Постанова № 6469232, 01.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2009                                                                                           № 32/177

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури: старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України Гнатюк М.М. (посвідчення №296 від 22.09.2005)

від позивача 1: Золотухіна Г.О. (довіреність №29-22/169 від 23.12.2008),

від позивача 2: не з’явився,

від відповідача 1: не з’явився,

від відповідача 2: не з’явився,

від відповідача 3: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Шахта "Донбас"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.07.2009

у справі № 32/177 (суддя

за позовом                               Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

1.          Кабінету Міністрів України (далі – КМ України),

Фонду державного майна України (далі – ФДМ України),

до                                                   1. Міністерства вугільної промисловості України

          2. ВАТ "Шахтоуправління "Донбас"

          3. ТОВ "Шахта "Донбас"

про                                                   визнання недійсними наказу, рішень загальних зборів та статуту господарського товариства, правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів

ВСТАНОВИВ:

10.04.2009 В.о. Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України до Міністерства вугільної промисловості України, Відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”, в якому просить:

1. визнати недійсним наказ Міністерства вугільної промисловості України від 10.07.2008 № 336 „Про участь у господарському товаристві”;

2. визнати недійсними рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”, оформлені протоколом № 4 від 23.07.2008:

- про введення до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Донбас" державного відкритого акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" (код ЄДРПОУ 00174668);

          - збільшення статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Донбас" до 601 479 150,0 грн. - в частині збільшення статутного (складеного) капіталу за рахунок частки державного відкритого акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" (код ЄДРПОУ 00174668) в розмірі 144 354 996,0 грн.;

- про розподіл статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” - в частині частки державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас” у розмірі 144 354 996,0 грн., що дорівнює 24% статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”.

3. визнати частково недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” від 23.07.2008, а саме визнати недійсними:

-          пункт 1.2 статуту в тій частині, що засновником (учасником) товариства є державне відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас”;

-          пункт 6.1 статуту щодо розміру статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” – 601 479 150, 00 грн. - в частині частки у статутному (складеному) капіталі державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас” в розмірі 144 354 996,0 грн.;

-          пункт 6.1 статуту в частині частки у статутному (складеному) капіталі товариства державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас” в розмірі 144 354 996, 00 грн., що дорівнює 24% статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”.

4. визнати недійсними правочини щодо передачі відкритим акціонерним товариством „Шахтоуправління „Донбас” товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” майна шахти № 22 „Комунарська” в обмін на корпоративні права, оформлені передавальним актом від 29.08.2008 та передавальним актом від 01.09.2008.

5. зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас повернути відкритому акціонерному товариству „Шахтоуправління „Донбас за актом приймання-передачі майно шахти № 22 „Комунарська”, передане відкритим акціонерним товариством „Шахтоуправління „Донбас” до статутного (складеного) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” згідно з передавальним актом від 29.08.2008 та передавальним актом від 01.09.2008, в обмін на корпоративні права відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас” у товаристві з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.07.2009 у справі №32/177 позов задоволено:

- визнано недійсним наказ Міністерства вугільної промисловості України „Про участь у господарському товаристві” від 10.07.2008 №336;

- визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ „Шахта „Донбас”, оформлене протоколом №4 від 23.07.2008;

- визнано частково недійсним статут ТОВ „Шахта „Донбас” у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів ТОВ „Шахта „Донбас”, оформленим протоколом №4 від 23.07.2008, а саме: визнано недійсним: Пункт 1.2. статуту в частині, що засновником (учасником) ТОВ „Шахта „Донбас” є Державне ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”; Пункт 6.1. статуту щодо розміру статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” - в частині частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ „Шахта „Донбас” Державне ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”; у розмірі 144 354 996, 00 грн.; Пункт 6.1. статуту в частині частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ „Шахта „Донбас” Державного ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”; у розмірі 144 354 996, 00 грн., що дорівнює 24 (двадцяти чотирьом) % статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас”;

- визнати недійсними правочини щодо передачі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”; ТОВ „Шахта „Донбас” майна шахти №22 „Комунарська” в обмін на корпоративні права, оформлені передавальним актом від 29.08.2008 та передавальним актом від 01.09.2008;

- зобов’язати ТОВ „Шахта „Донбас” повернути ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”; за актом приймання-передачі майно шахти №22 „Комунарська”, передане ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”; ТОВ „Шахта „Донбас” в обмін на корпоративні права згідно з передавальним актом від 29.08.2008 та передавальним актом від 01.09.2008.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в частині визнання недійсним Наказу Мінвуглепрому №336 від 10.07.2008 провадження у справі припинити, в іншій частині позовних вимог – відмовити, посилаючись на те, що в рішенні суду першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було зроблено хибний висновок відносно того, що дія Положення про здійснення контролю за розпорядженням активами, що належить господарським товариствам, затверджений наказом ФДМ України №2946 від 08.11.2005, розповсюджується і на ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”.

Також відповідач 3 посилається на те, що на момент прийняття наказу ФДМ України не було встановленого законами України такого повноваження, як контроль за виконанням функцій з управління корпоративними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами. Не було передбачено таке повноваження і у тимчасовому положенні про Фонд державного майна України. Повноваження щодо управління корпоративними правами ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” до ФДМ України Кабінетом Міністрів України також не передавались.

Також скаржник зазначає, що позивачем не було доведено, а судом першої інстанції не визначено, в чому саме полягало порушення інтересів держави та відповідача 2 під час винесення оспорюваного наказу Мінвуглепрому.

Відповідач також зазначає, що посилання суду першої інстанції на постанову Донецького окружного адміністративного суд від 22.06.2009 у справі №2а-7030/09/0570 як доказ скасування наказу Мінвуглепрому №37 від 10.07.2008 (яким скасовано оспорюваний наказ Мінвуглепрому №336) є незаконним, оскільки дану постанову було оскаржено до суду апеляційної інстанції, тобто вона не набрала законної сили. Отже, наказ Мінвуглепрому №366 є скасованим, у зв’язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

У відзиві на апеляційну скаргу старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, тому просить суд залишити її без задоволення, оскаржуване рішення – без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” також не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Письмових відзивів від інших учасників процесу не надійшло.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзиви на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача 1, колегією суддів встановлено наступне.

10.07.2008 Мінвуглепромом було прийнято наказ №336 „Про участь у господарському товаристві” (далі – Наказ №336), відповідно до якого останнє погодилось з пропозицією Державного ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” щодо участі у ТОВ „Шахта „Донбас”, шляхом передачі частки майна як внеску до статутного капіталу за умови, що розмір частки ДВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у статутному капіталі ТОВ „Шахта „Донбас” становитиме не менше, ніж передбачено чинним законодавством (пункт 1).

Відповідно до пункту 2.1. Наказу №336, передачу майна ДВАТ „Шахтоуправління „Донбас” до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” оформити актом приймання-передачі.

Додатком №1 до Наказу №336 було затверджено перелік майна, яке передається до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас”, відповідно до якого до статутного капіталу відповідача-3 відповідачем-2 передавалося майно на загальну суму 144 354 936, 00 грн.

23.07.2008 Загальними зборами учасників ТОВ „Шахта „Донбас” було прийнято рішення, оформлене протоколом №4, яким до складу учасників ТОВ „Шахта „Донбас” було прийнято Державне відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас”, збільшено статутний (складений) капітал ТОВ „Шахта „Донбас” до 601 479 150, 00 грн., визначено розмір частки ДВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у статутному (складеному) капіталі відповідача-3 у розмірі 24%, що у грошовому вираженні становить 144 354 996, 00 грн. та затверджено нову редакцію статуту ТОВ „Шахта „Донбас”.

25.07.2008 відповідно до Наказу Мінвуглепрому №380 „Про перейменування ДВАТ „Шахтоуправління „Донбас” та затвердження нової редакції статуту”, Державне ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” було перейменоване у ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” та затверджено нову редакцію статуту.

29.08.2008 ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” в особі директора Баранова Ю.І. та ТОВ „Шахта „Донбас” в особі Скрипніка В.В. було підписано передавальний акт, відповідно до якого до статутного (складеного) капіталу відповідача-3 відповідачем-2 було передано майно, визначене у додатку №1 до Наказу №336 на загальну суму 4 657 770, 00 грн. з ПДВ.

01.09.2008 ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” в особі директора Баранова Ю.І. та ТОВ „Шахта „Донбас” в особі Скрипніка В.В. було підписано передавальний акт, відповідно до якого до статутного (складеного) капіталу відповідача-3 відповідачем-2 було передано майно, визначено у додатку №1 до Наказу №336 на загальну суму 139 534 827, 00 грн. з ПДВ.

31.10.2008 ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” в особі директора Баранова Ю.І. та ТОВ „Шахта „Донбас” в особі Скрипніка В.В. було підписано передавальний акт, відповідно до якого до статутного (складеного) капіталу відповідача-3 відповідачем-2 було передано автомобіль ГАЗ 3307, державний номер АН 7378 АО, та автомобіль Фольцваген 79259 на загальну суму 122 799, 00 грн. з ПДВ.

Наказом від 06.02.2009 №37 Мінвуглепромом „Про скасування наказу Мінвуглепрому від 10.07.2008 №336” було скасовано дію Наказу №336, директора – голову правління ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” було зобов’язано вжити заходів щодо повернення частки майна, переданого як внесок до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас”.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 у справі №2а-7030/09/0570 за адміністративним позовом ЗАТ „Донецьксталь” до Міністерства вугільної промисловості України, за участю третіх осіб: 1. ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, 2. ТОВ „Шахта „Донбас” про визнання протиправним та недійсним наказу Міністерства вугільної промисловості України №37 від 06.02.2009 позов задоволено та визнано протиправним та недійсним наказ Мінвуглепрому „Про скасування наказу Мінвуглепрому від 10.07.2008 р. №336”від 06.02.2009 №37.

Предметом спору у справі №32/177 є визнання недійсним Наказу №336, визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ „Шахта „Донбас”, оформлених протоколом №4 від 23.07.2008, визнання частково недійсним статуту ТОВ „Шахта „Донбас”, а саме, в частині участі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у ТОВ „Шахта „Донбас”, визнання недійсними правочинів щодо передачі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у якості внеску до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” майна шахти №22 „Комунарська”, оформлених передавальними актами від 29.08.2008 та від 01.09.2008, а також зобов’язання ТОВ „Шахта „Донбас” повернути ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” майно шахти №22 „Комунарська”, переданого ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у якості внеску до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” за передавальними актами від 29.08.2008 та від 01.09.2008.

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Частиною 2 статті 22 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Як вбачається з матеріалів справи Державне відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас” було створено на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 28.06.1996 №309-а відповідно до Указу Президента України „Про корпоратизацію підприємств” від 15.06.1993 №210/93 та Указу Президента України „Про структурну перебудову вугільної галузі” від 07.02.1996 №116/96 шляхом перетворення Державного підприємства „Шахтоуправління Донбас” у господарське товариство з часткою держави у статутному фонді (капіталі) у розмірі 100%. Відповідача-1 визначено органом, який здійснює функції управління корпоративними правами держави.

Як зазначалось раніше, наказом Мінвуглепрому від 25.07.2008 №380 Державне відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас” було перейменовано у ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, у зв’язку з чим затверджено нову редакцію статуту останнього.

При цьому частка держави у статутному (складеному) капіталі відповідача-2 не змінилася та становить 100%.

Оскільки, згідно статті 22 Господарського кодексу України відповідач-2 є юридичною особою – господарським товариством, яке відноситься до державного сектору економіки, то до правовідносин щодо участі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у господарській діяльності, у тому числі, участь і у інших господарських товариствах, відповідно до частини 3 статті 22 Господарського кодексу України підлягають застосуванню відповідні закони та іншим нормативно-правові акти, якими встановлюється спеціальний порядок управління державними корпоративними правами та відчуження активів суб’єктів господарювання, що відносяться до державного сектору економіки.

Згідно з підпунктом „д” пункту 3 статті 7 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” Фонд державного майна України здійснює контроль за виконанням функцій з управління корпоративними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами.

Відповідно до пункту 6 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 №2558-ХІІ, яке було чинне на момент існування спірних правовідносин, ФДМ України мав право, зокрема, видавати в межах своєї компетенції нормативні документи, обов’язкові для виконання органами державної виконавчої влади, іншими юридичними особами, контролювати їх виконання.

На підставі зазначеного Тимчасового положення ФДМ України наказом №2946 від 08.11.2005 було затверджено Положення „Про порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, що належать господарським товариствам” (надалі – Положення), яке розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 №155, погоджено з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 28.02.2006 за №208/12082.

Відповідно до пункту 1.2. Положення, нормами зазначеного Положення визначався порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, які є власністю господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше 50 відсотків (далі – майно), в частині продажу, міни, безоплатної передачі, передачі як внесок до статутних фондів інших юридичних осіб майна господарських товариств (далі – розпорядження майном).

Згідно з пунктом 1.3. Положення його дія поширюється на господарські товариства, у яких функції управління корпоративними правами держави здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення або уповноважені органи (далі – суб’єкти управління).

Відповідно до статті 4 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” суб’єктами управління об'єктами державної власності є:

- Кабінет Міністрів України;

- Фонд державного майна України;

- міністерства та інші органи виконавчої влади (далі – уповноважені органи управління);

- органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

- державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури);

- юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи);

- Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Згідно з пунктом 13 статті 6 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки Міністерство вугільної промисловості України відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1527, є центральним органом виконавчої влади, то дія зазначеного вище Положення поширюється на ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, корпоративними правами якого управляє уповноважений орган управління (суб’єкт управління) – Міністерство вугільної промисловості України.

Відповідно до пункту 2.4.1. Положення, майно господарського товариства може бути передано як внесок до статутних фондів юридичних осіб, створених за участю товариства, в обмін на корпоративні права.

Пунктом 2.4.2. Положення встановлюється, що установчими документами новоствореного суб’єкта господарювання має передбачатися, що розмір корпоративних прав господарського товариства – засновника у таких товариствах становить більше як 50 відсотків статутного фонду. При цьому створення товариств на базі майна підприємств-монополістів і тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №743312, ТОВ „Шахта „Донбас” як юридичну особу – господарське товариство було створено 30.01.2008.

Наказ №336 щодо участі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у ТОВ „Шахта „Донбас” у якості учасника було прийнято 10.07.2008. Таким чином, Мінвуглепромом було погоджено участь ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у ТОВ „Шахта „Донбас” та передачу відповідного майна у якості внеску до статутного капіталу останнього, якого було засновано (створено) без участі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, а з положень пунктів 1.2. та 6.1. Статуту ТОВ „Шахта „Донбас” вбачається, що розмір частки ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у статутному (складеному) капіталі ТОВ „Шахта „Донбас” становить 24%, що є меншим від передбаченого чинним законодавством України мінімуму у 50% та більше.

Таким чином, в порушення пунктів 2.4.1. та 2.4.2. Положення, майно ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” було передано у створене раніше ТОВ „Шахта „Донбас”.

Отже, спірний Наказ №336 є таким, що прийнятий з порушенням норм чинного на момент його прийняття законодавства України, а тому підлягає визнанню його недійсним з моменту його видання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час прийняття оспорюваного Наказу №336, прийняття рішення загальних зборів ТОВ „Шахта „Донбас”, оформленого протоколом №4 від 23.07.2008, про введення до складу учасників ТОВ „Шахта „Донбас” ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, збільшення статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” – у частині збільшення статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” за рахунок частки ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, у розмірі 144 354 996, 00 грн., розподілу статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” в частині частки ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у розмірі 144 354 996, 00 грн., що складає 24% статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас”, прийняття змін до статуту ТОВ „Шахта „Донбас” у частині участі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, вчинення правочинів щодо передачі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у якості внеску до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” майна шахти №22 „Комунарська”, оформлених передавальними актами від 29.08.2008 та від 01.09.2008, учасниками таких правовідносин було допущено порушення норм чинного законодавства та заподіяно шкоду інтересам держави.

Отже, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чинном, оспорюваний Наказ №336, а також рішення загальних зборів ТОВ „Шахта „Донбас”, оформлених протоколом №4 від 23.07.2008 про введення до складу учасників ТОВ „Шахта „Донбас” ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, збільшення статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” – у частині збільшення статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” за рахунок частки ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, у розмірі 144 354 996, 00 грн., розподіл статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” в частині частки ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у розмірі 144 354 996, 00 грн., що складає 24% статутного (складеного) капіталу ТОВ „Шахта „Донбас”, статут ТОВ „Шахта „Донбас” у частині участі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, правочини щодо передачі ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у якості внеску до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” майна шахти №22 „Комунарська”, оформлених передавальними актами від 29.08.2008 та від 01.09.2008, підлягають визнанню недійсними, а ТОВ „Шахта „Донбас” має бути зобов’язано повернути ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” майно шахти №22 „Комунарська”, передане ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” у якості внеску до статутного капіталу ТОВ „Шахта „Донбас” за передавальними актами від 29.08.2008 та від 01.09.2008.

Вимога скаржника щодо припинення провадження у справі в частині визнання недійсним наказу №336, оскільки на сьогоднішній день він є скасованим наказом Міністерством вугільної промисловості України №37 від 10.07.2008, є такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У матеріалах справи знаходиться копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 у справі №2а-7030/09/0570, відповідно до якої було визнано протиправним та недійсним наказ Мінвуглепрому „Про скасування наказу Мінвуглепрому від 10.07.2008 №336” від 06.02.2009 №37.

В апеляційній скарзі ТОВ „Шахта „Донбас” зазначає, що вищевказана постанова не вступила в законну сили, оскільки була оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду, доказом чого було надано ухвали від 24.07.2009 у справі №2а-7030/09/0570 про відкриття апеляційного провадження і про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду.

Однак, Мінвуглепром, скасовуючи Наказ №336, припинило дію цього наказу з 06.02.2009, тобто з моменту видання наказу №37, а новий наказ Мінвуглепрому не припинив правовідносини, що виникли внаслідок виконання наказу №336.

Таким чином, скасування 06.02.2009 Мінвуглепромом наказу №336 не припиняє предмет спору щодо визнання його недійсним в судовому порядку. а суд, приймаючи рішення, визнає оспорюваний наказ недійсним з моменту його видання та відновлює становище, що існувало до видання та виконання такого акта.

Судова колегія критично ставиться до тверджень відповідача 3 про те, що позивачем не було доведено, а судом першої інстанції не визначено, в чому саме полягало порушення інтересів держави та відповідача 2 під час винесення оспорюваного наказу Мінвуглепрому, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У позовній заяві В.о. Генерального прокурора України зазначив, що оспорюваний Наказ №336, дії та правочини є такими, що порушують інтереси держави щодо управління та контролю за управлінням корпоративними правами та забезпечення прав держави при передачі активів господарського товариства – ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, створеного на основі державного майна.

В силу приписів статті 121 Конституції України та статті 36 Закону України „Про прокуратуру” порушення зазначених інтересів є підставою для їх захисту шляхом пред’явлення Генеральною прокуратурою України позову до господарського суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України як органу, уповноваженого здійснювати управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави, і забезпечувати контроль за ефективністю управління такими об’єктами, та Фонду державного майна України як органу, на який покладено контроль за виконанням функцій з управління корпоративними правами держави уповноваженими органами управління.

Таким чином, у позовній заяві прокуратурою обґрунтовано, а в рішенні суду першої інстанції визначено порушення інтересів держави, у зв’язку з чим пред’явлено позов та вказано органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щодо порушень інтересів ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” судова колегія вважає за необхідне зазначити, що прокуратура не повинна зазначати в чому полягає порушення інтересів останнього, оскільки ВАТ „Шахтоуправління „Донбас” виступає у справі в якості відповідача, а не позивача.

Посилання ТОВ „Шахта „Донбас” на те, що спір про визнання недійсним Наказу №336 Мінвуглепрому не підвідомчий господарському суду, є безпідставними та не приймаються судовою колегією до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” (далі – Рекомендації №04-5/120) (пункт 5.1.) поняття „справа адміністративної юрисдикції” визначено у статті 3 КАС України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб’єктами стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.

Відповідно до пункту 5.2. Рекомендацій №04-5/120, поняття „суб’єкт владних повноважень” визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак необхідною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб’єкт не перебуває „при здійсненні управлінських функцій” і не має встановлених нормами КАС України ознак суб’єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Така ж правова позиція Верховного Суду України (див. інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005 №3.2.-2005).

Отже, оскаржуваний Наказ №336, як вбачається з його змісту, не зобов’язує інших учасників процесу у справі вчиняти будь-які дії, утримуватися від вчинення певних дій та не покладає на них відповідну юридичну відповідальність.

Крім того, оскільки держава є власником 100% акцій ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, то відповідно до частини 4 статті 11 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” уповноважений орган управління корпоративними правами держави (відповідач-1) здійснює функції з управління безпосередньо без скликання загальних зборів акціонерів, шляхом видання відповідних наказів. Відтак Мінвуглепром у спірних правовідносинах, що виникли на підставі Наказу №366 не знаходився „при здійсненні управлінських функцій”, а здійснював реалізацію повноважень особи, що управляє державною власністю – корпоративними правами ВАТ „Шахтоуправління „Донбас”, тобто діяв як акціонер акціонерного товариства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, судова колегія відповідно до статті 89 Господарського кодексу процесуального України вважає за необхідне виправити описку в резолютивній частині рішення щодо розподілу державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, не зачіпаючи суті рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2009 по справі № 32/177 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 49, 89, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м .Києва від 30.07.2009 у справі №32/177 – без змін.

Резолютивну частину рішення доповнити пунктом: „Стягнути пропорційно з Міністерства вугільної промисловості України, Відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” в дохід Державного бюджету України 85, 00 грн. – державного мита та 118, 00 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.”

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 32/177 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді