптичний диск «MAXIMUS CD-R 700MB 80 MIN» визнано речовим доказом та зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12016100070003246. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно протоколу огляду місця події від 15.06.2016 року встановлено, що об'єктом огляду місця події є ділянка проїжджої частини вул. Вишгородського у м. Києві. На вказаній ділянці дороги наявний нерегульований пішохідний перехід поряд з перехрестям вул. Вишгородської та вул. Берестейської. Вулиця Вишгородська має дві смуги для руху в кожному напрямку. Зустрічні потоки руху розділені суцільною (подвійною). Також на даній ділянці дороги наявні дорожні інформаційні знаки п. 5.35.1, 5.35.2 «Пішоходний перехід», згідно ПДР, а також дорожня розмітка п. 1.14.2 ПДР. Пішоходний перехід освітлений міським електроосвітленням. В ході огляду за допомогою рулетки встановлено, що об'єктивна видимість з робочого місця водія при увімкненому ближньому світлі фар складає 80 метрів. В ході огляду застосовувалася фото фіксація. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно висновку експерта № 482ат від 24.06.2016 року «В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 18.4 ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6. шляхом виконання вимог пункту 18.4 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.2 ПДР України не вбачається та вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.4 ПДР України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 вимогам пункту 18.4 ПДР України». Фактичні дані, що містяться у висновку цієї експертизи, суд також визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно висновку експерта № 1236/Е від 24.06.2016 року «1-5. Дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 29.04.2016 о 22.30 год. у гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, мала місце: закрита травма лівого колінного суглобу у вигляді розриву заднього рогу медіального меніску, розриву внутрішньої бокової зв'язки зліва, хондрального перелому латерального виростка великогомілкової кістки. Локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних дозволяють стверджувати, що дані ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету, могли утворитись в термін вказаний у постанові, тобто 29.04.2016 при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом). Дане ушкодження не є небезпечними для життя. Необхідно загострити увагу на наступному: п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила»), надано вичерпне визначення терміну ушкодження: «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, вічних». п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить і звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в явних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і підтверджується об'єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних амінів»; п. 2.2.1 «Правил» визначає таке: ознаки ушкодження середньої тяжкості: в) тривалий розлад здоров'я». Наголошую, що між «тривалістю розладу здоров'я» (як критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості) та тривалістю лікування апріорі не існує ніякого кореляційного зв'язку. Тобто, будь-яке лікування, ніякими чином не відображає строки порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій. Морфологічні властивості виявленого перелому та ушкоджень зв'язкового апарату дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки, зв'язкового апарату так і відновлення функції колінного суглобу, буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма лівого колінного суглобу за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу відповідно п.п. 2.2.1/в та 4.6 «Правил». Фактичні дані, що містяться у висновку цієї експертизи, суд також визнає належними, допустимими і достовірними.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.286 КК України, що даний злочини відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, пенсіонер, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обтяжуючих покарання обставин, що передбачено ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_3 до покарання у виді штрафу з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчинення нових злочинів.
Також суд прийшов до висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
У ч.1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
ч.1 ст. 129 КПК України передбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Запобіжний захід не обирався.
Суд вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 гривень, з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_6 (ідентифікаційний код - НОМЕР_6) задовольнити частково та стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) матеріальну шкоду в розмірі 26 525, 34 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн. та з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 10 815, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 грн. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової авто технічної експертизи в дохід держави в розмірі - 1100 грн. 50 коп.
Речові докази: відеозапис з відео реєстратора СD-диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяО.О.Павленко
Судове рішення № 64794045, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 16.02.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 758/8167/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: