Рішення № 64712516, 06.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.2017 Справа № 904/76/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІВЕРСАЛЬНА", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

про відшкодування матеріальної шкоди

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 670/1001 від 14.12.2016 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІВЕРСАЛЬНА", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 30718,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2015 року в м. Дніпро відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Екскаватор» державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що належить ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго». Причиною ДТП стало те, що ОСОБА_3 під час руху не проконтролював технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого, відбувся відрив заднього лівого колеса, яке пошкодило автомобіль «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1. Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124.КУпАП. Автомобіль «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 було застраховано ТОВ «ОТП Лізинг» у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 3001/294/022000174 від 31.07.2015 р. Позивач у відповідності з договором добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 30 718,97 грн. З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача 30 718,97грн в якості матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що позивач здійснив страхове відшкодування в розмірі 30 718,97 грн., в той час як згідно звіту вартості матеріального збитку складає 24 084,18 грн.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 06.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2015 року в м. Дніпро відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля марки «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Екскаватор» державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що належить ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» (далі - Відповідач).

Причиною ДТП стало те, що ОСОБА_3 під час руху не проконтролював технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого, відбувся відрив заднього лівого колеса, яке пошкодило автомобіль «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1.

Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124.КУпАП.

Автомобіль «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 було застраховано ТОВ «ОТП Лізинг» у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 3001/294/022000174 від 31.07.2015 р.

22.12.2015 страхувальник звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» із заявою про виплату страхового відшкодування.

23.12.2015 позивачем було складено страховий акт № 19346/1, за яким вищезазначена дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму страхового відшкодування у розмірі 30718,97грн.

На підставі рахунків-фактур від 15.12.2015 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 31800 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4002 від 21.12.2015 року та №40001 від 21.12.2015року.

Згідно зі ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 Цивільного Кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом: При цьому відповідно до ч.5 цієї статті особа, що здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки з силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Пунктом 5 Пленуму передбачено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі № 6-108цс13 у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України). У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України.

Так у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем належним чином обґрунтовано розмір шкоди та надано належні докази протиправної поведінки ОСОБА_3, докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою ОСОБА_3 та спричиненням позивачу матеріальної шкоди, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем відшкодування в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 30718,97грн., обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 9; ідентифікаційний код 20113829) 30718,97 грн. виплаченого страхового відшкодування та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.02.2017 року.

Суддя ОСОБА_4