Рішення № 64760558, 07.02.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р. Справа № 911/2912/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до відповідача: HERMES AIRLINES S.F.

про стягнення заборгованості

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача ОСОБА_1

Відповідача не зявився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області Державним підприємством обслуговування повітряного руху України подано позов до HERMES AIRLINES S.F. про стягнення заборгованості.

Провадження у справі № 911/2912/16 порушено ухвалою від 21.10.2016 року та оскільки, відповідачем виступає іноземний субєкт господарювання, розгляд справи було призначено у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року на 07.02.2017 року та на відповідний час зупинено провадження у справі. Ухвала про порушення провадження у справі надсилалась відповідачу за допомогою міжнародного поштового відправлення безпосередньо на адресу відповідача, також повідомлення відповідача про час і місце розгляду спору здійснено у відповідності до Порядку передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, що регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», інформація про час і місце розгляду справи була розміщена на сайті Господарського суду Київської області.

В судовому засіданні 07.02.2017 року закінчився строк зупинення провадження у справі, у звязку з чим, провадження у справі вважається поновленим.

Позивач в судовому засіданні 07.02.2017 року позовні вимоги підтримав та надав витребувані судом докази та пояснення.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 07.02.2017 року не зявився, заперечень та пояснень по суті позовних вимог не надав.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У звязку з неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Відповідно до статті 1 Повітряного кодексу України Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (скорочено «Украерорух») (позивач) є провайдером аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Згідно зі ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.

Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється з 01.09.2014 року Украерорухом самостійно, який є провайдером аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України;

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 року (далі - Угода), до якої Україна приєдналась 26.11.2003 року, договірні Держави домовились впровадити спільну політику по сплаті зборів за користування засобами та послугами по організації повітряного руху на маршрутах, у повітряному просторі районів польотної інформації в межах їх компетенції і домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів та використання з цими цілями послуг організації «ЄВРОКОНТРОЛЬ».

Відповідно до ст. 12 Угоди справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією «ЄВРОКОНТРОЛЬ» або, на її прохання, договірною Державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна договірна Держава інформує організацію «ЄВРОКОНТРОЛЬ» про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні справи.

Таким чином, відповідні міжнародні угоди чітко встановлюють порядок та механізм процедури щодо повернення дебіторської заборгованості за надання аеронавігаційних послуг на користь позивача шляхом її стягнення з іноземних авіакомпаній.

Крім того, в 1995 році було підписано двосторонню Угоду між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Європейською організацією з безпеки аеронавігації «ЄВРОКОНТРОЛЬ» про аеронавігаційні збори (далі - Двостороння Угода). Відповідно до Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України», Украерорух, Україна, повинні гарантувати, що до відповідних правил і процедур, що застосовуються до аеронавігаційних зборів в Україні, внесено поправки, що відображають зміни в результаті розірвання договору та пов'язаних з ним умов. Своєчасне інформування користувачів щодо правил, що будуть застосовуватись для виставлення рахунків і стягнення аеронавігаційних зборів в Україні з 01.01.2014 року (або раніше для користувачів для яких застосовується передбачений Украерорухом план поступового переходу) є відповідальністю Украероруху. Згідно п. 12 Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України», цю Угоду припинено з 31.03.2014 року.

Таким чином, з 01.01.2014 року «ЄВРОКОНТРОЛЬ» не виставляє рахунки та не здійснює плату за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України, а також не проводить позовну роботу зі стягнення такої заборгованості. На підтвердження зазначених доводів позивач надав суду відповідний лист «ЄВРОКОНТРОЛЮ» від 29.01.2016 року № 16/0646.

Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (дата приєднання України 10.08.1992 року, набуття чинності для України 09.09.1992 року) (далі - Конвенція) передбачено, що Договірні держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією. У цілях цієї Конвенції під територією держави розуміються сухопутні території і прилеглі до них територіальні води, які знаходяться під суверенітетом, сюзеренітетом, протекторатом або мандатом даної держави.

Відповідно до статті 68 Конвенції кожна Договірна держава з урахуванням положень цієї Конвенції може встановлювати маршрут, за яким у межах її території здійснюється будь-яке міжнародне повітряне сполучення, а також аеропорти, які можуть використовуватися при будь-якому такому сполученні.

Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України: «Выставление счетов и взимание платы за аэронавигационное обслуживание осуществляется Государственным предприятием обслуживания воздушного движения Украины (Украэрорух) в соответствии с законодательством Украины, нормами ІСАО и правилами Евроконтроля. Подача заявки пользователем и выполнение полетов в FIR Украины подразумевает принятие (согласие) пользователем порядка и правил выставления и оплаты счетов за предоставленное аэронавигационное обслуживание, действующих в Украине. За полеты, которые выполняются с 01.09.2014 года, Украэрорух выставляет счета и взымает плату за аэронавигационное обслуживание с АCFT всех авиакомпаний самостоятельно. Ставки и порядок расчета платы устанавливаются такими, какие действовали на день выполнения полета. Дата, до которой должна бить произведена оплата, указывается в счете.

- Срок оплати - 30 (тридцать) календарных дней для нерезидентов Украины при оплате в евро;

- Срок письменного обжалования выставленного счета составляет - 60 (шестьдесят) дней со дня выставления счета для нерезидентов Украины;

- Любая претензия пользователя не дает ему права уменьшать сумму соответствующего счета без официального на то согласия Украэроруха.

- За любой не оплаченный в установленный срок счет начисляется пеня в размере 13% годовых от суммы задолженности. При расчетах в национальной валюте Украины пеня оплачивается в соответствии с действующим законодательством Украины.

- К должникам, которые не оплатили необходимую сумму в установленный срок, будут применяться меры для возвращения долга, включая приостановление аэронавигационного обслуживания согласно законодательства Украины».

Враховуючи вищевикладене, права Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) підлягають судовому захисту.

У відповідності до статті 123, 124 Господарського процесуального кодексу України іноземні субєкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і субєкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних субєктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом зокрема у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Виходячи з наведених положень законодавства та враховуючи, те що подія, яка стала підставою для подання позову, відбулась на території України, аеронавігаційні послуги надавались позивачем, який зареєстрований у Київській області, дана позовна заява прийнята до розгляду Господарським судом Київської області.

У звязку з вищевикладеним, позивачем було надано послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України повітряним суднам відповідача у грудні 201 року, січні, липні, жовтні, листопаді та грудні 2015 року.

За надані позивачем послуги відповідачу було виставлено рахунки з реєстрами польотів до них від 16.01.2015 року № 4378/145363/12 (151,35 €), від 11.02.2015 року №4378/15189/1 (180,24 €), від 12.08.2015 року № 4378/151822/7 (205,93 €), від 11.11.2015 року № 4378/152742/10 (476,81 €), від 10.12.2015 року № 4378/153006/11 (842,94 €), від 14.01.2016 року № 4378/153231/12 (123,55 Є) на загальну суму 1 980,82 € (одна тисяча девятсот вісімдесят євро 82 євроценти).

Станом на 25.08.2016 року рахунки за жовтень, листопад та грудень 2015 не були оплачені на суму 1 443,30 €. У звязку з чим, відповідачу нарахована пеня на суму 92,28 €, а по рахунках за грудень 2014 року, січень, липень 2015 року залишається не сплачена пеня 5,95 €.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, станом на 25.08.2016 року борг відповідача не погашений і становить 1 443,30 € боргу, 92,28 € та 5,95 € пені, всього 1 541,53 €, що за офіційним курсом гривні складає 44 279,56 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Згідно з листами Вищого господарського суду України від 15.10.2004 рокуN 01-8/1798 та Міністерства юстиції України від 04.10.2004 року N 25а-84-04 витрати по перекладу документів та оплаті за їх вручення, на стадії судового розгляду повинна нести заінтересована сторона, а після розгляду справи, згадані витрати повинні розподілятись відповідно до вимог частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, позивачем не надано доказів про понесення відповідних витрат та не заявлено клопотання про їх відшкодування.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з HERMES AIRLINES.S.A. (2 DELIGIANNI, P.O. BOX 17456, ALIMOS ATHENS GREECE) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, Аеропорт, код 19477064) 1443,30 € боргу (що згідно офіційного курсу гривні становить 41 457,96 грн.), 98,23 € пені (що згідно офіційного курсу гривні становить 2 821,60 грн.) та 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 15.02.2017 року