Ухвала суду № 64773347, 13.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 147/1322/16-ц Провадження № 22-ц/772/304/2017Головуючий в суді першої інстанції Костюк Г. М.Категорія 27Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Матківської М.В., Медвецького С.К.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.12.2016 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулось у Тростянецький районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без номера від 22.07.2013 року.

Ухвалою Тростянецького суду Вінницької області від 07.11.2016 року позовну заяву ПАТ «Акцент-Банк» було залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: приведення позовної заяви у відповідність вимогам закону.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що у поданій позовній заяві позивач зазначає, що строк повернення кредиту відповідає строку дії картки, однак не викладає обставин щодо строку дії картки та не посилається на відповідні докази, які це підтверджують.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, банк додав до позовної заяви копії документів: «Тарифы банка. Кредитка «Универсальная» та «Условия и правила предоставления банковских услуг», викладені російською мовою. Суд вважав, що їх потрібно було надати державною мовою чи, засвідчений, в установленому порядку, переклад на державну мову.

Також, суд звернув увагу позивача на те, що копія позовної заяви та додатки до неї для відповідача, подані в зменшеному вигляді, внаслідок чого текст документів не можливо прочитати, що позбавлятиме відповідача права на захист від заявлених вимог.

У відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху, 07.12.2016 року на адресу Тростянецького районного суду надійшла заява ПАТ «Акцент-Банк» та копія ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 11.09.2014 року. Заява була мотивована тим, що вимога суду надати докази державною мовою є неправомірною, позовна заява відповідає всім вимогам, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Натомість, суд прийшов до висновку, що виявлені недоліки позовної заяви ПАТ «Акцент-Банк» не усунуті, а саме: вимога надати письмові докази, викладені державною мовою чи засвідчений, в установленому порядку, їх переклад на державну мову виконана не була і ухвалою від 09.12.2016 року позовну заяву ПАТ «Акцент-Банк» визнав неподаною та повернув позивачеві.

Не погодившись з даною ухвалою ПАТ «Акцент-Банк» оскаржило її в апеляційному порядку, як необґрунтовану та незаконну, постановлену з порушенням процесуального і матеріального права. Просить скасувати ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.12.2016 року та повернути цивільну справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Так, в оскаржуваній ухвалі суду від 09.12.2016 року вказано, що невиконання вимог суду, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, полягало у не наданні письмових доказів, викладених державною мовою чи засвідченого в установленому порядку їх переклад на державну мову, що не є невідповідністю позовної заяви нормам ст. 119, 120 ЦПК України.

Ч.2 ст. 121 ЦПК України, якою керувався суд при постановленні оскаржуваної ухвали, дає суду право визнати неподаною та повернути позовну заяву позивачу вразі, якщо вона не відповідає вимогам, визначеним ст. ст. 119, 120 ЦПК України і ця її невідповідність не усунута. У даному випадку підстави для застосування норми ч.2 ст. 121 ЦПК України у суду були відсутні.

Щодо ненадання письмових доказів, викладених державною мовою чи засвідченого в установленому порядку їх переклад на державну мову, то це дійсно не відповідає нормі ст. 7 ЦПК України та ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»

Але, як вбачається із змісту ст. 131 ЦПК України, сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку

розгляду справи по суті.

У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» теж вказано, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Отже, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тому її слід скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, в силу ст. 311 ЦПК України. Апеляційну скаргу, при цьому, як обгрунтовану, слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.

Ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.12.2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук