Ухвала суду № 64773010, 16.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/2864/2012 Провадження №22-ц/773/367/17 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М.М. Категорія: 47 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 лютого 2017 року місто ОСОБА_1

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 міської ради Волинської області на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 26 грудня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради Волинської області, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про скасування рішень ОСОБА_2 міської ради Волинської області, державного акту на право власності на землю та про зобов'язання внести в генеральний план міста незаконно вилучених проїздів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 26 грудня 2016 року позов задоволено частково та вирішено визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради Волинської області № 6/6 від 22 серпня 2006 року в частині надання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що знаходиться за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську Волинської області. Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради Волинської області № 28/11 від 25 березня 2009 року про затвердження проекту землеустрою та про передачу в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що знаходиться за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську Волинської області. Визнати незаконним та скасувати пункт 9 рішення ОСОБА_2 міської ради Волинської області № 4/15 від 23 грудня 2010 року про розгляд заяв громадян на приватизацію та оренду земельних ділянок в частині залишення в силі рішення ОСОБА_2 міської ради № 28/11 від 25 березня 2009 року. Зобов'язати ОСОБА_2 міську раду Волинської області розглянути питання щодо внесення в генеральний план міста ОСОБА_2 вилучених проїздів, які пролягають від асфальтованої частини вулиці Мічуріна м. Нововолинська до будинків № 1, № 3, № 5, № 7, які розташовані по вул. Мічуріна м. Нововолинська, Волинської області. В решті позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 міська рада Волинської області подала апеляційну скаргу.

За змістом ч. 7 ст. 297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за N 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку розяснено, що при вирішенні питання про повернення до суду першої інстанції справи, яка надійшла разом з апеляційною скаргою, для усунення недоліків у її оформленні апеляційні суди повинні враховувати, що перелік недоліків у оформленні справи, про які йдеться в частині четвертій статті 297 ЦПК як про підставу для повернення справи до суду першої інстанції з метою їх усунення, не є вичерпним.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 26 грудня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 міської ради Волинської області в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 53,65 грн. судового збору.

В позовній заяві позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру. При зверненні позивача до суду з позовною заявою в жовтні 2012 року позивачем було сплачено 107,30 грн. судового збору (а.с. 1 том 1).

В той же час, відповідно до частини 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діяла на час звернення позивача з позовом до суду, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір було визначено в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2012 року становить 1073,00 грн.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір не в повному розмірі (за одну позовну вимогу, а не за чотири заявлених позовних вимоги немайнового характеру), а тому судовий збір підлягає до стягнення в дохід держави відповідно до задоволених позовних вимог.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин та відповідно до зазначених норм процесуального права вважаю, що справу слід повернути до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 297 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради Волинської області, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про скасування рішень ОСОБА_2 міської ради Волинської області, державного акту на право власності на землю та про зобов'язання внести в генеральний план міста незаконно вилучених проїздів повернути до Нововолинського міського суду Волинської області для ухвалення додаткового рішення для чого встановити строк, протягом якого мають бути усунуті недоліки до 16 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя