Ухвала суду № 64662234, 08.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3066/16-ц 08.02.2017 08.02.2017 08.02.2017

Справа 489/3066/16-ц

Провадження 22-ц-784/296/17 Головуючий у першій інстанції - Кокорєв В.В.

Категорія 39 Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 лютого 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Крамаренко Т.В.,

суддів: Бондаренко Т.З., Данилової О.О.,

із секретарем судового засідання: Тищенко Л.С.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_3, відповідачки - ОСОБА_4, представника відповідачки - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_6

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсними та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсними та визнання права власності.

Позивачка вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік - ОСОБА_8, з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 24 листопада 1995 року. Після смерті її чоловіка відкрилася спадщина в тому числі на автомобіль НОМЕР_1, 2008 року випуску. У встановлений законом строк вона звернулася із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4 Батько спадкодавця - ОСОБА_9 заволодів правовстановлюючими документами на вказаний автомобіль та перевіз його до місця свого проживання. Нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 та ОСОБА_7 по 1/2 частці вказаного автомобіля без врахування 1/2 частки майна подружжя, яка належить їй.

Посилаючись на те, що автомобіль придбаний у період шлюбу зі спадкодавцем є спільним майном, позивачка просила суд визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори 25 листопада 2015 року на 1/2 частку автомобіля НОМЕР_1, 2008 року випуску на ім'я ОСОБА_4 і ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаного автомобіля, як спільного майна подружжя.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.8).

ОСОБА_6 є дружиною померлого, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів громадського стану Ленінського району міста Миколаєва Миколаївської області 24 листопада 1995 року та довідкою Інгульського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 17 серпня 2016 року (а.с.31, 85).

2 липня 2015 року Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області щодо майна померлого ОСОБА_8 заведена спадкова справа №345/2015 (а.с.40-82).

Із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися мати померлого - ОСОБА_7 та його донька - ОСОБА_4

Позивачка - ОСОБА_6 відмовилась від належної її частки в спадщині після смерті свого чоловіка на користь його доньки - ОСОБА_4 (а.с.421 зв.).

Батько спадкодавця - ОСОБА_9 відмовився від належної йому частки у спадщині на користь його матері - ОСОБА_7 (а.с.42 зв.).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 за ОСОБА_8 зареєстровано автомобіль МАЗДА, модель 5, легковий універсал - В, 2008 рік випуску, р/н НОМЕР_2. (а.с. 75).

25 листопада 2015 року державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області було видано свідоцтва про право на спадщину за законом по ? частці вказаного автомобілю на ім'я його доньки - ОСОБА_4 та його матері - ОСОБА_7 (а.с.70 зв. 81).

Відповідно до ч.1ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 70 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного із подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі заяви другого із подружжя з наступним повідомленням спадкоємця померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як на підставу задоволення своїх вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину позивачка посилається на те, що автомобіль є спільним сумісним майном, а тому вона має право на ? частину як дружина померлого чоловіка.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року з подальшими змінами «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Як встановлено, зазначений автомобіль зареєстровано за ОСОБА_8 на підставі довідки-рахунку НОМЕР_5 від 16 грудня 2008 року, виданої ТОВ «Легенда-Авто», що вбачається з відповіді Регіонального сервісного центру УМВС в Миколаївській області (а.с.83).

Однак, вказана довідка-рахунок за повідомленням Регіонального сервісного центру УМВС у Миколаївський області знищена, у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 102).

За положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За статтею 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Легенда-Авто» та ОСОБА_9 - батьком спадкоємця, 14 грудня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу №L1412/277 за умовами якого підприємство зобов'язалося поставити, а продавець прийняти автомобіль марки «Мазда-5» та оплатити його вартість у розмірі 175 800 грн. (а.с.25-27).

Згідно копії квитанцій від 14 грудня 2008 року та від 16 грудня 2008 року та акту-прийому передачі від 16 грудня 2008 року оплату за вказаний автомобіль та його прийняття було здійснено ОСОБА_9 (а.с.29-30).

Наведене свідчить про те, що хоча автомобіль і було придбано у період шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_6, однак набувачем автомобіля є батько спадкодавця - ОСОБА_9, а відтак останній набув право власності на нього. Інших доказів стосовно придбання спірного автомобіля матеріали справи не містять.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належних доказів щодо придбання спірного автомобіля за спільні кошти подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та в інтересах сім'ї, а відтак правильно відмовив у задоволенні позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що право власності померлого чоловіка було набуто на підставі довідки-рахунку та зареєстровано за ним, не заслуговують на увагу, оскільки державна реєстрація транспортного засобу на ОСОБА_8 сама по собі не замінює підстав набуття права власності на цей автомобіль.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а зводяться до переоцінки наданих доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

О.О. Данилова