Ухвала суду № 64747691, 08.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Росік Т.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката Портянка Павла Петровича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року,

за участю прокурора - Літвінової В.В.,

захисника - адвоката Портянка П.П.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015000000001716 від 12.08.2015 р. було задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольского В.О., погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б. про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти долари США (450 купюр по сто доларів США) в загальній сумі 45 000 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, грошові кошти номіналом 50 Євро у кількості 64 купюр, у загальній сумі 3 200 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, грошові кошти номіналом 10 Євро у кількості 2 шт., у загальній сумі 20 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, грошові кошти номіналом 5 Євро у кількості 1 шт.: X34855875929, які вилучено 26.12.2016 в ході обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить його доньці ОСОБА_6 та фактично використовується ОСОБА_2, а також накладено арешт на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти у загальній сумі 243 600 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, які було вилучено в індивідуальному банківському сейфі НОМЕР_3, що орендує ОСОБА_2 згідно договору №0537/2601-2016 від 18.10.2016 в Регіональному відділенні в місті Києві ПАТ АБ «Південний», за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 74, що на праві приватної власності належить ВАТ «АБ «Південний».

Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, прийшов до висновку про те, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а надані суду матеріали, якими обґрунтовується клопотання про накладення арешту на майно, містять докази того, що вилучені під час обшуку речі та документи містять відомості про обставини вчинення розслідуваного злочину, були знаряддям вчинення вказаного злочину, зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були об'єктом кримінально-протиправних дій, або здобуті злочинним шляхом.

Не погоджуючись з прийнятим місцевим судом рішенням, адвокат ПортянкоП.П., в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.2016 р. скасувати, та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження під №42015000000001716 від 12.08.2015 р.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник вказує на те, що вилучені в ході проведення обшуків грошові кошти були отримані законним шляхом та не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження та не відносяться до категорії речових доказів, з огляду на те, що останні не містять на собі жодних слідів злочину та не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Додатково апелянт зазначає про те, що джерело отримання грошових коштів вилучених під час проведення обшуку в квартирі було достеменно відомо і слідчому, який звернувся з клопотання про арешт майна і слідчому судді, якій постановив оскаржувану ухвалу, з огляду на те, що в тексті протоколу обшуку містяться відповідні відомості щодо договору купівлі-продажу земельної ділянки за яким і було отримано грошові кошти, а також до протоколу було долучено нотаріально посвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки громадянкою ОСОБА_7, вартістю 1911000 грн., що за комерційним курсом складає більше 70000 доларів США.

Щодо законності джерела походження грошових коштів в сумі 243600 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку індивідуального банківського сейфу НОМЕР_3 в ПАТ АБ «Південний», то апелянт наголошує на тому, що вказані грошові кошти були отримані ОСОБА_7 за договором позики від ОСОБА_8, належать їй на праві приватної власності та зберігалися в банківському сейфі чоловіка - ОСОБА_2

Також захисникзазначає про те, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, безпідставно не викликав для участі в судовому засіданні власника майна та його представника, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, оскільки позбавив можливості останніх прийняти участь в судовому розгляді клопотання слідчого, надати документи та пояснення з приводу заявленого клопотання слідчого.

Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею порушено вимоги ст. 32 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження здійснює суд в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Отже, на думку захисника, слідчим суддею при постановленні ухвали про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо підсудності розгляду зазначеного клопотання.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 29.12.2017 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без повідомлення власника майна та його захисника, а копію рішення слідчого судді було отримано захисником ОСОБА_2 лише 11.01.2017 року.

В судове засідання власник майна ОСОБА_2 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що дає апеляційному суду підстави розглядати справу у його відсутність, про що також не заперечували захисник та прокурор.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника - адвоката Портянка П.П., який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу захисника такою, що не підлягають задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 29.12.2016 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001716 від 12.08.2015 р. за фактом заволодіння керуючим партнером одного із підприємств, що здійснює свою господарську діяльність в аграрній сфері, шляхом обману та зловживання довірою належною іншому партнеру часткою майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Постановою заступника начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Авраменка О.І. від 25.11.2016 р. для розслідування даного провадження створено слідчу групу та визначено місце проведення досудового розслідування - третій слідчий відділ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, розміщений у приміщенні за адресою: м. Київ, Каунаська, 3-В, що знаходиться у Дніпровському районі міста Києва.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 упродовж 2006-2012 років у рівних долях володіли активами 22 компаній аграрної спрямованості: ТОВ «Агрейн Менеджмент», ТОВ «Агрейн Транс», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрістейт», ТОВ «Агровіт» (34334001), ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агросет», ПП «Соєва Сфера», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Сантагро», СТОВ «Добробут», ПСП «Нива», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Мілл Агро», ТОВ «ОСОБА_12 Елеватор», ТОВ «Агропромислова фірма «Дніпро», ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «Прилуцьке Племпідприємство», ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агрейн Трейдинг» - група компаній «Агрейн», фактичне управління групою компаній здійснювалось ОСОБА_11 та підконтрольними йому особами.

З метою впорядкування (реструктуризації) групи компаній «Агрейн», за рекомендацією консалтингової фірми «Делойт енд Туш ЮСК» у 2011 році розпочато реструктуризацію компаній шляхом створення холдингової компанії та чотирьох субхолдингових компаній, шляхом укладення договорів купівлі-продажу.

В ході досудового розслідування також було встановлено, що на виконання вищевказаних рекомендацій консалтингової фірми «Делойт енд Туш ЮСК» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у 2012 році створено холдингову компанію Agrein Holding Limited, акції якої опосередковано належали у рівних долях: 50 % ОСОБА_10 та 50 % - ОСОБА_11 та субхолдингові компанії: Agrein Finance Limited, Agrein Management Limited, Agrein Investments Limited, Agrein Overseas Limited, корпоративні права яких сконцентровано на компанії Agrein Holding Limited.

Вказаними компаніями-нерезидентами мали бути придбані корпоративні права вищевказаних 22 сільськогосподарських підприємств.

При цьому, як зазначає сторона обвинувачення, ОСОБА_13 довірила ОСОБА_11 бути керуючим партнером спільного бізнесу та оформити номінальними власниками бізнесу фізичних та юридичних осіб, що були йому підконтрольні.

Так, на момент створення Agrein Holding Limited, українські підприємства були оформлені на номінальних власників, підконтрольних ОСОБА_11 а саме: ТОВ «ВАЙЗ КОІН», ТОВ «ГОЛДЕН ТРІДЛ», ТОВ «КАРЕНСІ КЛІК», ТОВ «ЛІД ЛАЙН», ТОВ «УЕЛС ХАУС», ТОВ «СТРІМЗ КЕПІТАЛ», а також на фізичних осіб, якими у серпні 2012 року відступлено корпоративні права (відчужено частки) у 22 вищевказаних українських компаніях на користь компаній-нерезидентів Agrein Finance Limited, Agrein Management Limited Agrein Investments Limited, Agrein Overseas Limited, що входять до холдингу «Агрейн».

Зазначене відступлення мало відбутися шляхом виконання договорів купівлі-продажу корпоративних прав.

Однак, як було також встановлено в ході проведення досудового розслідування, наприкінці 2012 - на початку 2013 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник корпоративний конфлікт, який полягає у ненаданні останнім та підконтрольними йому особами ОСОБА_10 інформації щодо фінансово-господарської діяльності їх бізнесу, недопущенні останньої до приміщень суб'єктів господарювання, в яких здійснювалась основна бухгалтерська та управлінська діяльність групи компаній «Агрейн».

Неправомірними діями ОСОБА_11 та підконтрольних йому осіб відбулося усунення ОСОБА_10 від будь-якого доступу до аграрного бізнесу а також неправомірне заволодіння часткою ОСОБА_10 у спільному бізнесі, що призвело до заподіяння останній шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, органом досудового розслідування було встановлено, що для здійснення протиправного заволодіння часткою корпоративних прав та майна ОСОБА_10 було задіяно ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та інших невстановлених, на даний час досудовим розслідуванням, осіб яки вступили у злочинну змову з ОСОБА_11

Заволодіння часткою ОСОБА_10 відбулося шляхом підроблення документів, унеможливлення проведення оплати по договорам купівлі-продажу часток, та з використанням формальних судових рішень у господарських спорах в семи областях України, сторони яких (як позивачі так і відповідачі) були підконтрольні ОСОБА_11 Зазначені дії унеможливили здійснення реструктуризації, погодженої співвласниками групи компаній «Агрейн» (ОСОБА_10, ОСОБА_11.) та розробленої консалтинговою фірмою «Делойт енд Туш ЮСК».

Згідно матеріалів проведеної авторознавчої експертизи в даних судових справах позови є тотожними між собою, складені одними і тими ж людьми, а судові рішення складено шляхом переписування позовних заяв із збереженням конструкцій мови, форми і змісту словесних обертів.

Як зазначає орган досудового розслідування, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_11 та інших осіб, що діяли з ним у зимові в липні 2016 року відбулося переоформлення корпоративних прав 19 компаній групи «Агрейн» на ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт», корпоративні права якого належать ТОВ "КОРІСТЕР", яке фактично підконтрольне ОСОБА_11

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11, використовуючи підконтрольних йому осіб, заволодів частками ОСОБА_13 в групі компаній «Агрейн», загальна вартість яких згідно висновку ХНДІСЕ складає 1598555002,5 грн.

26 грудня 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

27 грудня 2016 року ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.12.2016 року надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6, з метою відшукання та вилучення документів, речей майна, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні та грошей, цінностей, що здобуті незаконним шляхом.

26 грудня 2016 року слідчим прокуратури міста Києва було проведено обшук в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6, яке використовується ОСОБА_2., вході проведення якого було вилучено речі, документи та грошові кошти, а саме: долари США (450 купюр по сто доларів США) в загальній сумі 45 000. доларів США, 64 купюр номіналом 50 Євро, у загальній сумі 3 200 Євро, 2 купюри номіналом 10 Євро, у загальній сумі 20 Євро.

Крім того, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.12.2016 року надано: дозвіл на розкриття банківської таємниці стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22; дозвіл на проведення обшуку в приміщенні, що займає Регіональне відділення в місті Києві ПАТ АБ «Південний» Нежилі (приміщення (літ А) заг. пл. 2219,9 кв. м), за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 74, що на праві приватної власності належить ВАТ «АБ «Південний» на підставі свідоцтва про право власності, виданого 06.11.2009 року; дозвіл на вилучення документів, речей, майна, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні та грошей, цінностей, що будуть знайдені в ході обшуку, які формально належать ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, та могли бути здобуті незаконним шляхом.

26 грудня 2016 року було проведено обшук в приміщені за адресою ПАТ АБ «Південний» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 74, про що складено відповідний протокол із додатками до нього.

В ході обшуку було виявлено та вилучено майно із індивідуального банківського сейфу НОМЕР_3, що орендує ОСОБА_2 згідно договору №0537/2601-2016 від 18.10.2016, в тому числі грошові кошти в сумі 243600 доларів США, які було оглянуто, описано і визнано речовими доказами у кримінальному провадженні відповідною постановою.

Потерпілою у кримінальному провадженні - ОСОБА_10 заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні на суму НОМЕР_2 грн. (п'ять мільярдів гривень дев'ятсот тисяч гривень). Крім того, остання звернулась до органу досудового розслідування із клопотанням про вжиття заходів до забезпечення її цивільного позову, шляхом внесення клопотання про арешт майна.

27.12.2016 р. постановою слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольского В.О., грошові кошти в іноземних валютах, які були вилучені в результаті проведення обшуків та перелічені в цій постанові були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42015000000001716 від 12.08.2015 р. та були долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження.

28.12.2016 р. слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольский В.О., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти долари США (450 купюр по сто доларів США) в загальній сумі 45 000 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні, грошові кошти номіналом 50 Євро у кількості 64 купюр, у загальній сумі 3 200 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні, грошові кошти номіналом 10 Євро у кількості 2 шт., у загальній сумі 20 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні, грошові кошти номіналом 5 Євро у кількості 1 шт.: X34855875929, які вилучено 26.12.2016 р. в ході обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить його доньці ОСОБА_6 та фактично використовується ОСОБА_2, а також на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти у загальній сумі 243 600 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні, які було вилучено в індивідуальному банківському сейфі НОМЕР_3, що орендує ОСОБА_2 згідно договору №0537/2601-2016 від 18.10.2016 р. в Регіональному відділенні в місті Києві ПАТ АБ «Південний», за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 74, що на праві приватної власності належить ВАТ «АБ «Південний», посилаючись на те, що вказані грошові кошти визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні, а тому з метою забезпечення збереження речового доказу та попередження їх відчуження, знищення та передачі іншим особа, а також у зв'язку з наявністю заявленого потерпілою цивільного позову на суму НОМЕР_2 грн., у органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на вказані грошові кошти.

29.12.2016 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти долари США (450 купюр по сто доларів США) в загальній сумі 45 000 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні, грошові кошти номіналом 50 Євро у кількості 64 купюр, у загальній сумі 3 200 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні, грошові кошти номіналом 10 Євро у кількості 2 шт., у загальній сумі 20 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні, грошові кошти номіналом 5 Євро у кількості 1 шт.: X34855875929, які вилучено 26.12.2016 р. в ході обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить його доньці ОСОБА_6 та фактично використовується ОСОБА_2, а також на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти у загальній сумі 243 600 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні, які було вилучено в індивідуальному банківському сейфі НОМЕР_3, що орендує ОСОБА_2 згідно договору №0537/2601-2016 від 18.10.2016 р. в Регіональному відділенні в місті Києві ПАТ АБ «Південний», за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 74, що на праві приватної власності належить ВАТ «АБ «Південний».

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора та слідчого, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти в іноземних валютах, які були вилучені в ході проведення обшуків, перелік яких вказаний як у клопотанні слідчого, так і в ухвалі слідчого судді, з тих підстав, що вони є речовим доказам в даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання права власності ОСОБА_2 з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказані грошові кошти, на які просить накласти арешт слідчий, можуть бути передані або відчужені, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини десятої статті 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного, а тому посилання захисника на ті обставини, що арештовані грошові кошти належать дружині підозрюваного ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_7 та набуті нею у законний спосіб, а отже не можуть бути арештовані, колегія суддів вважає не достатньо обґрунтованими.

Доводи апелянта, з приводу законності джерела походження арештованих грошових коштів та неврахування цих обставин слідчим суддею під час постановлення ухвали про накладення арешту на вказані грошові кошти, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, безпідставно не викликав для участі в судовому засіданні власника майна та його представника, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, оскільки позбавив можливості останніх прийняти участь в судовому розгляді клопотання слідчого, надати документи та пояснення з приводу заявленого клопотання слідчого, оскільки слідчий суддя, в постановленій ним ухвалі, обґрунтовано прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна та його представника, з огляду на те, що в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги захисника, щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, щодо підсудності розгляду зазначеного клопотання слідчого про арешт майна, є безпідставними, з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Як вбачається з наданих суду матеріалів судового провадження, зокрема постанови заступника начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва АвраменкаО.І. від 25.11.2016 р. (а.с. 32), відповідно до якої для розслідування даного провадження створено слідчу групу та визначено місце проведення досудового розслідування - третій слідчий відділ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, розміщений у приміщенні за адресою: м. Київ, Каунаська, 3-В, що знаходиться у Дніпровському районі міста Києва, отже клопотання про арешт майна, з яким звернувся слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольский В.О. до Дніпровського районного суду м. Києва, відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі захисника Портянка П.П., обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015000000001716 від 12.08.2015 р. якою було задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольского В.О., погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б. про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти долари США (450 купюр по сто доларів США) в загальній сумі 45 000 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, грошові кошти номіналом 50 Євро у кількості 64 купюр, у загальній сумі 3 200 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, грошові кошти номіналом 10 Євро у кількості 2 шт., у загальній сумі 20 Євро, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, грошові кошти номіналом 5 Євро у кількості 1 шт.: X34855875929, які вилучено 26.12.2016 в ході обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить його доньці ОСОБА_6 та фактично використовується ОСОБА_2, а також накладено арешт на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), а саме на грошові кошти у загальній сумі 243 600 доларів США, серії та номера яких вказані у клопотанні слідчого та резолютивній частині ухвали слідчого судді, які було вилучено в індивідуальному банківському сейфі НОМЕР_3, що орендує ОСОБА_2 згідно договору №0537/2601-2016 від 18.10.2016 в Регіональному відділенні в місті Києві ПАТ АБ «Південний», за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 74, що на праві приватної власності належить ВАТ «АБ «Південний» - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ПортянкаПавла Петровича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н Т.В. Р о с і к І. О. Р и б а к