Рішення № 64693544, 09.02.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/4542/16-ц Провадження №2/0274/19717

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.17р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1, представником якого є ОСОБА_2,доОСОБА_3, представником якої є ОСОБА_4,прозменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016р. ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, у якому просить зменшити розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, яка народилась 14.09.2004р., які з нього стягуються на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.11.2012р. у справі №0603/6870/12, до 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дочкою повноліття.

ОСОБА_3 проти позову заперечила, посилаючись на те, що хоча сімейний стан ОСОБА_1 змінився, але це не призвело до зміни, а саме до погіршення його матеріального стану, навпаки, його матеріальний стан покращився. Стан здоров'я ОСОБА_1 не змінився. Вона працює, але рівень її доходів є недостатнім для повноцінного утримання дочки ОСОБА_5.

Судом з'ясовано, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.12.2012р. у справі №0603/6870/12 (далі Рішення), яке набрало законної сили, було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, яка народилась 14.09.2004р., у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.10.2012р. і до досягнення дочкою повноліття (а.с.6).

У якості підстав позову ОСОБА_1 посилається на те, що після ухвалення Рішення змінився його сімейний та матеріальний стан, погіршився його стан здоров'я.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.01.2015р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, останній після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище Данилюк, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ТП №122317 від 03.01.2015р. (а.с.10).

У ОСОБА_1 та ОСОБА_7 06.12.2015р. народилась дитина ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ТП №254698 від 15.12.2015р. (а.с.9).

Таким чином ОСОБА_1 довів, що після ухвалення Рішення змінився його сімейний стан.

Разом з тим, ОСОБА_1 будь-яких доказів того, що змінився (а саме погіршився) його матеріальний стан, не подав.

Зокрема, ним не подано доказів щодо його матеріального стану, у тому числі розміру заробітної плати, який існував на момент ухвалення Рішення.

Подана ж ним довідка від 28.07.2016р. №5173 про доходи містить відомості про нараховане йому грошове забезпечення у період з січня по червень 2016р., тобто вказує на його матеріальний стан у першому півріччі 2016р., а не на те, що цей стан змінився (погіршився) у порівнянні з тим, який існував на момент ухвалення Рішення (а.с.12).

Крім того, з наявних у справі доказів випливає, що матеріальний стан ОСОБА_9 порівняно з тим, який існував на момент ухвалення Рішення, не змінився або ж покращився.

Так, з показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та пояснень допитаної як свідка ОСОБА_3 вбачається, що як на момент ухвалення Рішення, так і на даний час ОСОБА_9 займається діяльністю з надання поліграфічних послуг, від чого має додатковий дохід.

З показань свідка ОСОБА_11 та пояснень допитаної як свідка ОСОБА_3 випливає, що у 2016р. ОСОБА_9 зробив ремонт у квартирі, у якій він проживає.

З листа від 26.11.2016р. №4032 Територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру в Житомирській області Міністерства внутрішніх справ України вбачається, що за ОСОБА_9 14.04.2015р. було зареєстровано транспортний засіб марки ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.66).

Щодо погіршення стану здоров'я ОСОБА_9, Суд зазначає, що той не подав доказів, що стан його здоров'я змінився після ухвалення Рішення.

ОСОБА_9 подано лише докази, які вказують на його стан здоров'я, починаючи з листопада 2013р. (виписний епікриз за період з 24.11.2016р. по 07.12.2016р., витяг з медичної картки стаціонарного хворого за період з 27.11.2013р. по 20.12.2013р., витяг з медичної картки стаціонарного хворого за період з 06.05.2016р. по 03.06.2016р., витяг з медичної картки стаціонарного хворого за період з 25.02.2015р. по 2_(нерозбірливо).03.2015р. (а.с.74, 75, 76, 77)), проте відсутні докази, які б вказували на його стан здоров'я станом на момент ухвалення Рішення.

За таких обставин Суд позбавлений можливості з'ясувати питання щодо погіршення стану здоров'я ОСОБА_9 після ухвалення Рішення.

Крім того, з пояснень допитаної як свідка ОСОБА_3 випливає, що ще за час її спільного проживання у шлюбі з ОСОБА_9 останній вже мав діагноз "остеохондроз поперекового відділу хребта", про які згадується у перелічених вище виписному епікризі та витягах з маячної картки стаціонарного хворого.

Також Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_9 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АА №337579 від 06.04.2015р. (а.с.16), а відтак має пільги, зокрема: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування (стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), а тому його посилання у позовній заяві на необхідність проходити стаціонарне лікування та витрачати додаткові кошти на амбулаторне лікування Суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_9 не несе пов'язаних з цим суттєвих витрат.

Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що ОСОБА_9 довів лише ту обставину, що після ухвалення Рішення змінився його сімейний стан.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту зазначеної норми Сімейного кодексу України випливає, що підставою для зменшення розміру аліментів є такі зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів, погіршення здоров'я платника аліментів, внаслідок яких платник аліментів після сплати визначених за рішенням суду аліментів стає таким, що позбавлений або суттєво обмежений у можливості утримувати себе та інших осіб, які перебувають на його утриманні.

Між тим, на думку Суду, ОСОБА_9 не довів, що у зв'язку зі зміною його сімейного стану після ухвалення Рішення, він після сплати аліментів, присуджених Рішенням, стає таким, що позбавлений або суттєво обмежений у можливості утримувати себе та інших осіб, які перебувають на його утриманні.

При цьому Суд також вказує, що ОСОБА_9 не подав доказів, які б свідчили, що він проживає разом з дружиною ОСОБА_7 та дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_12.

З наявних ж у матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_9 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Котовського), 58, кв.87, що підтверджується позовною заявою, у якій ця адреса зазначена як адреса його місця проживання, та договором піднайму житлового приміщення від 20.08.2007р. (а.с.73), тоді як його дружина ОСОБА_7 разом з дочкою ОСОБА_12, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, Військова частина А3091, що підтверджується довідкою від 19.07.2016р. №4962 Військової частини А3091 (а.с.13), а докази про місце проживання (реєстрації) дитини ОСОБА_8, у матеріалах справи відсутні.

Крім того, теперішній сімейний стан виник у ОСОБА_9 06.12.2015р., однак з позовом про зменшення розміру аліментів він звернувся 30.08.2016р., тобто майже через дев'ять місяців після виникнення обставини, на яку він посилався як на одну з підстав позову, будь-якого обґрунтування цьому ні у позовній заяві, ні під час розгляду справи ОСОБА_9 не надав, тоді як з пояснень допитаної як свідка ОСОБА_3 випливає, що позов було подано у зв'язку з її зверненням до правоохоронних органів з приводу діяльності ОСОБА_9 з надання поліграфічних послуг.

Також Суд вважає за необхідне зазначити, що, після сплати аліментів, присуджених Рішенням, з грошового забезпечення ОСОБА_9, у власності останнього залишається достатньо грошових коштів для його утримання та утримання дітей, якщо останні дійсно ним утримаються (за період січень червень 2016р. більше 6000,00грн. щомісячно, що підтверджується довідкою від 28.07.2016р. №5173 про доходи (а.с.12)), та, як зазначалось вище, ОСОБА_9 ще має додатковий дохід від надання поліграфічних послуг.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не довів обставин, які у відповідності до законодавства України є підставами для зменшення розміру аліментів, присуджених Рішенням, а відтак у задоволенні його позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 1 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 60, 63, 64, 77, 88, 208, 209, 212 215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Роз'яснити, що:

рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;

особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.В.Корбут