Вирок № 64721974, 15.02.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа 274/76/17 провадження: 1-кп/0274/261/17

В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2017 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Заїки Г.М., за участю секретаря судових засідань Бондарчук Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, студента 4 курсу ЖДТУ, неодруженого, несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Сальниця, Хмільницького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого укладальник ВАТ „ Бердичівський хлібзавод", неодруженого, несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, з середньою освітою, студента ПТУ №4 м. Бердичева, неодруженого, несудимого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України,

за участю сторін: прокурора Шевчука Г.А.; захисника ОСОБА_5; обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

26.11.2016 року приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, на автомобілі Луцика А.І. - «ВАЗ 2108» д.н.з.НОМЕР_3, приїхали до підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_4, де через отвір між створками зачинених на штабу вхідних воріт проникли в середину.

Знаходячись в приміщенні, під протилежною стіною від вхідних воріт обвинувачені виявили: бензотример «Мінськ БГ4500М» вартістю 2180 грн., саморобний зварювальний апарат вартістю 1500 грн., комунікатор «Д-лінк» вартістю 250 грн., електроподовжувач довжиною 18 м. вартістю 450 грн., які перенесли до воріт в середині підсобного приміщення з метою їх подальшого викрадення.

Однак, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не довели свій злочинний умисел до кінця, з причин що не залежали від їх волі, а саме не встигли винести на вулицю та завантажити в автомобіль «ВАЗ 2108» д.н.з.НОМЕР_3 бензотример «Мінськ БГ4500М», саморобний зварювальний апарат, комунікатор «Д-лінк», електроподовжувач, оскільки під час вчинення злочинних дій були помічені та в подальшому затримані потерпілим ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вчинили незакінчений змах на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення.

Своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, передбачений ст.15 ч.3, ст.185 ч. 3 КК України.

В ході судового розгляду ОСОБА_2 свою вину в скоєні злочину визнав повністю та по суті обвинувачення пояснив, що з обвинуваченими в нього дружні стосунки . Потерпілого раніше не знав. 26.11.2016 року на пл. Будівельників в м. Бердичеві він зустрівся з друзями і вони домовились поїхати в с. Під городнє, щоб вчинити крадіжку. Поїхали на його авто марки „ВАЗ - 2108", н.з. НОМЕР_3. В селі побачили будівлю. Вони розсунули частини дверей та проникли в середину. В середині будівлі побачили електроінструмент і почали перетягати його до виходу. Через декілька хвилин їх виявив господар та наказав виходити з приміщення. Вони вийшли і він викликав працівників поліції.

Приміщення було закрите на штабу. Однак він надавив на дві половини дверей і через отвір, що утворився, вони проникли в середину. Викрадене майно планували продати, а гроші поділити.

У вчиненому ОСОБА_2 щиро розхкаявся та зазначив, що усе показав на слідчому експерименті. Причиною вчинення злочину була нестача коштів та відсутність батьків. Вони не знали хто власник вказаного майна.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєні злочину визнав повністю та по суті обвинувачення пояснив, що потерпілого раніше не знав. З обвинуваченими стосунки дружні. Біля 24 години того дня вони зустрілися та поїхали в с. Під городнє, щоб здійснити крадіжку. Там побачили будівлю. ОСОБА_2 відтягнув двері і вони залізли в середину. Там виявили інструмент та перетягнули його до дверей. Однак в цей момент засвітився ліхтарик і їх побачив господар приміщення, який викликав працівників поліції. В приміщенні вони перебували біля 5 хвилин. Територія господарства не була огороджена. У вчиненому щиро кається.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав повністю. По суті обвинувачення пояснив, що потерпілого раніше не знав. Все було так, як розповіли друзі. В той день вирішили вчинити крадіжку. Їхали навмання. Через кущі зайшли на територію господарства, де побачили сарай. ОСОБА_2 віджав двері і вони залізли в середину, де почали перетягувати речі. Далі були помічені господарем. Що спонукало вчинити злочин не знає, захотілось легких грошей. У вчиненому щиро розкаявся.

Крім повного визнання вини обвинуваченими, їх винуватість підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

висновком експерта №1/4016 від 20.12.2016 року, відповідно до якого наданий для дослідження слід взуття, виявлений 26.11.2016 року час огляду місця події за фактом замаху на крадіжку майна належного ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 та зафіксований на фотознімку №21 фото таблиці до протоколу ОМП, придатний для визначення типу слідоутворюючого об'єкту, для ідентифікації конкретного взуття даний слід не придатний.

Слід взуття, зафіксований на фотознімку №21 наданої фото таблиці до протоколу ОМП від 26.11.2016 року, залишений взуттям на праву ногу такого ж типу, як кросівки "Niке", що вилучені у громадянина ОСОБА_2 (т. 1 а. п. 57-62);

протоколом проведення слідчого експерименту від 21.12.2016 року, в ході якого ОСОБА_3 розповів і на місці показав, яким чином він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 намагалися вчинити крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6 (т. 1 а. п. 113-119);

протоколом проведення слідчого експерименту від 24.12.2016 року, в ході якого ОСОБА_4 розповів та на місці показав, яким чином він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагалися вчинити крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6 (т. 1 а. п. 121-125);

протоколом проведення слідчого експерименту від 24.12.2016 року, в ході якого ОСОБА_2 розповів та на місці показав, яким чином він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 намагалися вчинити крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6 (т. 1 а. п. 127-133).

Дослідивши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєні злочину.

Суд знаходить винуватість ОСОБА_7 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, тобто в скоєні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, повністю доведеною.

Суд знаходить винуватість ОСОБА_3 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, тобто в скоєні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, повністю доведеною.

Суд знаходить винуватість ОСОБА_4 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, тобто в скоєні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, повністю доведеною.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин тяжкий, особу винного, який раніше несудимий, за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, молодий за віком.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 ч.1 п. 1 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд визнає щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7, судом не встановлено.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин тяжкий, особу винного, який раніше несудимий, характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, молодий за віком.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 ч.1 п. 1 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин тяжкий, особу винного, який раніше несудимий, характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 за ст. 15 ч. 3, 185 ч.3 КК України міри покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_2 раніше несудимий, щиро розкаявся, молодий за віком, навчається, враховуючи думку потерпілого, якому викрадені речі повернуті, покарання обвинуваченим просить віднести на розсуд суду, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 за ст. 15 ч. 3, 185 ч.3 КК України міри покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_8 раніше несудимий, щиро розкаявся, молодий за віком, враховуючи думку потерпілого, якому викрадені речі повернуті, покарання обвинуваченим просить віднести на розсуд суду, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 за ст. 15 ч. 3, 185 ч.3 КК України міри покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше несудимий, щиро розкаявся, молодий за віком, навчається, враховуючи думку потерпілого, якому викрадені речі повернуті, покарання просить віднести на розсуд суду, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 369- 371, 373- 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

визнати винуватим ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

На підставі ст. 76 ч.1 КК України зобов"язати обвинуваченого ОСОБА_2 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи.

Визнати винуватим ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

На підставі ст. 76 ч.1 КК України зобов"язати обвинуваченого ОСОБА_3, періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи.

Визнати винуватим ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

На підставі ст. 76 ч.1 КК України зобов"язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжні заходу обвинуваченим не обирати.

Стягути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави в особі ЖНДЕКЦ МВС України по 205,24 грн. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта (одержувач платежу: УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО: 811039, код ЗКПО: 38035726, рахунок: 31117115700002 (код класифікації доходів: 24060300)).

Речовий доказ - кросівки марки «Nike», вилучені у ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів при Бердичівському ВП, повернути ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Г.М. Заїка