Постанова № 6469241, 08.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2009                                                                                           № 33/426

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача від позивача : Слюсар Т.В. - юрист

від відповідача 1: Петренко О.В. - юрист

від відповідача 2: Петренко О.В. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

у справі № 33/426 (суддя

за позовом                               ВАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Литий Камінь"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання неукладеним договору від 30.06.2005 р. № б/н, визнання права власності на об"єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору будівельного підряду № 225 від 12.10.2006 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 13.04.2009 року у справі № 33/426 позов задоволено частково, визнано недійсним договір № 225 від 12.10.2005р., укладений між ТОВ «УкрінвестБуд» та ТОВ «Литий камінь»; в частині визнання договору № б/н від 30.06.2005р. неукладеним – відмовлено; в частині визнання права власності ВАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» на об»єкт незавершеного будівництва – залізобетонний каркас з підвалом без зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж та оздоблювальних робіт, що знаходиться за адресою: вул.Ушинського, 40 у Солом»янському районі м.Києва – відмовлено. Рішенням суду скасовано ухвалу Господарського суду м.Києва від 10.11.2008р. у справі № 33/426 про забезпечення позову.

На підставі рішення суду з відповідача1 на користь позивача підлягає стягненню 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню 42,50 грн. та 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом було встановлено, що право на здійснення будівництва адміністративно-офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі належало позивачу на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.12.2004 p., укладеного між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Київський дослідний ремонтно-механічний завод». На момент укладення договору № 225 замовником об'єкту незавершеного будівництва було Відкрите акціонерне товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод». Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Апелянт вважає, що із встановлених судом фактичних обставин справи вбачається, що власником спірного об'єкту будівництва на даний час є позивач. Разом з тим, всупереч встановленим обставинам справи суд відмовив позивачу в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на об'єкти незавершеного будівництва.

Відповідач 2, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на неповне з»ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач2 посилається на те, що договір від 30.06.2005 р. № б/н. не є змішаним договором з елементами договору будівельного підряду, а є договором про спільну інвестиційну діяльність. Про що свідчить текст спірного договору, наміри та дії сторін на момент укладення договору, після його укладення, а також дії сторін за договором, які були направленні для досягнення мети - соціального ефекту від спільного інвестиційного проекту.

Крім того, при укладенні договору підряду № 225 відповідач 2 керувався п.2.5 договору про спільну інвестиційну діяльність № б/н від 30.06.2005 р., за змістом якого він прийняв на себе зобов'язання виконувати функції замовника будівництва об'єкту, в тому числі будь - яким чином діяти в якості замовника будівництва. Отже, договір підряду № 225, за змістом якого відповідач 1 виконує функції підрядної організації, а відповідач 2 виступає в ролі замовника будівництва сторони мали право укладати.

Відповідач2 зазначає, що твердження позивача про те, що на дату укладення договору підряду № 225 він був власником об'єкту незавершеного будівництва є необґрунтованим, оскільки за договором про спільну інвестиційну діяльність від 30.06.2005 р. позивач має право на отримання 50% від загальної площі об'єкту після введення його в експлуатацію (п.4.1 Договору, п.1.6, п.1.7 додаткової угоди від 05.10.2007 р. до Договору). В свою чергу, до введення об'єкта інвестування в експлуатацію всі права замовника щодо об'єкта будівництва, в тому числі і право, визначене в ст. 876 ЦК України, належить відповідачу 2 (п.2.5 Договору від 30.06.2005 p.).

Під час розгляду справи позивач змінював позовні вимоги, на момент винесення рішення позовні вимоги складались з наступних вимог: визнання договору від 30.06.2005р. № б/н неукладеним (таким що не відбувся); визнання недійсним договору будівельного підряду № 225 від 12.10.2006 року, укладеного між ТОВ «УкоінвестБуд» та ТОВ «Литий камінь»; визнання право власності ВАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» на об'єкт незавершеного будівництва - залізобетонний каркас з підвалом без зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж та оздоблювальних робіт, розташований за адресою: вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.11.2008р. клопотання позивача про забезпечення позову задоволено, заборонено ТОВ «Литий камінь», ТОВ «УкоінвестБуд» та іншим особам вчиняти будь-які дії , що стосуються об»єкту незавершеного будівництва- залізобетонного каркасу з підвалом без зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж та оздоблювальних робіт, розташованого за адресою: вул. Ушинського, 40 у Солом»янському районі м.Києва.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

30.06.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Литий камінь» було укладено договір № б/н.

Відповідно до п.1.1. укладеного договору його предметом є участь сторін в інвестиційному проекті щодо будівництва адміністративно-офісного центру «Солом»янський» з вбудованими торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом і введення його в експлуатацію на земельній ділянці за адресою : м. Київ, вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі у встановленому договором порядку.

Згідно п.1.2. договору Відкрите акціонерне товариство «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (замовник за умовами договору) на виконання п.1.1. договору здійснює фінансування (інвестування) будівництва у розмірі 50% від вартості будівництва з урахуванням положень абзацу першого п.2.3. даного договору, відповідно до погодженого сторонами графіку фінансування – додаток № 1, забезпечує отримання та належне оформлення дозвільної документації щодо будівництва об»єкту на земельній ділянці, зазначеній нижче.

Відповідно до п.1.3. договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Литий камінь» (інвестор за умовами договору) на виконання п.1.1. договору виконує функції інвестора, генерального підрядника на проведення проектних робіт, генерального підрядника будівництва об»акта, забезпечує власними та залученими силами і коштами належне проведення будівництва на об»єкті в повному обсязі та його введення в експлуатацію, за умови повного та належного виконання замовником свого зобов»язання із фінансування (інвестування ) будівництва об»єкта, як це передбачено п.1.2. договору.

Будівництво об»єкту буде здійснюватись на земельній ділянці площею 0,33 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,9449 га, яка перебуває у замовника на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 22.12.2004р., укладеного між Київською міською радою та ВАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» ( п.1.4. договору).

Відповідно до п.2.5. договору на час здійснення будівництва замовник покладає на інвестора, а інвестор приймає на себе виконання функцій замовника будівництва об»єкту, а також генерального підрядника на проведення проектних робіт та генерального підрядника будівництва об»єкту з правом укладати договори з субпідрядними організаціями, встановлювати вартість робіт, матеріалів, механізмів, машин, тощо, самостійно вирішувати всі інші питання будівництва об»єкту, іншим чином діяти в якості замовника будівництва об»єкту.

Сторони погодили, що всі зміни, доповнення та додатки до даного договору є його невід»ємними частинами за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін і скріплені печатками сторін з обов»язковим посиланням на цей договір.

Згідно п.9.8. договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання покладених на сторони зобов»язань.

Позивач вважає, що договір від 30.06.2005р. № б/н є за своєю сутністю договором будівельного підряду і сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов, необхідних для його належного виконання, а саме кошторису та графіку фінансування будівництва, а отже є підстави вважати зазначений договір неукладеним, і відповідно у сторін, що його підписали не виникло передбачених його умовами цивільних прав та обов»язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони за договором від 30.06.2005 р. № б/н. визначили, що предметом договору є участь сторін в інвестиційному проекті щодо будівництва адміністративно-офісного центру «Солом'янський» з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом і введення його в експлуатацію.

Спільна ціль договору - будівництво і здача в експлуатацію адміністративно -офісного центру «Солом'янський» з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом. Конкретна ціль кожного з учасників інвестиційного проекту визначена в п.4.1 Договору. А саме, кожний з учасників інвестиційного проекту отримує у власність по 50 % від загальної площі об'єкту на кожному поверсі останнього.

Сторони за договором визначили роль учасників спільного інвестиційного проекту наступним чином:

- позивач (замовник) фінансує спільний проект в розмірі 50% від вартості будівництва, надає право відповідачу 1 використовувати земельну ділянку (кадастровий номер - 8000000000:72:475:0011) під забудову, відступає на користь відповідача 1 права та обов'язки (функції) замовника будівництва.

- відповідач (інвестор) фінансує спільний проект в розмірі 50 % від вартості будівництва. При реалізації спільного інвестиційного проекту виконує функції замовника будівництва.

Відповідно до ст. 203 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до п.2 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь -якого учасника інвестиційної діяльності.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється в тому числі на основі спільного інвестування (ст.2 вищезазначеного Закону ).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, права користування землею, інші цінності.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що договір від 30.06.2005р. № б/н за своєю правовою природою є договором про спільну інвестиційну діяльність. Колегія не приймає до уваги доводи позивача про те, що договір від 30.06.2005р. № б/н є неукладеним, оскільки відповідно до ст. 153 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорі даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

При укладені договору від 30.06.2005р. № б/н сторонами вказані вимоги закону були виконані, обговорені всі істотні умови його укладення, що підтверджується п. 9.7. договору яким сторони підтверджують, що вони досягли згоди з усіх істотних умов договору і жодна із сторін не буде посилатися в майбутньому на недосягнення згоди з істотних умов договорі як на підставу вважати його неукладеним або недійсним.

Крім того, на виконання договору від 30.06.2005р. № б/н сторонами були здійснені дії, а саме позивач здійснював фінансування та матеріально-технічне забезпечення будівництва, відповідачами виконувались належне проведення будівництва на об»єкті. Позивач у позовній заяві зазначає, що на сьогоднішній день на земельній ділянці за адресою: вул.Ушинського, 40 у Солом»янському районі м.Києва розтшований об»єкт незавершеного будівництва – залізобетонний каркас з підвалом без внутрішніх інженерних мереж та оздоблювальних робіт.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання договору від 30.06.2005р. № б/н неукладеним є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

30.04.2006р. між ТОВ «Литий камінь» (первісний інвестор), ТОВ «УкоінвестБуд» (новий інвестор) та ВАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (замовник) укладено угоду про заміну сторони у зобов»язанні.

Згідно п. 2.1. укладеної угоди в порядку та на умовах визначених даною угодою, замовник погоджується, а первісний інвестор передає свої права і обов»язки ( заміна сторони у зобов»язанні) за договором № б/н від 30.06.2005р., укладеним між замовником та первісним інвестором, а новий інвестор замінює первісного інвестора у зобов»язанні, що виникає за договором, та приймає на себе права і обов»язки первісного інвестора за договором.

Відповідно до договору (№ б/н від 30.06.2005р.) на дату укладення даної угоди первісний інвестор виконав роботи на загальну суму 3233834 грн., уклав з фізичними і юридичними особами договори пайової участі у фінансуванні будівництва адміністративного офісного центру на загальну суму 7517810, 40 грн. включаючи ПДВ 20% - 1252968,40 грн., за якими отримав в якості оплати грошові кошти 4091 9258, 32 грн., включаючи ПДВ 20% - 681993, 05 грн. (п.2.2. угоди).

Пунктом 6.7. даної угоди сторони підтверджують, що вони досягли згоди з усіх істотних умов угоди і жодна із сторін не буде посилатися в майбутньому на недосягнення згоди з істотних умов угоди як на підставу вважати його неукладеним або недійсним.

02.10.2006р. актом прийому-передачі ТОВ «Литий камінь» було здійснено передачу ТОВ «УкоінвестБуд» об»єкта незавершеного будівництва за адресою: м.Київ, вул..Ушинського, 40 у Солом»янському районі м.Києва.

12.10.2006р. між ТОВ «Укоінвестбуд» ( замовник) та ТОВ «Литий камінь» ( генеральний підрядник) було укладено договір № 225 будівельного підряду.

Відповідно до п.2.1 укладеного договору підряду генеральний підрядник зобов»язуєтсья за замовленням замовника на свій ризик збудувати у межах договірної ціни власними або залученими силами та засобами і здати у встановлений цим договором строк об»єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, надалі за текстом «договірної ціни», а замовник зобов»язуєтсья надати генеральному підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об»єкт та оплатити його на умовах цього договору. Будівництво включає в себе весь комплекс будівельно-монтажних робіт, передбачених проектною документацією на будівництво об»єкту та договірною ціною.

Згідно п. 9.9. власником об»єкта будівництва до здачі його замовнику є генеральний підрядник. Після здачі генеральним підрядником замовнику об»єкта будівництва за актом передання-прийняття об»єкта та передачі замовнику акта робочої приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта. Замовник за свій рахунок оформлює право власності замовника на об»єкт будівництва у встановленому чинним законодавством порядку.

Позивач просить визнати недійсним договір будівельного підряду №225 від 12.10.2006р. з тієї підстави, що зазначений договір є договором субпідряду, оскільки на момент його укладення власником об»єкту незавершеного будівництва було ВАТ ««Київський дослідний ремонтно-механічний завод» і ТОВ «УкоінвестБуд» не мало правових підстав на передачу право власності на об»єкт незавершеного будівництва субпідряднику.

Перш за все слід відзначити, що при укладенні договору підряду № 225 відповідач 2 керувався п. 2.5. договору № б/н про спільну інвестиційну діяльність від 30.06.2005 р., за змістом якого ТОВ «Литий камінь» прийняло на себе зобов'язання виконувати функції замовника будівництва об'єкту, в тому числі будь - яким чином діяти в якості замовника будівництва.

Згідно п.2.1. угоди про заміну сторони у зобов»язанні від 30.04.2006р. ВАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (замовник) погоджується, а ТОВ «Литий камінь» (первісний інвестор) передає свої права і обов»язки (заміна сторони у зобов»язанні) за договором № б/н від 30.06.2005р., укладеним між замовником та первісним інвестором, а ТОВ «УкоінвестБуд» (новий інвестор) замінює первісного інвестора у зобов»язанні, що виникає за договором та приймає на себе права і обов»язки первісного інвестора за договором.

Таким чином договір підряду № 225, за змістом якого ТОВ «Литий камінь» виконує функції підрядної організації, а ТОВ «УкоінвестБуд» виступає в ролі замовника будівництва сторони мали право укладати.

Статтею 876 ЦК України передбачено право сторін за договором будівельного підряду (замовника і підрядника) самостійно визначати хто з сторін до здачі об'єкту в експлуатацію є власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт.

Твердження позивача, що на дату укладення договору підряду № 225 він був власником об'єкту незавершеного будівництва є помилковим, оскільки відповідно до умов договору № б/н про спільну інвестиційну діяльність від 30.06.2005 р. позивач має право на отримання 50% від загальної площі об'єкту після введення його в експлуатацію (п.4.1 Договору, п.1.6, п.1.7 додаткової угоди від 05.10.2007 р. до Договору).

В свою чергу, до введення об'єкта інвестування в експлуатацію всі права замовника щодо об'єкта будівництва, в тому числі і право, визначене в ст. 876 ЦК України належить ТОВ «Литий камінь» (п.2.5 Договору від 30.06.2005 p.).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно частини першої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонам в момент укладення договору підряду № 225 від 12.10.2006р. було дотримано вимоги чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Вимога позивач про визнання права власності на об»єкт незавершеного будівництва – залізобетонний каркас з підвалом без зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж та оздоблювальних робіт, розташований за адресою: вул.Ушинського, 40 у Солом»янському районі м.Києва задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до договору № б/н від 30.06.2005 р. позивач має право на отримання 50% від загальної площі об'єкту після введення його в експлуатацію (п.4.1 Договору).

05.10.2007р. між позивачем та ТОВ «УкоінвестБуд» було укладено додаткову угоду № б/н до договору № б/н від 30.06.2005р.

Відповідно до п.3 якого додано до Договору (№б/н від 30.06.2005р.) п.1.5 в такій редакції: замовник (позивач) здійснює фінансування (інвестування) будівництва в порядку та розмірах, визначених цим договором та після прийняття закінченого будівництвом об»єкту в установленому законодавством порядку в експлуатацію, одержує у власність такі нежилі приміщення об»єкту : № поверху 3,5,7,9,11,13,15,17,19,21,23 орієнтовною площею 19683 кв.м. Крім того, позивач є власником внутрішньо будинкових інженернх систем загального призначення об»єкту, приладів, обладнання, засобів обліку та регулювання таких інженерних систем ( загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території). Приміщеннями, в яких розміщуються зазначені інженерні системи, засоби обліку тощо за цим договором, вважаються перший та напівпідвальний поверхи об»єкту площею згідно з проектною документацією. Позивач є також власником приміщень, призначених для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування ( сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення) та частин об»єкту, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування ( фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструкції даху, покрівля, вхідна група, тощо).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи об»єкт будівництва адміністративно-офісний центр розташований по вул. вул.Ушинського, 40 у Солом»янському районі м.Києва недобудований, не введений в експлуатацію, а тому відсутні підстави для визнання за позивачем права власності як на об»єкт в цілому так і на 50% об»єкту, оскільки зазначена вимога суперечить умовам договору № б/н від 30.06.2005р. та додатковій угоди до нього від 05.10.2007р.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Місцевий суд дійшов правильного висновку щодо скасування ухвали про забезпечення позову від 10.11.2008р.

Під час розгляду справи від представник позивача надійшла заява про відмову від апеляційної скарги.

Судова колегія приймає заявлене клопотання про відмову від апеляційної скарги, оскільки дані дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач відмовився від апеляційної скарги після винесення ухвали про порушення апеляційного провадження у справі тому на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України апеляційне провадження в частині апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» підлягає припиненню.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. ч.1 ст. 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти від Відкритого акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» відмову від апеляційної скарги.

Припинити апеляційне провадження у справі № 33/426 в частині апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод».

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» на рішення Господарського суд м.Києва від 13.04.2009р. у справі № 33/426 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009 р. у справі № 33/426 скасувати частково.

У задоволенні позову відмовити повністю.

В частині скасування ухвали Господарського суду м.Києва від 10.11.2008р. № 33/426 про забезпечення позову рішення залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» ( 03151, м.Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 05528421 п/р 26001031258291 у Старокиївському відділенні КМФ КБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ідентифікаційний код 25637276) 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» (02120 м.Київ, вул. Л.Руденко, 6-А, код ЄДРПОУ 25637276) з Держаного бюджету України ( р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві УДК у Шевченківському районі м. Києва код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) 42,50 грн. сплачених платіжним дорученням № 3/6462 від 23.04.2009р.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 33/426 повернути Господарськом суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді