Постанова № 64778782, 17.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/9/17-п Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія КУпАП Доповідач Городиський С. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою керівника Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_2 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року ,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного провопорушення передбаченого ч.1,2 ст.172-7 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності із обмежившись усним зауваженням, а справу закрито.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_3 протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, вчинене ним правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків, позитивно характеризується за місцем роботи, обраний мешканцями Олевського району міським головою, на час розгляду справи в суді правопорушник усунув конфлікт інтересів.

Не погоджуючись з таким рішеннням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Олевського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 172-7 КупАПта з урахуванням ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова суду є незаконною, необгрунтованою та такою що підлягає скасуванню.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Законом України №1697?VII «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року (підпункт 2 пункту 5 розділу XII), який набрав чинності 26.10.2014 року:

1.прокурора, як субєкта оскарження було виключено із переліку осіб, які можуть оскаржувати постанови судді у справі про адміністративне правопорушення шляхом внесення змін у ч.2 ст.294 КУпАП;

2.змінено ч.1 ст.287 КУпАП, відповідно до якої постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У відповідності до положень ч.5 ст.7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Ухвалою Конституційного Суду України №49?у/ 2015 від 08 грудня 2015 року, якою відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.250 КУпАП у взаємозвязку з положеннями ч.5 ст. 7, ч.1 ст. 287, ч.2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями Кодексу, які не узгоджуються між собою. Усунення таких неузгодженостей може бути вирішене лише у законодавчому порядку. Таким чином, до вказаного моменту, суди при розгляді справ повинні керуватися практикою Європейського суду з прав людини, якою наголошено на тому, що вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи (Рішення «Щокін проти України»).

Так, у цій справі Європейський суд висловлює занепокоєння станом національного законодавства норми якого у певних випадках явно суперечать один одному. У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосовують протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у права заявника.

Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року закрито провадження по справі щодо ОСОБА_3 та відповідно не застосовано заходів примусового характеру, повязаного з обмеженням особистої свободи громадянина, тому права на її оскарження не на користь особи, за чинним законодавством, прокурор не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу з додатками керівника Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_2 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 01.02.2017 року щодо ОСОБА_3 Васильовичаповернути особі, яка її подала.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_1