Постанова № 6469489, 14.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2009                                                                                           № 32/82

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

від позивача           Луговський В.Г. – за дов. від 13.01.2009

від відповідача           не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "СТМ-Метал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2009

у справі № 32/82 (суддя

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

до                                                   ТОВ "СТМ-Метал"

про                                                   стягнення 2554001,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/82 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ-МЕТАЛ» про стягнення 2554001,92 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ-МЕТАЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» 2522291,47 грн. основного боргу, 28194,38 грн. пені, 3516,07 грн. нарахувань 3 % річних на суму боргу, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/82, позовну заяву залишити без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення по даній справі прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме щодо неповідомлення відповідача про час і місце засідання суду належним чином та позбавлення його можливості обґрунтовано висловити свої доводи і міркування та захистити свої майнові права як сторони у судовому процесі.

У доповненнях до апеляційної скарги (отримано судом 02.09.2009) відповідач надав документи, якими він підтверджує обставини часткового погашення боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її безпідставною, просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/82 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У поясненнях апеляційному суду від 13.10.2009 позивач зазначив, що оскільки відповідачем було здійснено повернення товару на суму 70074,04 грн. та здійснено часткову оплату боргу на суму 29000,00 грн., то розмір основного боргу відповідача перед позивачем на дату прийняття судом рішення (18.03.2009) складав 2423217,43 грн., а також надано відповідний розрахунок пені та 3% річних.

02.09.2009 відповідач подав заяву про відвід судді Кондес Л.О.

Ухвалою заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Корсака В.А. заяву ТОВ «СТМ-МЕТАЛ» про відвід судді Кондес Л.О. у справі № 32/82 відхилено.

Ухвалою Київського господарського суду від 04.09.2009 справу призначено до розгляду на 06.10.2009.

06.10.2009 відповідачем подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кондес Л.О., судді Куровський С.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 заяву ТОВ «СТМ-МЕТАЛ» про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кондес Л.О., судді Куровський С.В., Михальська Ю.Б. у справі № 32/82 відхилено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 розгляд справи було відкладено на 14.10.2009.

14.10.2009 відповідачем подано заяву про відвід судді Михальської Ю.Б.

Ухвалою заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 заяву ТОВ «СТМ-МЕТАЛ» про відвід судді Михальської Ю.Б. у справі № 32/82 відхилено.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, доповнення до неї, відзив та пояснення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне:

Позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2522291,47 грн., пені в розмірі 28194,38 грн., 3% річних в розмірі 3516,07 грн., всього 2554001,92 грн. у зв’язку з невиконанням умов договору № У458/2008 від 01.07.2008.

01.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТМ -МЕТАЛ» (Покупець) був укладений Договір № У458/2008 (надалі – Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити трубну продукцію, в подальшому - Товар, найменування, асортимент, кількість, вартість якого визначена у специфікації, оформленої у вигляді додатку до вказаного Договору та його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.5. Договору його вартість визначається вартістю товару, поставленого згідно специфікації.

Згідно з специфікаціями, що є додатками до вказаного Договору, поставка Товару здійснюється на умовах «FСА склад Продавця» (Інкотермс 2000).

За умовами Договору товар передається від Продавця Покупцю по акту прийому передачі або іншому товаросупроводжувальному документу з відміткою Покупця про його прийняття (пункт 3.5. Договору).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується с висновком суду першої інстанції, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пункту 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу (пункт 1 статті 663 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар (трубна продукція) на загальну суму 7 478 251,13 грн. (копії накладних, довіреностей на отримання ТМЦ та рахунки на оплату отриманого товару в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 4.1. Договору Покупець здійснює розрахунки за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості партії Товару на рахунок Продавця протягом 14 календарних днів з дати отримання Товарів. Датою відвантаження Товару є дата зазначена у товарній накладній на складі Продавця.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в порушення пункту 4.1. Договору зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав неналежним чином, а саме розрахувався за отриманий товар не в повному обсязі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заявив до стягнення суму основного боргу відповідача станом на дату подачі позовної заяви (09.02.2009) в розмірі 2 522 291,47 грн. Зазначена сума позивачем не уточнювалась.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений товар за Договором № У458/2008 від 01.07.2008 було задоволено судом першої інстанції в сумі 2 522 291,47 грн.

Разом з тим, як вбачається з наданих документів, з 09.01.2009 по 05.02.2009 відповідачем було сплачено 29000,00 грн., таким чином сума боргу складала 2522291,47 грн. – 29000,00 грн. = 2493291,47 грн., отже, в частині стягнення 29000,00 грн. в позові слід відмовити.

Під час розгляду спору у суді першої інстанції 06.03.2009 відповідачем було повернуто товару на суму 70074,04 грн., отже, провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення сума основного боргу за Договором у розмірі 2423217,43 грн.

Що стосується наданих відповідачем інших накладних на повернення товару, то вони не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки датовані після прийняття рішення господарським судом (тобто після 18.03.2009).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (пункт 1 статті 547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2. Договору № У458/2008 від 01.07.2008 передбачено, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за Договором Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Згідно з частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім цього, згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблено перерахунок пені з урахуванням зменшення суми боргу, до стягнення підлягає 3 508,10 грн. 3% річних та 28 130,47 грн. пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи також те, що ціна позову в частині задоволених позовних вимог охоплюється максимальним розміром державного мита, витрати по оплаті державного мита покладаються на відповідача.

В частині припинених позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача, оскільки позивач правомірно звернувся до суду за стягненням 70074,04 грн. у складі ціни позову, а відповідач повернув товар на цю суму під час розгляду спору в суді першої інстанції.

Колегія судді не приймає заперечення апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як зазначено в Роз’ясненні Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/366 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням припису пункту 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Як вбачається з наданих документів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 порушено провадження у справі № 32/82 та призначено розгляд справи на 24.02.2009.

Вищезазначену ухвалу суду було надіслано сторонам, про що свідчить відмітка суду на зворотній стороні ухвали.

Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача, датоване 24.02.2009, отримано судом 24.02.2009, про відкладення розгляду справи, отже, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи у господарському суді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2009 розгляд справи було відкладено на 18.03.2009.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з позовної заяви, адресою відповідача зазначено: м. Київ, вул. Братська, 6. Така ж адреса відповідача зазначена в договорі № У458/2008 від 01.07.2008, довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо.

Крім того, адресу м. Київ, Братська, 6 зазначає сам відповідач у апеляційній скарзі, а також згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (том 2 а.с. 19), він отримав документи від апеляційного суду зі цією адресою.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ-Металл» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 35/82 від 18.03.2009 змінити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 70074,04 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ( 04070, м. Київ, вул. Братська, 6, поточний рахунок 26003038730691 в Київської міської ФАКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 34539265), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-а, рахунок 26007200368037 в АКБ «Сітібанк» (Україна), МФО 300584, код ЄДРПОУ 33668606) 2423217 (два мільйони чотириста двадцять три тисячі двісті сімнадцять) грн. 43 коп. основного боргу, 3 508 (три тисячі п’ятсот вісім) грн. 10 коп. 3% річних, 28130 (двадцять вісім тисяч сто тридцять) грн. 47 коп. пені, 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 116 (сто шістнадцять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Матеріали справи № 32/82 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді