Ухвала суду № 6473366, 01.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2009 р.Справа № 2-а-30233/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів:

за участю секретаря судового засідання

представник позивача Грищенко І.М., Гоготов В.В.

представник відповідача Кузьміна Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 08.04.2009р. по справі№2-а-30233/08/2070

за позовом Фермерського господарства "Колос" ОСОБА_1

до Державної податкової інспекція у Краснокутському районі Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач фермерське господарство «Колос» ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Краснокутському районі Харківської області № 0000522300/0 від 20.11.2008 року в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 9400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4700,00 грн. та рішення Державної податкової інспекції в Краснокутському районі Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532300 від 20.11.2008 року на суму 311737,90 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.09 позов задоволено.

Відповідач. не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, де, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач в своїх запереченнях посилається на законність та обґрунтованість рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Краснокутському районі Харківської області 31.10.2008р. було проведено виїзну планової документальної перевірки платника податків Фермерського господарства «Колос» ОСОБА_1 за період діяльності з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. за результатами якої було складено акт № 416/29/230-14067976 від 31.10.2008 року яким встановлено порушення: п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.4, п. 7.4 Закону України „Про податок на додану вартість".

На підставі вище зазначеного акту керівником ДПІ у Краснокутському районі Харківської області було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення № 0000522300/0 від 20.11.2008р. на суму податкового зобов'язання 14598,00 грн. у якому визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 9732,00 грн. та 4866,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій .

Також вище зазначеним актом перевірки № 416/29/230-14067976 від 31.10.2008 року встановлені порушення п. 1 ст. З, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , а саме, період діяльності з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. позивач провів операції по відчуженню основних фондів на загальну суму 62347 грн. 58 коп. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вище зазначеного акту керівником ДПІ у Краснокутському районі Харківської області було прийнято відповідне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532300 від 20.11.2008р. на суму 311737,90 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0000522300/0 від 20.11.2008р та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532300 від 20.11.2008р.прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1993р. № 572 національним гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту (МСАТ) щодо відповідальності українських та іноземних перевізників у зв'язку із застосуванням на території України книжок МДП встановлено Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України

Відповідно до того ж нормативного акту Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України надає послуги по видачі книжок МДП .

Відповідно до Закону України «Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП» Конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) від 14.11.1975р. є обов'язковою для України.

Статею 79 Митного кодексу України встановлено спрощений порядок митного оформлення деяких видів товарів. Так у разі переміщення через митний кордон України товарів, що слідують за процедурою МДП, їх митне оформлення здійснюється першочергово у спрощеному порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надає послуги по міжнародному перевезенню вантажів, сплачував грошові кошти з призначенням платежу «Послуги по книжкам МДП» та отримував послугу з користування книжкою МДП, що давало можливість позивачу проходити на кордоні спрощений порядок митного оформлення в розумінні ст. 79 Митного кодексу України та користуватися процедурою МДП та після виконання перевезення книжка МДП поверталась до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.

Відповідно до Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП)-від 14.11.1975 здійснення міжнародних перевезень за системою МДП можливо лише за умови наявності у перевізника книжок МДП.

Власником книжок МДП є Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ, Женева, Швейцарія). Під час здійснення міжнародних автомобільних вантажних перевезень за системою МДП перевізник користується книжками МДП і повертає їх після використання до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України у відповідності до Конвенції МДП від 14.11.1975, положень Статуту Асоціації та інструкцій МСАТ.

Згідно Конвенції МДП від 14.11.1975, Угоди між Державною митною службою України і України та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України від 30.07.99 Асоціація є єдиною організацію, уповноваженою видавати книжки МДП національним перевізникам.

На підставі п.2.3. Статуту Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України відповідач зобов'язаний забезпечувати членів Асоціації митними документами (книжками МДП, карнетами де пасаж), бланками товарно-транспортних накладних та іншими документами, необхідними для здійснення міжнародних автомобільних перевезень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. що відповідно до п.5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР позивач правомірно відніс витрати на користування книжками МДП до складу валових витрат звітного періоду, а отже ДПІ у Краснокутському р-ні безпідставно визначено податкове зобов'язання та штрафна санкція.

Приймаючи рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 311737,9 грн. ДПІ у Краснокутському районі посилалась на порушення позивачем п. 1 ст. З, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при проведенні у період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. операцій по відчуженню основних фондів без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Задовольняючи позов в цій частині суд першої інстації виходив з того, що основні фонди не є товаром в розумінні Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються при продажу товарів (наданні послуг).

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з того, що основні фонди підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляються або реалізуються суб"єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на операції продажу основних фондів , що належить підприємству і використовується для надання послуг не розповсюджується

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 08.04.2009р. по справі№2-а-30233/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 06.10.2009 р.