Постанова № 6469227, 13.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2009                                                                                           № 6/21

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

від позивача          Тозлован Є.В. – за дов. № 29/10 від 01.06.2009

від відповідача          не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2009

у справі № 6/21 (суддя

за позовом                               Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до                                                   Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про                                                   стягнення 2027797,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 2027797,64 грн. заборгованості за Договором № 416-05-17/05-1835 оренди майна (нерухомого) від 11.10.2005, в тому числі, 1 445 633,40 грн. суми основного боргу, 171874,27 грн. пені, 350571,91 грн. інфляційних витрат, 59718,06 грн. - три відсотки річних, крім того, 20 277,98 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04112, м. Київ, вул. Нагірна, 27, рахунок 260033022693 в АК ПІБ ЗАТ м. Києва, МФО 300012, код 30167066) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, рахунок 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код 31301827) 1 796 205,31 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 59 718,06 грн. трьох відсотків річних та 171 752,62 грн. пені, 20 276,76 грн. державного мита та 177,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 у справі № 6/21 мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо заборгованості за Договором № 416-05-17/05-1835 оренди майна (нерухомого) від 11.10.2005 у розмірі 1445633,40 грн., а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з орендної плати у розмірі 1445633,40 грн. підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 416-05-17/05-1835 оренди майна (нерухомого) від 11.10.2005, з нього на підставі частини 6 статті 231 Господарського кодексу України та пункту 9.2. Договору стягнено (згідно розрахунку суду) пеню у сумі 171752,62 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача стягнуто інфляційну складову боргу у сумі 350571,91 грн., а також 3% річних у сумі 59718,06 грн. У задоволенні 121,65 грн. судом відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 у справі № 6/21, Дочірнє підприємство «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме щодо неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, неотримання відповідачем ухвал та рішення суду; щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та індексу інфляції, то для їх стягнення частково сплив строк позовної давності. Крім того, судом не досліджено пункт 3.3 Договору, згідно з яким орендна плата перераховується до Державного бюджету України та Орендодавцю у співвідношенні 30% та 70% щомісяця не пізніше 12 числа наступного місяця.

У відзиві на апеляційну скаргу № 31/10-9857 від 13.10.2009 Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заперечує проти її доводів, та просить рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

11.10.2005 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач у справі) та Дочірнім підприємством «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії (відповідач у справі) було укладено Договір № 416-05-17/05-1835 оренди майна (нерухомого) (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Київ, вул. Гонти,3-А, корп.2, загальною площею 1 294,80 м2 та 5 автомобільних боксів загальною площею 102,5 м2. Приміщення знаходиться на балансі позивача, балансова вартість якого станом на 30.09.2005 складає 264849,25 грн. і відображається в Акті приймання-передачі.

17.11.2005 між сторонами було укладено Додаткову угоду 1 до Договору, відповідно до умов якої позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, обладнані централізованою системою водопостачання, системою централізованого опалення, каналізацією, електромережею, мережею телефонних ліній, підключених до загальної телефонної мережі, охоронно-пожежною сигналізацією, системою відео спостереження, цифровою комутаційною системою «Меридіан» та комутатором «Мультиком МХМ-120», що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гонти, 3-А, корп. 2, загальною площею 1 294,80 м2, та 5 автомобільних боксів загальною площею 102,5 м2.

Передача приміщення в оренду здійснюється за ринковою вартістю, яка відповідно до пункту 1.1 Договору в редакції додаткової угоди 1 станом на 01.11.2005 складала 5 699 134,00 грн. Загальна ринкова вартість орендованого майна - 6 838 960,80 грн.

02.07.2007 між сторонами було укладено Додаткову угоду 2 до Договору, відповідно до пункту 1.1. якої, оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить за перший (базовий) місяць оренди 56 991,34 грн., а з 01.01.2007 – 97 926,10 грн.

Згідно пункту 3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за цей же місяць.

Відповідно до пункту 3.3. Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні 30 % та 70 % не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі виставлених позивачем рахунків, сторони щомісячно підписували акти про надання послуг оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ. вул. Гонти, 3-А, корп. 2 (далі - Акти).

Відповідно до підписаних сторонами Актів за листопад 2005 року - червень 2008 року оренда плата складає 2 123 085,45 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідач свої зобов’язання щодо перерахування орендної плати здійснив частково, сплативши позивачу лише 677 452,05 грн., у зв’язку з чим на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1 445 633,40 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 445 633,40 грн. заборгованості за орендну плату, згідно Договору № 416-05-17/05-1835 оренди майна (нерухомого) від 11.10.2005 є обґрунтованими, підтверджується наданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 9.2. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо несвоєчасної сплати грошових коштів за оренду приміщення, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково та за перерахунком суду за період з 11.06.2008 по 11.12.2008, що складає 171752,62 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 350571,91 грн. індексу інфляції та 59718,06 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення скаржника щодо стягнення з останнього пені, 3% річних та індексу інфляції всупереч частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, колегією суддів до уваги не приймається, з наступних підстав.

           Відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так, згідно пункту 9.3. Договору сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору та стягненню штрафу та пені встановлюється тривалістю у 3 роки, а отже перерахунок суми пені здійснений судом та розрахунок сум 3 % річних та інфляції відповідає умовам договору та не суперечить чинному законодавству.

Колегією суддів не приймається до уваги заперечення щодо невірного застосування судом першої інстанції частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки пунктом 9.2. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату зарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Заперечення скаржника щодо не дослідження судом першої інстанції пункту 3.3. Договору, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, згідно пункту 3.3 Договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується до держаного бюджету та позивачу у співвідношенні 30 % та 70 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з актів про надання послуг оренди нежитлового приміщення та рахунків фактур, наявних у матеріалах справи, в останніх чітко розмежована сума орендної плати, яка підлягає сплаті до Державного бюджету (30 %) та ДК «Газ України» (70 %), а позовні вимоги позивача до відповідача склали 70 %, а отже розрахунок боргу поданий позивачем складає 70% від вартості орендної плати.

Заперечення відповідача, викладені в апеляційні скарзі щодо не повідомлення останнього належним чином про час та місце проведення судового засідання, колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2008 було порушено провадження у справі № 6/21 та призначено розгляд справи на 02.02.2009. Вищезазначену ухвалу суду було надіслано сторонам, про що свідчить відмітка суду на зворотній стороні ухвали.

Згідно довідки з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 28.01.2009 № 21-20/24-д, місцезнаходженням відповідача є: вул. Нагірна,27, м. Київ, 03062 (копія міститься у матеріалах справи).

Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача - Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 у справі № 6/21 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 у справі № 6/21 залишити без змін.

Матеріали справи № 6/21 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді