Ухвала суду № 64778740, 16.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/2316/15-ц Головуючий у 1-й інст. Міхненко С. Д.

Категорія 27 Доповідач Широкова Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Коломієць О.С., Галацевич О.М.,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи його тим, що 29.05.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11353771000, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 25000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитом та з кінцевим терміном повернення до 29.05.2018.

Цього ж дня з метою забезпечення виконання зобовязання позичальника між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладені договори поруки.

Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання належним чином не виконував станом на 16.09.2015 утворилась заборгованість у сумі 10051,12 доларів США та 8999,46 грн. - пені, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору №11353771000 від 29.05.2008 у сумі 10051,12 доларів США, з яких: 9210,14 доларів США - борг за кредитом, 840,98 доларів США - борг за процентами та 8999,46 грн. пені.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 користь ПАТ «УкрСиббанк» у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору № 11353771000 від 29.05.2008 у сумі 10051,12 доларів США, з яких: 9210,14 доларів США - борг за кредитом, 840,98 доларів США - борг за процентами та 8999,46 грн. пені.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору № 11353771000 від 29.05.2008 у сумі 10051,12 доларів США, з яких: 9210,14 доларів США - борг за кредитом, 840,98 доларів США - борг за процентами та 8999,46 грн. пені.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 користь ПАТ «УкрСиббанк» у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору № 11353771000 від 29.05.2008 у сумі 10051,12 доларів США, з яких: 9210,14 доларів США - борг за кредитом, 840,98 доларів США - борг за процентами та 8999,46 грн. пені. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк».

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням судом доказів та матеріалів справи.

Заявник вказує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичної видачі йому кредитних коштів за спірним договором, суд необґрунтовано не надав належної правової оцінки висновкам по проведеній по справі судовій експертизі та безпідставно вважав, спірний договір укладеним. Крім того, посилається на те, що судом порушено вимоги ч. 2 ст. 640 та ч. 2 ст. 1046 ЦК України.

У своїх доводах також посилається на норми ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.05.2008 між Акціонерним комерційним інноваційній банком «УкрСиббанк» (у даний час ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11353771000, відповідно до якого позичальникові було надано кредит на загальну суму 25 тис. доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14 % річних зі строком кредитування до 29.05.2018.

Позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, які встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Договору та в подальшому укладеної 25.11.2009 між ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 додатковою угодою № 1 до Договору про надання споживчого кредиту.

Пунктом 1.3.1 Договору передбачено, що за користування кредитними коштами перших тридцять календарних днів процентна ставка встановлюється у розмірі 14 % річних.

Відповідно до п.1.3.4 строк сплати процентів з 01 до 25 число (включно) кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Згідно з п.4.1 Договору за порушення позичальником терміну погашення будь - яких грошових зобовязань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ (а. с. 16-22).

Свої зобовязання за договором ОСОБА_2 виконував неналежним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок цього станом на 16.09.2015, утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача, становить 10051,12 доларів США, а саме: борг за кредитом - 9210,14 долари США, борг за процентами - 840,98 долари США та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 26.01.2015 по 16.09.2015 - 7350,47 грн. і пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 27.02.2015 по 16.09.2015 - 1648,99 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до п.п.1.2.2. п.1.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 29 травня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов вказаного Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Згідно дост.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або в повному обсязі.

Відповідно до п.1.3. договорів поруки, поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (у т. ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК Україникредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання основного зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення всієї частини позики (разом з нарахованими процентами, згідно ст.1048 ЦК України), що підлягає сплаті. Правова позиція Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №6-116цс13).

Відповідно до п.6.1.2. вищевказаного кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та повної сплати плати за кредит.

Позивачем 06 серпня 2015 року направлялись вимоги, як боржнику, так і поручителям, з зазначенням суми заборгованості станом на 05 серпня 2015 року та попереджено, що у разі незадоволення претензії банк вимушений буде захищати свої майнові права шляхом звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу (а. с.38-50).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до умов договору кредиту, позивач виконав свої зобов'язання з надання кредиту, а відповідач своє зобов'язання перед банком не виконав, розрахунок не провів.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем до позовної заяви.

Відповідачами вказаний розрахунок не спростований, а тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Укладений з банком кредитний договір відповідач в судовому порядку не оспорив, у звязку з чим, він відповідно до правил ст.204 ЦК України є правомірним.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, вірно виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно як із нього, так і з поручителів на користь позивача.

Відповідачами не доведено того факту, що ОСОБА_2 не укладав із позивачем кредитний договір, що у них відсутні перед банком кредитні зобов'язання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не взяв до уваги висновок судово-економічної експертизи № 1197/16-45 від 31 жовтня 2016 року (а. с. 199-204), оскільки обставини укладення вказаного кредитного договору, його часткового виконання підтверджується іншими у сукупності доказами.

Так, із заяв від 29.05.2008 про відкриття поточних рахунків, які були досліджені в суді апеляційної інстанції (а. с. 68, 69 т.2) вбачається, що Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» саме за заявою ОСОБА_2 були відкриті поточні рахунки як у національній, так і у іноземній валюті (долари США).

За договором банківського рахунку (поточний рахунок фізичної особи-резидента) укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 від 29.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, був відкритий поточний рахунок для зберігання грошей та здійснення його розрахункового-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів як в гривнях, так і в іноземній валюті (а. с. 70-78 т.2 ).

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що кредитний договір укладено 29.05.2008 та виконувався ОСОБА_2 на протязі семи років (останній платіж здійснено у лютому 2015 року) з дотриманням, визначених договором умов, що свідчить про отримання ОСОБА_2 кредитних кошів відповідно до умов договору.

Даний факт також підтверджено платіжним дорученням від 30.05.2008 про перерахування банком ОСОБА_2 кредитних коштів в розмірі 25 тис. доларів США, а також заявою від 30.05.2008 (а.с.65 т. 1, а. с. 7 т. 2).

Рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: